м. Вінниця
30 серпня 2022 р. Справа № 120/4877/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про поновлення строків звернення до суду та розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмініум Лоджистікс" до комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмініум Лоджистікс" до комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Так, в прохальній частині позову позивач просив поновити строки звернення до суду в частині оскарження рішення №163672 від 08.12.2021 р.
Також через канцелярію суду надійшов відзив, до якого долучено клопотання про розгляд справи в загальному провадженні.
Оцінюючи клопотання позивача про поновлення строків на оскарження рішення від 08.12.2021 р., суд вказує наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, предметом оскарження у цій справі, серед іншого, є рішення датоване 08.12.2021 р., а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати саме з 08.12.2021 року, відповідно, шестимісячний строк збіг 08.06.2022 р.
Позивач із первісним позовом звернувся 28.06.2022 р. (дата надходження позову), тобто із пропуском строку звернення.
Обгрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду позивач посилається на введення воєнного стану та положення п. 69 підрозділу 10 "Перехідних положень " ПК України, яким визначено, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Надаючи оцінку аргументам стосовно застосування пп.69.9 п. 69 підрозділу 10 "Перехідних положень " ПК України, яким, на думку позивача, зупинено відповідні строки, суд вказує наступне.
Підпунктом .69.9 п. 69 підрозділу 10 "Перехідних положень "ПК України встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Отже, зупиняється перебіг строків контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за винятком дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу.
При цьому, суд вказує, що строки оскарження спірного рішення визначаються не ПК України, а КАС України, положеннями якого не визначено, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України зупиняється перебіг процесуальних строків.
А отже, викладені позивачем мотиви судом до уваги не приймаються.
Однак, відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Жоффр де ля Прадель проти Франції” від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі “Белле проти Франції” від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Рішення у справі “Мельник проти України” від 28 березня 2006 року).
Оцінюючи мотиви позивача, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб., яки продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р., від 19.04.2022 № 7300 та від 17.05.2022 №341/2022.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12 серпня 2022 року № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що з 24.02.2022 р. на території України введено воєнний стан , а також з метою забезпечення права громадян на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, доходжу висновку, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду є поважними. Відтак, слід поновити пропущений строк звернення до суду.
Оцінюючи клопотання представника відповідача щодо розгляду справи у порядку загального провадження, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 259 КАС України, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Положеннями статті 260 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Із аналізу вищепроцитованих норм видно, що відповідач може подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у разі , якщо суд саме за клопотанням позивача вирішив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Однак, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження вирішено за ініціативою суду , а не за клопотанням позивача, а тому положення статтей 259 та 260 КАС України, до цього випадку не застосовуються.
Водночас, надаючи оцінку мотивам відповідача щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження суд вказує наступне.
Як вказує відповідач, "спрощений розгляд справи позбавляє відповідача як учасника справи реалізувати у повному обсязі свої права та використати усі можливі способи захисту та доведення своєї правової позиції.
Оскільки дані обставини можуть бути досліджені і з"ясовані судом лише під час розгляду справи за правилами загального позовного провадження".
Проте, слід зауважити, що жодних обставин, які можуть бути досліджені лише у рамках розгляду справи за правилами загального позовного провадження, і не можуть бути досліджені у спрощеному - відповідачем не наведено, як і не вказано, що перешкоджає реалізувати у повному обсязі свої права та усі можливі способи захисту та які саме при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Суд акцентує увагу, що частиною першою статті 262 КАС України встановлено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
При цьому, за змістом статті 261 цього ж Кодексу, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Жодних заборон подавати свої письмові пояснення, заяви клопотання, докази при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження процесуальний кодекс не встановлює.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що відповідачем не обгрунтовано, яким чином розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження впливає на обсяг прав у доведеності своєї позиції , а також те, що фактично справа є незначної складності, підстав для задовлення клопотання суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 260, 256 КАС України суд, -
клопотання позивача задовольнити.
Поновити пропущений строк звернення до суду в частині визнання протиправним та скасування рішення №163672 від 08.12.2021 р..
В задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна