Справа № 759/6840/22
Апеляційне провадження № 33/824/2311/2022
29 серпня 2022 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Махлай Л.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою через захисника Марченка Максима Михайловича, на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
відповідно до постанови про адміністративне правопорушення 18.06.2022 о 10 год 40 хв, у м. Києві по вул. Мельниченка, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 28.07.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 496,20 грн.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 через захисника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у протоколі вказано, що він порушив п. 2.51 Правил дорожнього руху, проте такого пункту Правила не містять. Поліцейським не роз'яснювались йому права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та порушено порядок направлення для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Відповідно до положень КУпАП та Порядку № 1103, водію транспортного засобу, щодо якого в поліцейського є підстави вважати, що той перебуває у стані сп'яніння, поліцейським має бути запропоновано провести огляд на місці зупинки в присутності двох свідків та за результатом має бути складено акт огляду. У разі відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або у разі незгоди водія з результатом водій направляється для проведення огляду до закладу охорони здоров'я. ОСОБА_1 не було запропоновано пройти обстеження на місці зупинки на предмет перебування його у стані наркотичного сп'яніння, з застосуванням спеціальних технічних засобів в присутності двох свідків. Відеозапис, долучений до протоколу, не можна вважати доказом його вини, оскільки він переривається та про дану обставину суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній постанові. Крім того, відеозапис не містить доказів, що він керував автомобілем, а констатує лише перебування біля автомобіля, який не приведений в рух, і ним не виконувалися функції водія під час руху. Суд не взяв до уваги його пояснення, як докази відсутності адміністративного правопорушення. Пояснення свідків вказують лише про відмову пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, проте не є доказом відмови від проходження огляду на місці зупинки, а також не є доказом того, що саме він керував автомобілем.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Марченко М.М. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов'язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580 від 18.06.2022 цього дня по вул. Мельниченка, 1 у м. Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження викладених у протоколі обставин до протоколу додані докази, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с. 2), пояснення свідків (а.с. 3), розписка про передачу автомобіля (а.с. 4) рапорт та відеофайли з нагрудної камери патрульної поліції (а.с. 5-6).
Складом об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є, зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом особою і її відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З відео файлу вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на сидінні водія. У період оформлення протоколу та спілкування з працівниками поліції у автомобілі Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 увімкнена аварійна сигналізація.
Відповідно до п.п. б п. 9.9 Правил дорожнього руху аварійна світлова сигналізація повинна бути увімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського.
ОСОБА_1 при розгляді апеляційної скарги пояснив, що він не керував автомобілем, а залишив його вдовж узбіччя ще звечора, та чекав біля автомобіля на брата. Будь - яких пояснень про те, чому саме він перебував на сидінні водія та чому увімкнув аварійну світлову сигналізацію не надав.
З відеозапису вбачається, що на час оформлення правопорушення ОСОБА_1 не заперечував, що саме він керував автомобілем та відмовився проїхати до медичного закладу з метою огляду на стан наркотичного сп'яніння через те, що у такому разі запізниться на роботу.
Крім того, вказуючи у доповненнях до апеляційної скарги про те, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про причину зупинки апелянт тим самим підтверджує ту обставину, що автомобіль Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції, відтак до його зупинки він рухався. Окрім ОСОБА_1 в автомобілі інших осіб не було, що, з урахуванням того, що ОСОБА_1 перебував на сидінні водія, вказує на те, що саме він керував цим транспортним засобом.
Відповідно до рапорту автомобіль Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений 18.06.2022, оскільки підпадав під орієнтування.
Відтак доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про порушення вимог п. 2.51 Правил дорожнього руху суперечать змісту протоколу, в якому зазначено про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (надалі Інструкція) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2, 7 розділу ІІ Інструкції огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Відповідно до п. 12, 13 Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Вищевказані положення Інструкції вказують на те, що огляд на місці з метою виявлення наявності чи відсутності стану сп'яніння можливий лише у разі наявності ознак алкогольного сп'яніння.
У разі ж наявності ознак наркотичного сп'яніння дослідження проводиться лише у закладі охорони здоров'я шляхом проведення лабораторних досліджень. Відібрання зразків для дослідження біологічного середовища не входить до повноважень працівників поліції.
Відтак доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не грунтуються на вимогах закону. Посилання захисника Марченка М.М. на те, що в Ізраїлі працівники поліції на місці зупинки відбирають зразки для дослідження біологічного середовища є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 065580, в якому міститься підпис ОСОБА_1 та його пояснення, а також записом з відеокамери поліцейського, де зафіксовано, що ОСОБА_1 роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі та що така відмова є адміністративним правопорушенням.
При цьому ОСОБА_1 не заперечував вживання наркотичних речовин у вигляді «травки» вказуючи спочатку, що вживав такі речовини десь півроку тому, а потім вказує, що десь тиждень тому, та ввечері вживав горілку.
Відтак судом першої інстанції відповідно до вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП обставини правопорушення з'ясовані всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.
За вказаних обставин постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Д. Махлай