Апеляційне провадження № 22-ц/824/7666/2022
справа № 355/998/20
26 серпня 2022 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
Розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Власенка Артема Олександровича на рішення Баришівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2020 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н, укладеним 05.04.2018 року, в розмірі 28 882,58 гривень, з яких: 19438,31 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8150, 58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1 293,69 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, обґрунтовуючи тим, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг і підписав Анкету-заяву № б/н від 05.04.2018. Положеннями Анкети-заяви визначено, що відповідач відповідно до ст. 634 ЦК України в повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування. Позивач відкрив відповідачу картковий рахунок, встановив ліміт кредитування та здійснював обслуговування. Відповідач зобов'язався у строки здійснювати погашення заборгованості. Через неналежне виконання умов договору виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути відповідача.
Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту №б/н від 05.04.2018 у сумі 19 438,31 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 31 коп.).
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 1414, 67 (одна тисяча чотириста чотирнадцять гривень 67 копійок).
Не погодившись з заочним рішенням суду, 19.05.2022 року представник Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» Власенко А.О., подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвали в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін, мотивуючи тим, що в оскаржуваній частині рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального права, зокрема зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків та штрафу, тому що ним було підписано довідку про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту), у якому зазначені умови кредитування.
Також вказує, що заборгованість за процентами за весь період нараховувалась саме за визначеними паспортом споживчого кредиту ставками.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
За положенням ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав вважати, що сторони обумовили відповідальність у вигляді відсотків за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, 05.04.2018 між Публічним Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем було підписано анкету-заяву №б/н про надання банківських послуг, згідно з умовами якого 05.04.2018 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка (а.с.25).
Положеннями анкети-заяви визначено, що відповідач відповідно до ст. 634 ЦК України в повному обсязі приєднався до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк, які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування.
Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у Анкеті-заяві та його особистими запевненнями щодо ознайомлення з умовами та тарифами на сайті банку.
14.06.2018 відбулася державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
До кредитного договору банком долучено копії витягу з Умов та правил надання банківських послуг, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.28-72).
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за договором про надання банківських послуг, станом на 19.05.2020 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 28 882,58 гривень, з яких: 19438,31 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8150, 58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1293,69 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 (а.с.14-18).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
У заяві позичальника від 05.04.2018 року процентна ставка не зазначена.
Із Довідки, наданої позивачем, вбачається , що процентна ставка становить 43,20%, 42%, 52,84%, крім того, були зазначені інші реальні річні процентні ставки, яка саме із них була застосована при нарахуванні заборгованості та яким чином вона була погоджена із боржником із матеріалів справи не вбачається (а.с.26-27).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на заборгованість за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на паспорт споживчого кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2018 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи із обраних ним умов кредитування. Паспорт споживчого кредиту, містить умови кредитування для різних кредитних продуктів Універсальна, Універсальна ГОЛД, картка Platinum, картка МС World BlackEdition, картка Visa Signature, картка МС WorldElite, картка Visa Infinite.
Зазначена в цьому паспорті інформація зберігає чинність та є актуальною до певного періоду, тобто має тимчасовий характер. Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з врахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Колегія суддів вважає, що оскільки паспорт споживчого кредиту не містить інформацію щодо реальної річної процентної ставка та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із поданого паспорта споживчого кредиту не встановлено, який саме тип кредитного продукту, сплату процентів за користування кредитними коштами відповідачем прийняті, як і не містить такої інформації вказана анкета-заява з посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору, тому даний доказ є необґрунтованим.
Витяг з Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна», Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, а тому не може вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту та того, що під час підписання заяви відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг.
А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності вимог банку про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Власенка Артема Олександровича залишити без задоволення.
Заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 21 лютого 2022 року в частині відмови у стягненні заборгованості по відсоткам залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 26 серпня 2022 року.
Суддя - доповідач:
Судді: