Справа №758/5117/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/619/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
23 серпня2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 06 липня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Вірменії, громадянку України, працюючу майстром манікюру, маючу вищу освіту, одружену, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Цим же вироком вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_7 визнана винною за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, 16.02.2017 року в період часу з 09:55 год. по 10:20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , прокурором Київської місцевої прокуратури №7 м. Києва ОСОБА_9 спільно із оперативними працівниками підрозділу Національної поліції України проведено обшук приміщення вказаної квартири, яка на праві власності належить ОСОБА_7 та у присутності останньої виявлено та вилучено ряд документів, зокрема оригінал документу - технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 , який начебто виготовлено станом на 18.02.2008 року та підписаний співробітником КМБТІ ОСОБА_10 як особою, яка виконала виготовлення вказаного технічного паспорту на квартиру та рукописним текстом синього кольору із наступним змістом « ОСОБА_7 21.06.1972, НОМЕР_1 », який нанесено в графі відображення власника нерухомого майна, тобто відповідно до змісту технічного паспорту на квартиру, власником зазначеного нерухомого майна являється ОСОБА_11 .
Зазначені факти у технічному паспорті являються завідомо неправдивими, оскільки органом досудового розслідування встановлено інші обставини.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачена ОСОБА_12 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким визнати її невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та виправдати за недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає на те, що вирок суду є незаконним. Вважає, що вирок ухвалено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке полягає у невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Також вважає, що висновки суду не підтверджуються доказами дослідженими під час судового розгляду. Зазначає, що жодним чином не підтверджується й факт того, що нею підроблено технічний паспорт, в розумінні офіційних документів, оскільки сам по собі заповнений бланк встановленого зразка не породжує, на її думку, юридичних наслідків, а тому не є офіційним документом. Крім того, зазначає, що судом необґрунтовано взято до уваги одні докази та відкинуто інші.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Згідно вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто вирок має ґрунтуватися на зібраних доказах, повністю та всебічно досліджених та правильно оцінених судом, а висновки про подію кримінального правопорушення, про винуватість або невинуватість обвинуваченого у вчиненні злочину та інші істотні питання, які виникли у кримінальному провадженні, мають з достовірністю випливати з матеріалів провадження.
Згідно ст. 84 КПК України доказами у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються зібраними, перевіреними та належно оціненими судом першої інстанції доказами, а саме:
- відповідно до рапорту старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції ОСОБА_13 , встановлено, що 14.03.2017 року з Київської місцевої прокуратури № 7 найшли матеріали кримінального провадження №12017100070001074, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 14.03.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. У вчиненні даного кримінального провадження підозрюється: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- відповідно до протоколу обшуку від 16.02.2017 року, встановлено, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_7 виявлено договір купівлі продажу між ОСОБА_16 та ОСОБА_7 від 11.12.2015 року, витяг з державного реєстру від 11.12.2015 року, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 .
- відповідно до копії технічного паспорту на кв. АДРЕСА_3 , який виготовлено станом на 18.02.2008 року, встановлено, що квартира розташована на 1 поверсі 3 поверхового будинку та складається з 2 кімнат жилою площею 20,8 кв.м., у тому числі 1-а кімната 5,9 кв.м., 2-а кімнати 14,9 кв.м., кухня площею 5,3 кв.м., вбиральня 0,6 кв.м., ванна площею 2,2 кв.м., коридор 5,7 кв.м., загальна площа квартири 34,6 кв.м.
- відповідно до оригіналу технічного паспорту на кв. АДРЕСА_3 , який виготовлено станом на 18.02.2008 року, встановлено, що квартира розташована на 1 поверсі 3 поверхового будинку та складається з 2 кімнат жилою площею 20,8 кв.м., у тому числі 1-а кімната 5,9 кв.м., 2-а кімнати 14,9 кв.м., кухня площею 5,3 кв.м., вбиральня 0,6 кв.м., ванна площею 2,2 кв.м., коридор 5,7 кв.м., загальна площа квартири 34,6 кв.м.
- відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 11.12.2015 року, встановлено, що ОСОБА_16 передає належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_3 у власність ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 приймає у власність вищезазначену квартиру та зобов'язується сплатити за неї 544 000,00 (п'ятсот сорок чотири тисячі) гривень 00 копійок.
- відповідно до листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-2122 від 22.02.2018 року з додатками на 5 аркушах, встановлено, що Бюро не проводило технічну інвентаризацію та не виготовляло технічний паспорт на об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, печатку № 6 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна вилучено з обігу та знищено в установленому порядку, ОСОБА_17 звільнений з посади техніка 1-ї категорії з інвентаризації нерухомого майна Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 11.03.2013 року.
- відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 13.03.2018 року, встановлено, що ОСОБА_17 надав на 6 аркушах формату А4 зразки своїх підписів, по 24 підписи на кожному аркуші, які долучені до протоколу.
- відповідно до протоколу огляду місця події від 14.03.2018 року, встановлено, що оглянута ділянки місцевості за адресою: АДРЕСА_4 , де виявлено особову справу колишнього працівника КМБТІ ОСОБА_17 , та в ході огляду матеріалів виявлено оригінали атестаційного листа на ім'я ОСОБА_17 від 23.04.2008 року та оцінки діяльності працівника на ім'я ОСОБА_17 від 27.03.2008 року за підписом ОСОБА_17
- відповідно до листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-2952 від 14.03.2018 року, встановлено, що в КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» наявні документи із підписом ОСОБА_17 за період роботи з 2007 по 2010 року а саме: атестаційний лист; оцінка діяльності працівника, які можуть бути надані для проведення судової почеркознавчої експертизи.
- відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи від 22.03.2018 року №8-4/664, рукописні записи «Кочарян Анаит Мкртычевна 21.06.1972, 2647023101». У графах «власник (юридична, фізична особа)» та «Дата народження, ідентифікаційний номер» в технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_3 - виконано ОСОБА_11 .
Окрім того, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні вказаного злочину повністю доведена і наступними показами.
Будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 358 КК України хоч і не визнала повністю, оспорила фактичні обставини та по суті пред'явленого обвинувачення дала покази, що вона не заперечує той факт, що вписала свої дані в бланк технічного паспорта, а саме ім'я, прізвище та по батькові, однак це вона зробила вже після оформлення договору купівлі продажу квартири на її ім'я. Це вона зробила, бо вона не вважала і не вважає бланк технічного паспорту документом і не боялась його зіпсувати. Оскільки на бланку не було всіх підписів, які необхідні, то вона і не була впевнена, що це оригінал. Вона вважала, що вже після того, як квартира буде зареєстрована на її ім'я, то вона замовить та отримає технічний паспорт в законному порядку. Бланк технічного паспорту вона особисто передала працівникам поліції та не приховувала його. Після відкриття кримінальної справи за ст. 190 КК України, працівники поліції жодного питання про бланк техпаспорту її не запитували. Після придбання квартири в ній проводився ремонт, продавати квартиру вона намірів не мала і немає, вона зі своїми дітьми зареєстрована в цій квартирі і проживає. Вона не вважає себе винною, оскільки в її діях немає складу злочину і, наполягає на її виправдуванні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він до 2013 року працював в БТІ. Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 він не виготовляв. Свого підпису на технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_3 ніколи не ставив. Слідчій ознайомлював його з Технічним паспорт на квартиру АДРЕСА_3 та показував на ньому його прізвище та підпис і запитував чи ставив він свій підпис. Він повідомив, що ніякого підпису він не ставив і не міг ставити, оскільки на той час вже не працював в БТІ. Для того щоб виготовити Технічний паспорт то необхідно виїхати на об'єкт, потім все порахувати і надати його на перевірку. Підпис свій він ставив на титульній сторінці техпаспорту.
Наведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, відповідно до ст. 94 КПК України оцінено кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, а тому посилання обвинуваченої в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було надано не вірну оцінку доказам по справі, колегія суддів вважає безпідставними.
При перевірці матеріалів кримінального провадження, порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасуванню вироку суду не встановлено, а сукупність зібраних у справі та належним чином досліджених у судовому засіданні доказів, які доповнюють один одного та у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого правопорушення, на переконання колегії суддів повністю спростовують доводи апеляційної скарги обвинуваченої щодо необхідності закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням достатніх та належних доказів для доведення вини ОСОБА_7 .
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом обґрунтовано визнано ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно вимог ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Судом першої інстанції дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України та призначено покарання, яке відповідає особі обвинуваченої та ступеню тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 6 липня 2021 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя