ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 липня 2022 року м. Київ № 640/27781/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягає у відмові здійснити перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.07.2021 №22/6-3119;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.07.2021 №22/6-3119;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 грудня 2019 року однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати, понесені позивачем, включно з витратами на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ від 05.07.2021 №22/6-3119. Листом відповідачем відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки відсутні підстави для їх перерахунку. Позивач вважає таку відмову протиправною та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Пунктом 1 частини третьої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності в особи офіційної електронної адреси судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.
Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).
Копію вказаної ухвали 30 листопада 2021 року направлялась до електронного кабінету та була доставлена 01.12.2021, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи.
Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про права та обов'язки, зокрема про право надати відзив на позовну заяву або заяву про визнання позову.
Відповідачем у встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надано.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» .
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Таким чином, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.
29 червня 2021 року представник позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ з заявою (вих. №03/06), в якій просив надати інформацію чи направлялася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нова довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019 р. та надати таку довідку.
Листом від 07.07.2021 №968А3/22 Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справі надіслав представнику позивача та Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 05.07.2021 №22/6-3119.
Відповідно до довідки від 05.07.2021 р. №22/6-3119 грошове забезпечення ОСОБА_1 складається з: посадовий оклад - 2 900,00 грн.; оклад за спеціальним званням (підполковник поліції) - 2 200,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції (45% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням) - 2 295,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (76,67% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби) - 5 669,75 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу) - 435,00 грн.; премія (28,49% посадового окладу) - 3 846,,08 грн.; всього - 17 345,83 грн.
Представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою від 29.06.2021 р. вих.№02/06 щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.12.2019 року.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.07.2021 №2600-0202-8/110383 представника позивача повідомлено, що перерахунок не здійснювався, оскільки відсутні правові підстави.
30.07.2021 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.07.2021 №22/6-3119 з 01 грудня 2019 р.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.09.2021 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку пенсії.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до приписів ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норма статті 43 Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії , тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Суд зазначає, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45.
Однак, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та уповноважені органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно п. п. 1, 2 розд. І Інструкції №760 остання визначає процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - ЦОВВ)), та Національній гвардії України роботи, зокрема, з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Положеннями абз. 4 п. 3 розд. І, п. 1 розд. ІІ Інструкції № 760 визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України як структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів.
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Інструкції №760 при проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення.
У свою чергу, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно п. 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 року у справі № 686/15836/16-а та від 27.02.2019 року у справі №753/23503/16 та у постанові від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а.
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 988, яка набрала чинності 02.12.2015 року, та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260 затверджено Порядок №260.
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260, зокрема, установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
Згідно п. 13 Порядку № 260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Таким чином, оскільки саме з 19.11.2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення і премій, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови № 988 та Порядку №260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону та ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Викладене, у свою чергу, свідчить про те, що право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення виникло у Позивача з 01.12.2019 року, оскільки, як було підкреслено вище, скасування 05.03.2019 року у судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови №103 та 19.11.2019 року пункту 3 Постанови №103 у контексті спірних правовідносин не змінює алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, передбачений Порядком № 45.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, щодо якої хоча вказана справа і не є типовою, однак стосується схожих за своїм змістом правовідносин.
Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити виплату однією сумою, суд дійшов висновку про її передчасність, оскільки постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22 серпня 2018 року регламентовано питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Дана процедура відбувається із залученням Державної казначейської служби України, Пенсійного фонду України зі створенням спеціальної комісії, яка розглядає обґрунтованість розрахунку боргу.
Таким чином, вирішуючи питання про невідкладну виплату однією сумою, суд, фактично, переймає на себе дискреційні повноваження згаданих органів.
Постанова КМУ №649 передбачає також черговість виплат пенсії, відтак, задоволення даної вимоги є дискримінаційною складовою, що є не справедливим по відношенню до інших осіб, на користь яких ухвалено рішення суду.
З огляду на зазначене, суд не убачає підстав для встановлення способу виконання рішення про виплату недоотриманої частини пенсії у спосіб, який заявляє позивач.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії позивачу з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ №22/6-3119 від 05.07.2021, зобов'язавши відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі вказаної довідки, з урахуванням фактично сплачених сум.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Разом з тим, представником позивача заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 800,00 грн.
Згідно з частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Наведені норми передбачають можливість віднесення витрат до судових у разі, якщо такі безпосередньо пов'язані з розглядом справи.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частини перша та друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Із матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 (замовник) та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Клеменс» (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №1/06 від 25.06.2021 (Договір).
Відповідно до договору (п.п. 3.1.1) вартість послуг Адвокатського об'єднання становитть 9 800,00 грн. за дослідження обставин та/або правових підстав і підготовку правової позиції та документів стосовно першої судової інстанції (позовна заява, заперечення на відзив, заяви та клопотання тощо).
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд звертає увагу, що розподілу судових витрат підлягають лише ті витрати, що безпосередньо стосуються судової справи та її предмета.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складені та підписані такі документи: заява про поновлення строку звернення до суду, копії документів завірені представником позивача з дотриманням положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
В матеріалах справи наявна квитнція №0.0.2275524056.1 від 21.09.2021 року (призначення платежу: «юридичні послуги, договор №1/06 про надання правової допомоги від 25.06.2021»), що підтверджує понесення ОСОБА_1 (позивачем) витрат в розмірі 9 800,00 грн. на оплату правових послуг адвоката.
Суд також враховує положення частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву надав аргументовані заперечення щодо заяви позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.
Суд з огляду на умови Договору про надання правової допомоги, зокрема, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в цій адміністративній справі витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн. є реальними, підтвердженими матеріалами справи, оскільки предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Суд не вправі надавати оцінку умовам договору (зокрема вартості наданих адвокатом послуг), що погоджені сторонами договору в підписаних на виконання договору документах.
При вирішенні питання про наявність підстав для відшкодування на користь позивача витрат на оплату професійної правової допомоги, суд враховує висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 по справі N 280/2635/20, відповідно до яких, однією з особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Щодо наявності опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, з урахуванням позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
З огляду на надані суду документи, незначну складність адміністративної справи, обсяг та зміст позовної заяви, суд, зважаючи на задоволення позовних вимог, дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 5 000, 00 грн.
За висновком суду, належною до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сумою судових витрат на професійну правничу допомогу є 5 000,00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи наявна квитанція №0.0.2278210063.1 від 23.09.2021, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2724,00 грн.
Враховуючи те, що при звернення до адміністративного суду із цим позовом з вимогами позивач мав сплатити судовий збір лише у розмірі 1 816,00 грн., та з огляду на обсяг задоволених за результатами цього позову вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 1 816,00 грн.
Стосовно надмірно сплачених позивачем коштів у сумі 908,00 грн. В оплату судового збору за поданим позовом, то повернення таких позивачу підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про судовий збір», - за окремо поданою заявою про повернення надміру сплаченого судового збору.
Разом з тим, від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягає у відмові здійснити перерахунок пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.07.2021 №22/6-3119.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.07.2021 №22/6-3119.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду Ураїни в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудярвська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду Ураїни в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудярвська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293,295,296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська