ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
26 липня 2022 року м. Київ№ 640/6129/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (далі також - відповідач), в якому позивач, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформленого протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих №106/08/21 від 18 серпня 2021 року, щодо відхилення подання від 23 липня 2021 року №1543 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з пропуском строку притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (далі також - оскаржуване рішення).
Ухвалою суду від 11 квітня 2022 року відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
13 липня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, вирішуючи яке суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа має право в порядку, встановленому ним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведена процесуальна норма кореспондується з положеннями ч. 1 статті 19 КАС України, в силу якої юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1).
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою надання правового захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.
Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.
Наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Так, як вбачається з системного аналізу положень ч. 1 статті 9, ч. 1 статті 77 та ч. 1 статті 168 КАС України, позивач звертається до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносинах. При цьому, дійсне (фактичне) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.
Таким чином, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, суд повинен встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи. При цьому, встановлення обставин наявності або відсутності порушеного права позивача є першочерговим відносно дослідження обґрунтованості позовних вимог по суті.
Так, відповідно до вимог статей 20, 21, 23 статей Кодексу України з процедур банкрутства, у разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.
Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом.
Державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплінарної комісії застосовує до арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення.
Рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення вноситься запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Дисциплінарні стягнення, що застосовуються до арбітражного керуючого:
1) попередження;
2) догана;
3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;
4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.
В контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду позивачем не обґрунтовано, порушення яких саме прав, свобод або інтересів здійснено відповідачем у контексті прийняття оскаржуваного рішення щодо відхилення подання від 23 липня 2021 року №1543 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Вказане рішення, у контексті наведених правових положень, не створює для позивача жодних правових наслідків, не покладає на нього будь-яких обов'язків та не наділяє його додатковими правами, на відміну від рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке може бути оскаржено у судовому порядку.
З огляду на викладене вбачається, що позивач наразі жодним чином не позбавлений своїх прав, свобод та інтересів у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, оскільки внаслідок його прийняття не відбулось припинення чи була встановлена неможливість реалізації прав позивача та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.
За таких обставин, оскільки спір стосовно правомірності або протиправності оскаржуваного рішення відповідача не підпадає під ознаки оскарження акта індивідуальної дії, а також жодного іншого спору, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, вбачається, що дану вимогу не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і у судовому порядку в будь-якому із судів загальної юрисдикції України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що наявна підстава для закриття провадження у справі № 640/6129/22, визначена п. 1 ч. 1 статті 238 КАС України.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд, -
Клопотання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13) про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Суддя П.В. Вовк