Ухвала
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 465/7458/18
провадження № 61-5147ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 09 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ЛКП «Львівський ліхтар», Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, виконавчий комітет Львівської міської ради, Львівська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ,у якому просила суд зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звільнити самовільно захоплену частину балкону загального користування другого поверху будинку АДРЕСА_1 та повернути його до первинного стану згідно з проектною-технічною документацією будинку шляхом демонтажу за власний рахунок пластикових вікон та інших незаконних конструкцій встановлених відповідачами вздовж балкону загального користування на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 09 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року, позов задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звільнити самовільно захоплену частину балкону загального користування другого поверху будинку АДРЕСА_1 та повернути його до первинного стану згідно з проектною-технічною документацією будинку шляхом демонтажу за власний рахунок пластикових вікон та інших незаконних конструкцій встановлених відповідачами вздовж балкону загального користування на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30 липня 2021 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352, 40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352, 40 грн.
Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2022 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
08 червня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Франківського районного суду м. Львова від 09 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, який продовжувався ухвалою від 28 липня 2022 року.
На виконання вимог указаних ухвал Верховного Суду від 28 липня 2022 року заявником надіслано до суду касаційної інстанції касаційну скаргу в новій редакції, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, а також докази доплати судового збору в розмірі 5 638, 40 грн.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження заявник просить суд поновити указаний строк, зазначає, що копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ним отримано лише 10 травня 2022 року. На підтвердження наведеного надає довідку Франківського районного суду м. Львова від 08 липня 2022 року № 5/644/2022, у якій вказано, що оскаржувані судові рішення були отримані ОСОБА_1 10 травня 2022 року.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року в справі № 11-164сап21 та від 15 лютого 2022 року в справі № 924/250/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 397, 436 України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Франківського районного суду м. Львова від 09 червня 2021 року та постанови Львівського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року.
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати з Франківського районного суду м. Львова цивільну справу № 465/7458/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ЛКП «Львівський ліхтар», Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, виконавчий комітет Львівської міської ради, Львівська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко