Ухвала
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 486/1222/20
провадження № 61-7860ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Малькутом Олександром Олександровичем , в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення пені, втрат від інфляції та 3 % річних та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
12 серпня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Малькут О. О. засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу у вказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на таке.
ОСОБА_1 мотивує касаційну скаргу тим, що апеляційний суд ухвалив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не дослідив всі зібрані у справі докази, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду у порядку загального позовного провадження, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені судом помилково, а також судом відмовлено у призначенні експертизи.
При цьомузаявник не визначає підставамикасаційного оскарження судових рішень відповідні пункти частини другої статті 389 ЦПК України. Натомість він лише посилається на пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України, який є підставою для скасування судового рішення, а не підставою касаційного оскарження.
Таким чином, у касаційній скарзі ОСОБА_1 відсутні посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга.
У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).
Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
ОСОБА_1 вказує назву своєї касаційної скарги «Касаційна скарга на постанову Хмельницького апеляційного суду від 02 вересня 2021 року по цивільній справі № 486/1222/20».
Проте згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень у цивільній справі № 486/1222/20, інформація про винесення 02 вересня 2021 року судом апеляційної інстанції будь-якоїпостанови в справі № 486/1222/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня. Більш того, зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржується судове рішення Миколаївського апеляційного суду, а не Хмельницького апеляційного суду.
Також згідно з пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
Так, у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить «скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій по справі № 486/1222/20». Проте заявник не конкретизує, рішення яких саме судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, зокрема не вказує дати ухвалення таких рішень, не зазначає назви судів, які ухвалили такі рішення.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно визначитись з правильною назвою поданої нею скарги, привести таку назву у відповідність до прохальної частини касаційної скарги, а також уточнити прохальну частину скарги та конкретизувати, які саме судові рішення підлягають касаційному перегляду із зазначенням дати їх ухвалення.
З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали з уточненням назви касаційної скарги та її прохальної частини, із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Малькутом Олександром Олександровичем , залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов