Постанова
Іменем України
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 524/7552/18
провадження № 61-8108св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка»,
суб'єкти оскарження: головний державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області Братчун Оксана Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» на постанову Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» (далі - ТОВ «Фірма «Берізка») звернулося зі скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (далі - Автозаводський ВДВС м. Кременчук ГТУЮ) Братчун О. О. та приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В. Л. (далі - приватний виконавець Скрипник В. Л.),в якій, з урахуванням уточнень, просило визнати неправомірними: бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ Братчун О. О. у використанні наданих законодавством повноважень для примусового виконання рішень Господарського суду Полтавської області від 18 серпня 2011 року у справі № 18/1732/11 та заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 липня 2015 року у справі № 524/5164/15-ц у спосіб та порядку, що встановлені рішеннями судів та законом; дії головного державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ, вчинені з майном ТОВ «Фірма «Берізка» під час примусового виконання рішень Господарського суду Полтавської області від 18 серпня 2011 року у справі № 18/1732/11 та заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 липня 2015 року у справі № 524/5164/15-ц; бездіяльність приватного виконавця Скрипника В. Л. у використанні наданих законодавством повноважень для примусового виконання заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 липня 2015 року у справі № 524/5164/13-ц у спосіб та порядку, що встановлені судами та законом, та щодо незалучення до участі у виконавчому провадженні особи, уповноваженої діяти від імені боржника без довіреності; дії приватного виконавця Скрипника В. Л. з майном ТОВ «Фірма «Берізка», яке перебуває у податковій заставі при примусовому виконанні заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 липня 2015 року у справі № 524/5164/15-ц; та скасувати звіт про оцінку майна, складений суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання Приватним підприємством «Центр незалежної оцінки та експертизи» (далі - ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи») про оцінку основного обладнання ТОВ «Фірма «Берізка» в кількості 16 одиниць, який надійшов приватному виконавцю Скрипнику В. Л. 12 квітня 2018 року; постановити окремі ухвали та надіслати їх правоохоронним та іншим органам стосовно вчинення головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ при примусовому виконанні рішення Господарського суду Полтавської області від 18 серпня 2011 року та заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 липня 2015 року правопорушень, відповідальність за які встановлена статтями 206, 206-2, 209, 219, 364, 365-2, 368-2, 382, 384, 388 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та стосовно вчинення правопорушень приватним виконавцем ОСОБА_2 при примусовому виконанні заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 липня 2015 року, відповідальність за які встановлена статтями 365-2, 388 КК України.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2020 року скаргу ТОВ «Фірма «Берізка» задоволено частково. Визнано неправомірними: бездіяльність приватного виконавця Скрипника В. Л. у виконавчому провадженні № 55777563 щодо невстановлення достовірних повних вихідних даних по об'єктах описаного та арештованого майна за постановою від 16 лютого 2018 року; дії приватного виконавця Скрипника В. Л. у виконавчому провадженні № 55777563 щодо оцінки майна друкарського обладнання належного ТОВ «Фірма «Берізка» в кількості 16 одиниць, яке було описане та арештоване згідно з постановою приватного виконавця Скрипника В. Л. від 16 лютого 2018 року, визначеної за звітом про оцінку майна, складеним 15 березня 2018 року суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» про оцінку основного обладнання ТОВ «Фірма «Берізка» в кількості 16 одиниць, який надійшов приватному виконавцю Скрипнику В. Л. 12 квітня 2018 року; постанову приватного виконавця Скрипника В. Л. у виконавчому провадженні № 55777563 від 02 жовтня 2018 року про закінчення виконавчого провадження. Зобов'язано приватного виконавця Скрипника В. Л. вчинити дії з поновлення виконавчого провадження, встановлення достовірних повних вихідних даних по об'єктах описаного та арештованого майна ТОВ «Фірма Берізка» в кількості 16 одиниць за постановою від 16 лютого 2018 року і визначення реальної оцінки цього майна.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватним виконавцем було допущене порушення прав та законних інтересів заявника ТОВ «Фірма «Берізка» щодо невстановлення повної та достовірної інформації про описане та арештоване майно товариства, його технічного (робочого) стану, реальної оцінки як по кожному об'єкту окремо, так і як цілісного майнового комплексу друкарні ТОВ «Фірма «Берізка».
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2020 року скасовано, скаргу ТОВ «Фірма Берізка» залишено без задоволення.
Залишаючи скаргу без задоволення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приватний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості описаного та арештованого майна, зокрема, під час визначення суб'єкта оціночної діяльності, доручення йому подати звіт про оцінку майна та повідомлення сторін виконавчого провадження про вартість майна, діяв в межах наданих йому повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. Крім того, розглядаючи спір, суд першої інстанції, в порушення вимог частини другої статті 264 ЦПК України, вийшов за межі заявлених вимог, оскільки вимога про визнання неправомірною постанови приватного виконавця від 02 жовтня 2018 року про закінчення виконавчого провадження скаржником не заявлялася.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2021 року ТОВ «Фірма «Берізка» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги посилалося на те, що неправомірною бездіяльністю у виконавчому провадженні № 55778563 приватний виконавець Скрипник В. Л. порушив майнові права ТОВ «Фірма «Берізка» шляхом безпідставного звернення стягнення на основне друкарське обладнання в кількості 16 одиниць та реалізації його на електронних торгах за ціною металобрухту; право ТОВ «Фірма «Берізка» на здійснення підприємницької діяльності знищенням цілісного майнового комплексу, створеного для проведення поліграфічної діяльності, шляхом позбавлення ТОВ «Фірма «Берізка» основних засобів виробництва.
Висновок Полтавського апеляційного суду про те, що Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області вийшов за межі заявлених у скарзі вимог не ґрунтується на нормах процесуального права.
При вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 55778563 з примусового виконання виконавчого листа № 524/5164/15-ц приватний виконавець Скрипник В. Л., безпідставно не визнавши ОСОБА_3 представником ТОВ «Фірма «Берізка», не допустив до участі у ВП № 55778563 представника боржника ТОВ «Фірма «Берізка», чим порушив право товариства на участь у ВП № 55778563 через представника; не надав можливості представнику товариства ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 55778563; не роз'яснив права та обов'язки боржника у виконавчому провадженні, чим порушив право особи знати свої права та обов'язки.
Всупереч обставині, яка визнана приватним виконавцем Скрипником В. Л. і яка не підлягає доказуванню, про те, що опис майна проведений на АДРЕСА_1 , суд зазначив, що опис майна проведено на АДРЕСА_2 .
Полтавський апеляційний суд в основу постанови від 13 квітня 2021 року поклав обставини щодо ваги обладнання, доказування яких приватним виконавцем Скрипником В. Л. ґрунтуються на припущеннях.
Згідно зі звітом про оцінку майна № 144 вартість 1 кг обладнання, встановлена суб'єктом оціночної діяльності «порівняльним методом», становить 5 700,00 грн. Відповідно до вихідних даних приватного виконавця Скрипника В. Л., вага 16 одиниць друкарського обладнання становить 11 560 кг. При наявності висновку експерта про те, що вартість 1 кг обладнання становить 5 700,00 грн, приватний виконавець Скрипник В. Л. встановив, що вартість всього обладнання вагою 11 560 кг становить 65 900 кг, в той час, як вона має становити 65 892 000,00 грн (5 700,00 грн х 11 560 кг = 65 892 000,00 грн).
Суд апеляційної інстанції при вирішенні справи не застосував висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду про застосування яких товариство заявило у клопотанні від 24 лютого 2021 року та у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 від 10 березня 2021 року.
Судові рішення оскаржуються з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: частини четвертої статті 16, частини першої Закону України «Про виконавче провадження», частин першої та шостої статті 81, частини першої, четвертої статті 82, частини першої статті 229, статті 451 ЦПК України, неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц, від 15 лютого 2021 року у справі № 916/3059/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 523/10429/15-ц, від 25 вересня 2020 року у справі № 913/558/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17; Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.
У червні 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від приватного виконавця Скрипника В. Л., у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
На обґрунтування відзиву посилався на те, що судом апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги приватного виконавця Скрипника В. Л. скасовано ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2020 року у справі № 524/7552/18, що постановлена з порушеннями норм матеріального та процесуального права, а скаргу Олефіра П. П. в інтересах ТОВ «Фірма «Берізка» на дії та бездіяльність приватного виконавця Скрипника В. Л. залишено без задоволення.
Скасована апеляційним судом ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2020 року не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є не вмотивованою, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на належних доказах. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог скаржника, оскільки вимога про визнання неправомірною постанови приватного виконавця від 02 жовтня 2018 року про закінчення виконавчого провадження № 55777563 скаржником не заявлялася.
У липні 2021 року ТОВ «Фірма «Берізка» подало до Верховного Суду відповідь на відзив приватного виконавця Скрипника В. Л., у якому зазначило, що відзив останнього є незаконним, необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи.
Просить застосувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц, від 15 лютого 2021 року у справі № 916/3059/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 523/10429/15-ц, від 25 вересня 2020 року у справі № 913/558/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17; Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставами відкриття касаційного провадження у цій справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року справу призначено до розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанцій не відповідає.
Суди встановили, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 липня 2015 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 05 травня 2016 року, з ТОВ «Фірма «Берізка» на користь ОСОБА_1 стягнуто борг з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 2 960,00 грн, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати 2 123,50 грн, компенсацію за невикористані щорічні відпустки 10 324,80 грн, середній заробіток за час затримки - 42 761,88 грн, відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 600,43 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Братчун О. О. від 02 жовтня 2015 року на підставі статей 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) відкрито виконавчого провадження № 48907085 з виконання вказаного судового рішення. Цього ж дня сторонам було направлено копію постанови за вих. № 55425.
27 січня 2016 року державним виконавцем ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій) у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.
12 лютого 2018 року до приватного виконавця Скрипника В. Л. надійшла заява від ОСОБА_1 про примусове виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 липня 2015 року у справі № 524/5164/15-ц з наданням виконавчого листа, який було повернуто стягувачу у січні 2016 року. У заяві стягувач зазначив відомості про майно, яке належне боржнику ТОВ «Фірма «Берізка». Цього ж дня, приватний виконавець ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження № 55778563.
Постанову про опис та арешт майна від 16 лютого 2018 року приватним виконавцем було направлено на адресу боржника ТОВ «Фірма «Берізка», що вказана у виконавчому документі.
У зв'язку з тим, що протягом 10 днів сторони не повідомили про узгодження вартості описаного майна боржника, приватним виконавцем Скрипником В. Л. 26 лютого 2018 року винесено постанову у ВП № 55778563 та призначено суб'єкта оціночної діяльності - ПП «Центр незалежної оцінки та експертиз» (т. 2, а. с. 40-41).
Суб'єктом оціночної діяльності ПП Центр незалежної оцінки та експертиз» на підставі постанови від 26 лютого 2018 року про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні проведено оцінку описаного та арештованого майна, про що складено звіт про оцінку майна станом на 15 березня 2018 року та визначено ринкову вартість - 65 900,00 грн (без ПДВ) (т. 2, а. с. 47-79).
У висновку про вартість майна зазначено, що обстеження проводилося експертом шляхом збору інформації, одержаної внаслідок візуальних спостережень та інженерно-технічних оглядів окремих вузлів та агрегатів обладнання. При огляді встановлено, що оцінюване майно знаходиться у розібраному стані, що засвідчено актом технічного стану та висновком експерта (т. 2, а. с. 57).
02 квітня 2018 року приватному виконавцю Скрипнику В. Л. надійшов вказаний звіт № 144 про оцінку майна.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» 02 квітня 2018 року сторонам виконавчого провадження направлено повідомлення про визначення вартості майна за вих. № 321 (т. 2, а. с. 80-83).
Після формування 12 квітня 2018 року заявки про реалізацію арештованого майна боржника, 13 квітня 2018 року Державним підприємством «СЕТАМ» у системі електронних торгів сформовано лот з реалізації арештованого майна ТОВ «Фірма «Берізка» (обладнання у кількості 16 позицій) та призначено дату проведення електронних торгів, про що розміщено інформаційне повідомлення на сайті ДП «СЕТАМ».
03 травня 2018 року відбулись електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Фірма «Берізка», про що системою сформовано відповідний протокол. Переможець визначений системою 12 липня 2018 року.
Після надходження грошових коштів за придбане майно приватним виконавцем 27 липня 2018 року складено акт про проведені електронні торги та знято арешти з майна та грошових коштів боржника ТОВ «Фірма «Берізка», що накладені в межах виконавчого провадження № 55778563.
02 жовтня 2018 року приватним виконавцем ухвалено постанову про закінчення виконавчого провадження № 55778563 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням судового рішення.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження») реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на електронних торгах.
Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Тому відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 1421/5229/12-ц (провадження
№ 14-194цс18); Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16, від 14 червня 2017 року у справі № 6-1804цс16.
Ураховуючи, що власником спірного майна став переможець торгів від 03 травня 2018 року ОСОБА_4 , ефективним способом захисту прав боржника є пред'явлення до суду відповідного позову із залученням до участі у справі ОСОБА_4 і приватного виконавця як відповідачів, у межах якого і буде надаватися оцінка, у тому числі й діям приватного виконавця щодо передачі майна, а не звернення у порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 63 постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 50 постанови від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).
Зважаючи на те, що предметом розгляду справи за скаргою ТОВ «Фірма «Берізка» є дії та бездіяльність приватного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна боржника, що є підставою для виникнення прав та обов'язків інших осіб, зокрема ОСОБА_4 , до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 759/15306/17 (провадження № 61-2551св21), прийнятій після подання касаційної скарги у цій справі, що відповідно до статті 400 ЦПК України є підставою для виходу за межі доводів касаційної скарги: скасування рішень судів попередніх інстанцій та залишення скарги ТОВ «Фірма «Берізка» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Братчун О. О. та приватного виконавця Скрипника В. Л. без розгляду.
Водночас суд не бере до уваги доводи касаційної скарги щодо мотивів прийняття оскаржуваної постанови, оскільки вони стосуються вирішення скарги по суті і за наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення із залишенням скарги ТОВ «Фірма Берізка» без розгляду з наведеної вище підстави аналізу не підлягають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Ураховуючи, що подання боржником скарги на дії та бездіяльність головного державного виконавця Братчун О. О. та приватного виконавця Скрипника В. Л. у ВП № 55777563 не забезпечує ефективного відновлення його порушених прав на майно, спір підлягає розгляду за правилами позовного провадження, тому ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2020 рокута постанова Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року підлягають скасуванню, а скарга ТОВ «Фірма «Берізка»- залишенню без розгляду.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки за результатами касаційного перегляду вимоги заявника по суті не задовольняються та залишено скаргу без розгляду, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» задовольнити частково.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року скасувати.
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» на дії та бездіяльність головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Братчун Оксани Олександрівни та приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, заінтересована особа - ОСОБА_1 , залишити без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко