ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.08.2022Справа № 910/2581/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонорика"
до Антимонопольного комітету України
про визнання неправомірними дій та визнання недійсним рішення
Представники:
від позивача: Орел П.В.;
від відповідача: Грищенко К.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біонорика" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач/Комітет), в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Антимонопольного комітету України в частині розгляду за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАЛ.ЛТД" питання щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях Компанії "Bionorika SE" (Нойнмарк, Німеччина) у вигляді неправомірної, на думку заявника, відмови від укладення договору купівлі-продажу та направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Біонорика" вимоги про надання інформації № 126-29/06-5552 від 12.04.2021; вимоги про надання інформації № 126-29.3/06-8584 від 07.06.2021; вимоги про надання інформації № 126-29.3/06-13407 від 14.09.2021;
- визнати недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 13.12.2021 № 168-р/тк повністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Комітету прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, оскільки предметом дослідження Комітетом є відносини, що виникли між ТОВ "ВЕНТАЛ.ЛТД" та Компанією "Bionorika SE" щодо відмови останньої укласти договір купівлі-продажу, проте позивач зазначає, що він не здійснює укладення та виконання договорів купівлі-продажу лікарських засобів, що виробляються Компанією "Bionorika SE", а відтак покладення на позивача обов'язку щодо надання інформації відносно відмови Компанією "Bionorika SE" в укладенні договору купівлі-продажу з ТОВ "ВЕНТАЛ.ЛТД", на думку позивача, є неправомірним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.05.2022. Зокрема, зобов'язано Антимонопольний комітет України надати суду у строк до 18.05.2022 належним чином засвідчені копії матеріалів справи № 126-26.13/128-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
У судовому засіданні 19.05.2022 оголошено перерву до 23.06.2022.
23.05.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зокрема зазначає, що позивач як суб'єкт господарювання, який пов'язаний відносинами контролю з компанією «Bionorika SE» - зобов'язаний надати запитувану інформацію на вимогу комітету, а у необхідних випадках отримати її від пов'язаної особи. Також, відповідач зазначає, що Закон України «Про Антимонопольний комітет України» не наділяє суб'єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Крім того, відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву.
Також, відповідачем разом з відзивом на позовну заяву надано на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2022 копії матеріалів справи № 126-26.13/128-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на електронному носії.
31.05.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій вважає, що прохання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву ТОВ "Біонорика" суперечить приписам ст. 119 ГПК України.
У судовому засіданні 23.06.2022, розглянувши заявлене відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про його задоволення (мотиви викладені в ухвалі суду від 23.06.2022).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/2581/22 призначено на 28.07.2022.
У судовому засіданні 28.07.2022 оголошено перерву до 04.08.2022.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 04.08.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
13.12.2022 тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 168-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонорика» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 07.06.2021 № 126-29.3/06-8584 у встановлений ним строк.
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонорика» штраф у розмірі 2 408 600, 00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення АМК прийнято з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, оскільки предметом дослідження Комітетом є відносини, що виникли між ТОВ "ВЕНТАЛ.ЛТД" та Компанією "Bionorika SE" щодо відмови останньої укласти договір купівлі-продажу, проте позивач зазначає, що він не має відношення до цих відносин, так як не здійснює укладення та виконання договорів купівлі-продажу лікарських засобів, що виробляються Компанією "Bionorika SE", а відтак покладення на позивача обов'язку щодо надання інформації відносно відмови Компанією "Bionorika SE" в укладенні договору купівлі-продажу з ТОВ "ВЕНТАЛ.ЛТД", на думку позивача, є неправомірним.
Також, позивач вказує, що Комітет неправомірно застосував ст. 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в частині покладення відповідальності на позивача за відсутність у нього інформації про підстави та обставини відмови Компанії "Bionorika SE" в укладенні договору купівлі-продажу з ТОВ "ВЕНТАЛ.ЛТД".
Крім того, позивач вказує, що Комітет вимагав надати інформацію про працівників позивача, їх особисті дані, хоча ця інформація, на думку позивача, жодним чином не стосувалася предмета його дослідження. Тож, позивач вважає, що Комітет вимагаючи інформацію про працівників позивача вийшов за межі предмету свого дослідження.
Позивач також вказує, що Комітет вимагаючи у позивача надати копії офіційного листування позивача з третіми особами порушив Конституцію України щодо таємниці листування.
Позивач зазначає, що ним було надано всю інформацію запитувану Комітетом, проте останній наклав на позивача штраф у максимальному розмірі - один відсоток від доходу (виручки).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
Відповідно до п.п. 13-15 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.
Згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.
Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, заступник Голови Антимонопольного комітету України - державний уповноважений надіслав на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» (далі - Товариство, Відповідач, ТОВ «Біонорика») вимогу про надання інформації від 07.06.2021 № 126-29.3/06-8584 у зв'язку з розглядом заяви учасника імпорту та оптової торгівлі лікарськими засобами щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції компанією «BIONORICA SE» (Ноймаркт, Німеччина). Строк надання відповіді на вимогу про надання інформації становив 5 календарних днів із дня отримання вимоги.
Проте, ТОВ «Біонорика» відповідь на вимогу про надання інформації від 07.06.2021 № 126-29.3/06-8584 надало не в повному обсязі.
Розпорядженням заступника Голови Комітету - державного уповноваженого від 13.08.2021 № 06/214-р було розпочато розгляд справи № 126-26.13/128-21 за ознаками вчинення Товариством порушення, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України у встановлений ним строк.
Листом від 16.08.2021 № 126-29.3/06-12139 Комітет надіслав позивачу розпорядження про початок розгляду справи № 126-26.13/128-21.
Листом від 27.09.2021 № 126-29.3/02-13959 позивачу надіслано копію подання про попередні висновки у справі № 126-26.13/128-21/450-спр.
Товариство листом від 13.10.2021 № 223 (вх. Комітету № 8-06/14533 від 18.10.2021) надало пояснення та зауваження до подання про попередні висновки (далі - Подання).
Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
В абз. 4-5 п. 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначено, що системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.
Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак, господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.
Згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Біонорика» є: 73.11 Рекламні агентства.
Тобто, ТОВ «Біонорика» є суб'єктом господарювання відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Як вбачається з оскаржуваного рішення, Комітет за заявою суб'єкта господарювання - учасника імпорту та оптової торгівлі лікарськими засобами виробництва компанії «BIONORICA SE», проводило дослідження ринкового становища компанії «BIONORICA SE» (м. Ноймаркт, Німеччина) на ринках лікарських засобів (далі - Заява).
У зв'язку з цим, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження питань, викладених у Заяві, керуючись статтями 7, 16, 22 та 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» на адресу Товариства було надіслано вимогу про надання інформації від 07.06.2021 № 126-29.3/06-8584 (далі - Вимога 1), в якій вимагалось протягом 5 календарних днів із дня її отримання надати Товариству інформацію про свою діяльність та діяльність компанії «BIONORICA SE» (єдиного засновника Товариства).
Зокрема, у пункті 7 Вимоги-1 запитувалась інформація про перелік всіх співробітників ТОВ «Біонорика» (П.І.Б., зазначення посади), у тому числі фізичних осіб-підприємців, які були залучені за цивільно-правовими договорами, працювали в Товаристві у 2019 - 2020 роках та на момент отримання Вимоги-1.
У Вимозі-1 зазначалося, що відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» неподання, подання інформації в неповному обсязі у встановлені терміни та подання недостовірної інформації Комітету є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, за яке передбачена відповідальність згідно зі статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303504597213 Вимогу-1 було отримано уповноваженим представником позивача 14.06.2021.
Отже, останній день строку надання інформації на Вимогу 1 припадав на 19.06.2021.
Листом від 18.06.2021 № 126 (вх. Комітету № 8-01/8650 від 22.06.2021) позивач надав відповідь на пункт 6 Вимоги-1 та повідомив, що наразі не може надати відповіді на пункти 1, 2, 3, 4, 5 Вимоги-1 у зв'язку з потребою звернення щодо цих питань до компанії «BIONORICA SE» і просило продовжити строк надання відповіді на зазначені пункти Вимоги 1.
ТОВ «Біонорика» також не надало інформації на пункт 7 Вимоги-1.
Листом Комітету від 07.07.2021 № 26-29.3/06-10248 клопотання щодо продовження строку надання відповіді на пункти 1, 2, 3, 4, 5 Вимоги-1 було задоволено та продовжено строк до 20.07.2021.
Позивач вдруге звернувся до Комітету листом від 19.07.2021 № 160 (вх. Комітету № 8-01/10423 від 23.07.2021) щодо продовження строку надання відповіді.
Листом Комітету від 29.07.2021 № 126-29.3/06-11343 строк було продовжено до 13.08.2021 (включно).
Листом від 12.08.2021 № 183 (вх. Комітету від 16.08.2021 № 8-06/11504) ТОВ «Біонорика» надало відповіді на пункти 1, 3, 4 Вимоги 1.
При цьому, як зазначає Комітет, ТОВ «Біонорика» не надало відповідей на пункти 2 та 5 Вимоги-1, а саме:
1) на пункт 2 Вимоги-1 не була надана інформація в табличній формі щодо суб'єктів господарювання, з якими ТОВ «Біонорика» та/або компанія «Біонорика СЕ» укладали у 2019 - 2020 роках дистриб'юторські договори та здійснювали відповідні поставки;
2) повністю відсутня відповідь на пункт 5 Вимоги-1, не була надана інформація про офіційне листування між ТОВ «Біонорика», ТОВ «БаДМ» і СП «ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД» протягом 2019 - 2020 та першого кварталу 2021 року.
Тож, Комітет зазначив, що з урахуванням листів від 18.06.2021 № 126 (вх. Комітету № 8-01/8650 від 22.06.2021) та від 12.08.2021 № 183 (вх. Комітету № 8-06/11504 від 16.08.2021), ТОВ «Біонорика» не надало інформації на пункти 2, 5 та 7 Вимоги-1.
Листом від 14.09.2021 № 126-29.3/06-13407 заступник Голови Комітету - державний уповноважений надіслав другу вимогу про надання інформації до ТОВ «Біонорика» (далі - Вимога 2), в якій, крім запиту додаткової інформації для подальшого дослідження питання ринкового становища компанії «Біонорика СЕ», знову була запитана інформація зазначена в пунктах 2, 5 та 7 Вимоги-1.
Листом від 01.10.2021 № 213 (вх. Комітету № 8-06/13898 від 04.10.2021) ТОВ «Біонорика» надало інформацію на всі питання Вимоги 2, включаючи інформацію на пункти 2, 5 та 7 Вимоги 1.
Проте, Комітет дійшов висновку, що ТОВ «Біонорика» подано Комітету інформацію в неповному обсязі на вимогу державного уповноваженого Комітету у встановлений ним строк, внаслідок чого накладено на позивача штраф у розмірі 2 408 600, 00 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ «Біонорика», зокрема просить суд визнати неправомірними дії Антимонопольного комітету України в частині розгляду за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАЛ.ЛТД" питання щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях Компанії "Bionorika SE" (Нойнмарк, Німеччина) у вигляді неправомірної, на думку заявника, відмови від укладення договору купівлі-продажу та направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Біонорика" вимоги про надання інформації № 126-29/06-5552 від 12.04.2021; вимоги про надання інформації № 126-29.3/06-8584 від 07.06.2021; вимоги про надання інформації № 126-29.3/06-13407 від 14.09.2021.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Згідно ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого, передбачений цим Законом.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Комітету є органом Комітету.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Комітету має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Положеннями статей 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що вимоги державного уповноваженого Комітету є обов'язковими для виконання у визначений ним строк; суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу державного уповноваженого АМК подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Виходячи зі змісту статей 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інших документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.
Таким чином, враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, а також встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у суб'єкта господарювання відповідну інформацію, а останній зі свого боку, зобов'язаний був надати відповідну інформацію у повному обсязі та у встановлені АМК строки.
Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких уповноважені особи АМК мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб.
Суд звертає увагу на те, що обов'язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи АМК повинен виконуватися суб'єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом АМК справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про Антимонопольний комітет України» та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб'єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи АМК щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на АМК.
Близька за змістом правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/1589/17, від 17.09.2019 у справі № 904/332/19, від 24.10.2019 у справі № 904/781/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12403/18.
Законодавчі акти України про захист економічної конкуренції не обмежують коло тих суб'єктів господарювання, у яких органом Антимонопольного комітету може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі.
Саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Законодавство про захист економічної конкуренції не наділяє суб'єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання щодо форми, способу та доцільності витребування органом Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 915/827/18, від 04.07.2019 у справі № 910/13461/18, від 01.08.2019 у справі № 910/15697/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13460/18, від 07.08.2019 у справі № 910/13472/18, від 26.09.2019 у справі № 910/12393/18, від 23.01.2020 у справі № 910/13204/18, від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20.
Так, відповідно до ст. 63 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов'язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Невиконання суб'єктами господарювання вимог частини першої цієї статті не звільняє інших суб'єктів господарювання, яким повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших заходів, від відповідальності.
Таким чином, позивач, як суб'єкт господарювання, який пов'язаний відносинами контролю з компанією «BIONORICA SE» - зобов'язаний був надати запитувану інформацію на вимогу Комітету, а у необхідних випадках отримати її від пов'язаної особи.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до розділу першого оскаржуваного рішення предметом розгляду справи Комітету є порушення ТОВ «Біонорика» законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі, який жодним чином не охоплює відносини, що виникли між ТОВ "ВЕНТАЛ.ЛТД" та Компанією "Bionorika SE", у зв'язку з чим суд вважає безпідставними твердження позивача стосовно того, що предметом дослідження Комітетом були відносини, що виникли між ТОВ "ВЕНТАЛ.ЛТД" та Компанією "Bionorika SE" щодо відмови останньої укласти договір купівлі-продажу.
Щодо тверджень позивача стосовно того, що Комітет вимагаючи у позивача надати копії офіційного листування позивача з третіми особами порушив Конституцію України щодо таємниці листування, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб'єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.
За приписами ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Відповідно до ст. 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків: надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону; недотримання вимог, встановлених частиною другою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації"; інших випадків, встановлених законом.
За розголошення комерційної таємниці працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом.
Суд зазначає, що у даному випадку, як випливає із встановлених у справі обставин, АМК вимагав у Товариства інформацію на підставі закону (зазначеної статті 22-1 та інших Закону України "Про Антимонопольний комітет України") у зв'язку з виконанням покладених на АМК завдань та з метою забезпечення державного захисту економічної конкуренції, і така вимога являє собою узгоджуване з Конституцією України втручання в особисте життя в інтересах економічного добробуту, оскільки однією з передумов останнього є підтримання державою в особі АМК належного рівня економічної конкуренції у господарській діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18.
Таким чином, суд наголошує, що Комітет самостійно визначає, яка інформація є необхідною для проведення дослідження, а суб'єкти господарювання не можуть самостійно визначати, яку інформацію необхідно надавати.
Суд також не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що на компанію «BIONORICA SE», як на нерезидента України не розповсюджується законодавство України, з огляду на приписи ч. 2 ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до яких цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Таким чином, враховуючи відносини компанії «BIONORICA SE» з третіми особами на території України, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію, компанія «BIONORICA SE» є суб'єктом господарювання в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а отже вважається такою на яку розповсюджується дія національного законодавства України.
За змістом статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» саме на Комітет покладено обов'язок щодо здійснення збору та аналізу доказів необхідних для винесення рішення у справі.
При цьому, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1 - 4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11 - 13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про виключність повноважень Комітету, зокрема, в частині визначення обсягу інформації, необхідної для розгляду справи.
Отже, вимога Комітету для суб'єктів господарювання є обов'язковою, ненадання інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, незалежно від суб'єктивного ставлення позивача щодо доцільності такої інформації для розгляду справи Комітетом.
Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що АМК у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у суб'єкта господарювання відповідну інформацію, при цьому Закон України «Про Антимонопольний комітет України» та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб'єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи АМК щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на АМК.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Антимонопольного комітету України в частині розгляду за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТАЛ.ЛТД" питання щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у діях Компанії "Bionorika SE" (Нойнмарк, Німеччина) у вигляді неправомірної, на думку заявника, відмови від укладення договору купівлі-продажу та направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Біонорика" вимоги про надання інформації № 126-29/06-5552 від 12.04.2021; вимоги про надання інформації № 126-29.3/06-8584 від 07.06.2021; вимоги про надання інформації № 126-29.3/06-13407 від 14.09.2021.
Крім того, позивач просить суд визнати недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 13.12.2021 № 168-р/тк повністю.
Так, як встановлено судом вище, на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонорика" було надіслано вимогу про надання інформації від 07.06.2021 № 126-29.3/06-8584, в якій вимагалось протягом 5 календарних днів із дня її отримання надати Товариству інформацію про свою діяльність та діяльність компанії «BIONORICA SE» (єдиного засновника Товариства).
Позивачу необхідно було надати пояснення та копії документів на поставлені 7 питань.
В свою чергу, позивачем було надано відповіді на питання 1, 3, 4, 6. та як зазначено Комітетом в оскаржуваному рішенні ТОВ «Біонорика» не надало інформації на пункти 2, 5 та 7 Вимоги-1, а саме:
- питання 2 Вимоги: надати перелік суб'єктів господарювання, з яким ТОВ «Біонорика» та/або Компанія «БІОНОРИКА СЕ» (прямо/опосередковано) укладали в 2019-2021 дистриб'юторські договори та здійснювали відповідні поставки. Інформацію надати у запропонованій табличній формі.
- питання 5 Вимоги: надати копії офіційного листування (з перекладом) між ТОВ «Біонорика» та/або Компанії «БІОНОРИКА СЕ» і СП «ОПТІМА-ФАРМ. ЛТД» протягом 2019-2020 та у першому кварталі 2021 року.
- питання7 Вимоги: надати перелік всіх співробітників ТОВ «Біонорика» (ПІБ, зазначення посади), в тому числі фізичних осіб-підприємців, які були залучені по цивільно-правових договорах та працювали в Товаристві за період 2019-2020 та станом на момент отримання цієї вимоги.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, листом від 14.09.2021 № 126-29.3/06-13407 заступником Голови Комітету - державним уповноваженим було надіслано другу вимогу про надання інформації до ТОВ «Біонорика» у 10-денний строк з дня отримання вимоги, в якій, крім запиту додаткової інформації для подальшого дослідження питання ринкового становища компанії «Біонорика СЕ», знову була запитана інформація зазначена в пунктах 2, 5 та 7 Вимоги, а саме було поставлено 4 питання:
1. Надати перелік суб'єктів господарювання, з яким ТОВ «Біонорика» та/або Компанія «БІОНОРИКА СЕ» (прямо/опосередковано) укладали в 2019-2021 дистриб'юторські договори та здійснювали відповідні поставки. Інформацію надати у запропонованій табличній формі.
2. Надати копії офіційного листування (з перекладом на українську мову) між ТОВ «Біонорика» та/або Компанія «BIONORICA SE» (прямо/опосередковано) з Товариством з обмеженою відповідальністю «БаДМ» і спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА-ФАРМ. ЛТД» протягом 2019-2020 та у першому кварталі 2021 року.
3. Надати перелік всіх співробітників ТОВ «Біонорика» (ПІБ, зазначення посади), в тому числі фізичних осіб-підприємців, які були залучені по цивільно-правових договорах та працювали в Товаристві за період 2019-2020 та станом на момент отримання цієї вимоги. Підтвердити інформацію надану в цьому пункті належно оформленими доказами (наказами, договорами тощо).
4. Надати завірені копії усіх документів, в тому числі відомості до реєстраційного досьє для внесення до Державного реєстру лікарських засобів України, які подавались Компанією «BIONORICA SE» для державної реєстрації (перереєстрації) в Україні лікарських засобів компанії «BIONORICA SE» під торговими назвами «КАНЕФРОН® Н» та «СИНУПРЕТ®».
Як вбачається з матеріалів справи, у визначений Комітетом строк листом від 01.10.2021 № 213 було надано відповідь на всі поставлені питання з наданням підтверджуючих документів, про що також зазначено Комітетом в оскаржуваному рішенні, а саме в п. 24 рішення Комітету вказано, що листом від 01.10.2021 № 213 (вх. Комітету № 8-06/13898 від 04.10.2021) ТОВ «Біонорика» надало інформацію на всі питання Вимоги-2, включаючи інформацію на пункти 2, 5 та 7 Вимоги-1.
Тобто, позивачем у повному обсязі була надана витребувана Комітетом інформація з підтверджуючи документами.
При цьому, суд зазначає, що у вимозі-2 пункт 1 дублював пункт 2 Вимоги-1, пункт 2 дублював пункт 5 Вимоги-1, а пункт 3 - пункт 7 Вимоги-1 відповідно.
Проте, Комітетом не дивлячись на надання позивачем у повному обсязі витребуваної інформації було накладено на позивача штраф у розмірі 2 408 600, 00 грн.
Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем у повному обсязі була надана витребувана Комітетом інформація з підтверджуючими документами, а відтак, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 13.12.2021 № 168-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Так, десятиденний строк для складання повного рішення суду у даній справі припадає на 15.08.2022 з урахуванням ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, проте враховуючи що суддя Щербаков С.О. перебував у відпустці, повний текст рішення складено 29.08.2022.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонорика" - задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 13.12.2021 № 168-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонорика" (вул. Мініна, буд. 9, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код - 36301643) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. - судового збору.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 29.08.2022.
Суддя Щербаков С.О.