Номер провадження: 22-ц/813/1669/22
Справа № 521/20170/18
Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К.
Доповідач Дришлюк А. І.
Категорія 57
18.08.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Гладиш Ярослави Миколаївни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2020 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
20 листопада 2020 року засобами поштового зв'язку до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №455-707 ДОУ1Н та процентами, який був укладений 27 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 у розмірі 57007,87 доларів США та заборгованість по пені у розмірі 291974,13 гривень, а також понесений судовий збір у розмірі 28185,59 гривень та судові витрати, посилаючись на таке.
27 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №455-707 ДОУ1Н (в системі обліку банку договір №10600987000) з додатковими угодами №1 від 17 липня 2006 року, та №2 від 11 грудня 2006 року. Відповідно до умов кредитного договору Банк надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) у сумі 53000 доларів США, а відповідач зобов'язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 27 квітня 2027 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п. п. 1.1, 1.2. кредитного договору). Копії кредитного договору, заяви на видачу готівки, як докази договірних відносин та надання кредитних коштів. За користування кредитними коштами перший місяць установленого терміну відповідач зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 11,8% річних. По закінченню цього терміну та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до п. 9.2 цього договору та може бути збільшена (п. 1.3, п. 9.2 кредитного договору). Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальникові), за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, встановленому договором, (п. 1.3.3. кредитного договору). Згідно з п. 1.4. додаткової угоди №2 до кредитного договору у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань відповідач сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.
Всупереч умов Кредитного договору відповідач тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, комісії, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15 листопада 2018 року має заборгованість у розмірі 57007,87 доларів США, що складає 1587065,24 гривень та заборгованість по пені у розмірі 291974,13 гривень, з яких: - 33649,13 доларів США - заборгованість за кредитом, - 23358,74 доларів США - заборгованість за процентами, - 102529,48 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 15 листопада 2017 року по 15 листопада 2018 року, - 189444,65 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 15 листопада 2017 року по 15 листопада 2018 року, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом (т. 1, а.с. 1-51).
19 червня 2020 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий-суддя Гуревський В.К.) вирішено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити; стягнути з Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані із проведенням судової економічної експертизи, в сумі 41000 гривень (т. 2, а.с. 59-65).
28 серпня 2020 року засобами поштового зв'язку представник АТ «УкрСиббанк» - Гладиш Я.М. направила апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2020 року. Апелянт вважає, що при прийнятті вказаного рішення судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Апелянт пояснює, що висновок експерта на якому ґрунтується рішення суду першої інстанції є необ'єктивним, а саме, співставлення виписки та розрахунку заборгованості проведено не вірно, тож висновки щодо розбіжності у залишку заборгованості та графіку погашення кредиту, зазначені експертом є хибними, при проведенні експертизи не було взято до уваги та не надана оцінка пункту 1.6 кредитного договору, також у матеріалах справи знаходиться завірена виписка про рух коштів, яка підтверджує отримання відповідачем коштів. Наданий банком розрахунок заборгованості є достатньо зрозумілим та вичерпним, відповідачем ж не надано жодних обґрунтувань чи доказів у вигляді контррозрахунку заборгованості чи доказів спростування пред'явлених вимог. На підставі наведеного, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог (т. 2, а.с.70-88).
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.
В судовому засіданні 18 серпня 2022 року, яке проведено в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 - Чебаненко Ольга Андріївна заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, представник апелянта - ОСОБА_2 не змогла приєднатись до відеоконференції.
Інші учасники справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції участі не брали, про дату, час, місце розгляду справи, а також про проведення судового засідання в режимі відеоконференції повідомленні належним чином. При цьому, 27 липня 2022 року представник Акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Гладиш Я.М. подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника Акціонерного товариства «УкрСиббанк».
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком експертного дослідження №174 судової економічної експертизи від 05 листопада 2019 року визначена сума заборгованості у позовній заяві за кредитом станом на 06 грудня 2013 року в розмірі 33649,13 доларів США не підтверджується, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог (т. 2, а.с. 63-64).
Апеляційний суд, відхиляючи апеляційну скаргу, вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обставини справи та оцінка апеляційного суду.
З матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №455-707 ДОУ1Н (в системі обліку банку договір №10600987000) з додатковими угодами №1 від 17 липня 2006 року, та №2 від 11 грудня 2006 року (т. 1, а.с. 19-27).
Відповідно до умов кредитного договору Банк надав ОСОБА_1 кредит (грошові кошти) у сумі 53000 доларів США, а відповідач зобов'язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 27 квітня 2027 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту. За користування кредитними коштами перший місяць установленого терміну відповідач зобов'язався сплачувати проценти у розмірі 11,8% річних. По закінченню цього терміну та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до п.9.2 цього договору та може бути збільшена. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку та сплачуються у порядку, встановленому договором (т. 1, а.с. 19).
Згідно з п. 1.4. додаткової угоди №2 до кредитного договору у випадку порушення термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань відповідач сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (т. 1, а.с 36).
У позовній заяві представник банку вказував на те, що всупереч умовам кредитного договору відповідач тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, комісії, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 15 листопада 2018 року має заборгованість у розмірі 57007,87 доларів США (т. 1, а.с. 1 зворот).
Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано Довідку-розрахунок заборгованості за кредитним договором №10600987000 від 27.04.2006 року, відповідно до якої станом на 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 57007,87 доларів США, що еквівалентно на дату здійснення розрахунку згідно з курсом НБУ 1587065 грн 24 коп., та заборгованість по пені у розмірі 291974,13 гривень, з яких: - 33649,13 доларів США - заборгованість за кредитом, - 23358,74 доларів США - заборгованість за процентами, - 102529,48 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом протягом строку з 15 листопада 2017 року по 15 листопада 2018 року, - 189444,65 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами протягом строку з 15 листопада 2017 року по 15 листопада 2018 року (т. 1, а.с. 41-49).
Не погоджуючись із даним розрахунком заборгованості, представник відповідача звернувся до судового експерта з економічних питань - Бочкарьова Дениса Олександровича із заявою про проведення судової експертизи, на вирішення якої поставив наступні запитання:
1.Чи підтверджується документально сплата коштів в рахунок погашення за кредитним договором № 455-707 ДОУ1Н від 27 квітня 2006 року (№ 10600987000), станом на 15.11.2018 року?
2.Чи підтверджується документально розмір реальної відсоткової ставки кредитним договором № 455-707 ДОУ1Н від 27 квітня 2006 року (№ 10600987000), станом на 15.11.2018 року та сукупна вартість кредиту?
3.Чи підтверджується документально сума заборгованості, наявна перед ПАТ «УкрСиббанк» у позивальника ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором № 455-707 ДОУ1Н від 27 квітня 2006 року (№ 10600987000), станом на 15.11.2018 року у розмірі 57007,87 дол. США, що станом на 15.11.2018 року еквівалентно склало 1587065,24 грн і заборгованість по пені у розмірі 291974,13 грн? (т. 1, а.с. 186).
Відповідно до висновку експертного дослідження №147 від 05.11.2019 року судовим експертом Бочкарьовим Д.О. надано наступні заключення.
По першому питанню: За проведеним дослідженням наданої Довідки-розрахунку заборгованості за кредитом, по процентам за користування кредитом ОСОБА_1 станом на 15 листопада 2018 року за кредитним договором №10600987000 від 27 квітня 2006 року, визначається, що за період з 27 квітня 2006 року по 06 грудня 2013 року: - сума зарахованих коштів на повернення кредиту складає 19350,87 доларів США; - сума зарахованих коштів на погашення оплати процентів за користування кредитом складає 39647,12 доларів США (т. 2, а.с. 12).
По другому питанню: Відповідно до положень наданих на дослідження документів за матеріалами справи не визначається документального підтвердження витрат на обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, комісії за надання кредиту, страхування, послугів нотаріуса за кредитним договором №455-707 ДОУ1Н від 27 квітня 2006 року (№10600987000) станом на 15 листопада 2018 року, у зв'язку з чим, документально підтвердити або спростувати зазначений розмір реальної відсоткової ставки у розмірі 11,8% не надається за можливе відповідно до положень Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджена постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 (т. 2, а.с. 12).
По третьому питанню: Так, за даними наданих на дослідження документів, визначена у позовній заяві заборгованість за процентами в розмірі 23358,74 доларів США не підтверджується, так як за аналізом положень кредитного договору №455-707 ДОУ1Н від 27 квітня 2006 року дослідженням визначено, що сума процентів за користування кредитними коштами в період з 27 квітня 2006 року по 06 грудня 2013 року складає в розмірі 36271,7 доларів США, а сума зарахованих коштів на погашення процентів, за даними наданих на дослідження документів складає 39647,12 доларів США.
У відповідності до пункту 1.6 кредитного договору №455-707 ДОУ 1 Н від 27 квітня 2006 року сума зарахованих коштів в розмірі 3375,42 доларів США належить до погашення заборгованості по кредиту, яка визначається станом на 15 листопада 2018 року в розмірі 30273,71 доларів США (53000 - 19350,87 - 3375,42).
У зв'язку з чим, визначена сума заборгованості у позовній заяві за кредитом станом на 06 грудня 2013 року в розмірі 33649,13 доларів США не підтверджується.
Так як умовами кредитного договору №455-707 ДОУ1Н від 27 квітня 2006 року визначається нарахування процентів за користування кредитними коштами на залишок неповернутого кредиту, а за проведеним дослідженням даних наданих документів, сума залишку кредиту в розмірі 33649,13 доларів США дослідженням не визначається, та наданні на дослідження документи не визначають методологію проведення розрахунку процентів за користування кредитом та не визначають порядок проведення нарахування процентів за умовами положень банку у відповідності до вимог законодавства та підтвердити або спростувати суму заборгованості за процентами визначеної у позивній заяві в розмірі 23358,74 доларів США не надається за можливе.
У зв'язку з чим, не надається документально підтвердити або спростувати визначену суму ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №455-707 ДОУ1Н від 27 квітня 2006 року, пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 15 листопада 2017 року по 15 листопада 2018 року в сумі 102529,48 гривень та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 15 листопада 2018 року по 15 листопада 2018 року в сумі 189444,65 гривень у відповідності до положень частини 1, 3 статті 549, статті 547, статті 252, 256, п. 1 ч. 2 ст. 258, 257, 261, п. 2 до ст. 1054, ст. 1046, 1047, 10-48 ЦК України (т. 2, а.с. 19-19 зворот).
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що при проведенні експертизи експертом не було враховано черговість погашення грошових зобов'язань відповідно до п. 1.6 Договору про надання споживчого кредиту. При цьому, апелянт не погоджується з висновком експерта про розбіжності залишку заборгованості та графіку погашення кредиту, оскільки, на думку апелянта, залишок заборгованості в розрахунку та графіку погашення кредиту можуть співпадати лише за умови дотримання позичальником погашення тілу кредиту згідно з графіком погашення до кредитного договору, так як максимальний залишок погашення кредиту згідно з розрахунком заборгованості залежить від щомісячних платежів, суми платежу та дати внесення платежу на погашення. Крім того, апелянт вказує, що довідка-розрахунок є логічно-послідовним доказом підтвердження заборгованості відповідача, яка відображає всі нарахування та включає також здійсненні відповідачем оплати, та дозволяє простежити в часовому еквіваленті порядок нарахування заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що банк не погоджується з висновком судової економічної експертизи, оскільки експертом не вірно проведено дослідження і співставлення виписки та розрахунку заборгованості, не враховано умови кредитного договору, а також порядок погашення заборгованості, не можуть бути прийнятті колегією суддів до уваги, оскільки АТ «УкрСиббанк» не надало належних та допустимих доказів на спростування висновку експерта. Крім того, банк не скористався своїм правом та не заявляв клопотання про призначення повторної або додаткової судової експертизи з метою спростування результатів дослідження.
Враховуючи те, що позивачем недоведена сума заборгованості відповідача у заявленому розмірі, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних висновків суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишає без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Гладиш Ярослави Миколаївни - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький
Повний текст цієї постанови складено 29 серпня 2022 року.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк