Справа № 545/3765/22
Провадження № 1-кс/545/196/22
29.08.2022 року слідчий суддя Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221160000657 від 24.08.2022 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна -
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Харківського районного суду Харківської області та визначено територіальну підсудність справ цього суду Полтавському районному суду Полтавської області.
26.08.2022 року до Полтавського районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221160000657 від 24.08.2022 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна.
Клопотання обґрунтовується тим, що 24.08.2022 до ЧЧ ВП № 3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 23.08.2022 року близько 20 год. 00 хв. на автодорозі Т2101 сполученням Мерефа-Первомайськ автомобіль Mitsubishi L200 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по вказаній автодорозі здійснив перекидання автомобілю, в результаті чого автомобіль опинився на узбіччі, та сам водій та пасажири автомобілю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримали тілесні ушкодження та були доставлені лікарні.
24.08.2022 вказані відомості внесено до ЄРДР за №12022221160000657 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході огляду дорожньо-транспортної пригоди було оглянуто вилучено автомобіль: Mitsubishi L200 реєстраційний номер НОМЕР_2 , vin код - НОМЕР_3 .
Таким чином, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучені в ході огляду транспортні засоби, з метою забезпечення збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні.
У судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, від прокурора до суду надійшла заява про розгляд справи про арешт майна без його участі клопотання підтримав.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання, дійшов до таких висновків.
24.08.2022 до ЧЧ ВП № 3 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 23.08.2022 року близько 20 год. 00 хв. на автодорозі Т2101 сполученням Мерефа-Первомайськ автомобіль Mitsubishi L200 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався по вказаній автодорозі здійснив перекидання автомобілю, в результаті чого автомобіль опинився на узбіччі, та сам водій та пасажири автомобілю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримали тілесні ушкодження та були доставлені лікарні.
24.08.2022 вказані відомості внесено до ЄРДР за №12022221160000657 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході огляду дорожньо-транспортної пригоди було оглянуто вилучено автомобіль: Mitsubishi L200 реєстраційний номер НОМЕР_2 , vin код - НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частини першої статі 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора.
Згідно частини другої статті 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, проведення процесуальних дій, передбачених КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту 7 частини другої статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, що наявні достатні підстави для задоволення клопотання прокурора щодо накладення арешту з метою збереження речових доказів.
Обмеження права власності на майно зазначене у клопотанні прокурора є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що необхідно накласти арешт на автомобіль «Mitsubishi L200» реєстраційний номер НОМЕР_2 , vin код - НОМЕР_3 власника якого встановити неможливо та користувачем якого є ОСОБА_4 .
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 171 - 173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221160000657 від 24.08.2022 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль ««Mitsubishi L200» реєстраційний номер НОМЕР_2 , vin код - НОМЕР_3 .
Визначити місцем зберігання вище вказаного транспортного засобу на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів на території подвір'я відділу поліції №3 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1