29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №640/22206/21
адміністративне провадження №К/990/16240/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №640/22206/21 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Акціонерне товариство "Спеціалізоване монтажне управління №24", Приватне акціонерне товариство "АЗОТ", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Акціонерне товариство "Спеціалізоване монтажне управління №24", Приватне акціонерне товариство "АЗОТ" про визнання протиправним та скасування дозволу від 13.05.2021 року на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ІУ013210217466.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року, позов задоволено.
Посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Приватне акціонерне товариство «АЗОТ» подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій, та закрити провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2022 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, протягом якого йому необхідно було навести належне обґрунтування наявності виняткових випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених п. 2 частиною 5 статті 328 КАС України.
Від Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» надійшла заява, у якій скаржник обґрунтовує підстави касаційного оскарження судових рішень у справі № 640/22206/21 відповідно до положень пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв'язку з підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Дослідивши зміст касаційної скарги та заяви про усунення недоліків скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції здійснював розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.
Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах «а», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.
Суд не бере до уваги посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, з огляду на те, що скаржник не надав доказів, що в даному випадку суди встановлювали обставини, які доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої ці обставини встановлені. При цьому, скаржником не вказано в якій справі таке спростування здійснюється (здійснюватиметься).
Окрім того, скаржник у заяві про усунення недоліків посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржниці щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах «а», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Керуючись положеннями пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів «а», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «АЗОТ» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №640/22206/21 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Акціонерне товариство "Спеціалізоване монтажне управління №24", Приватне акціонерне товариство "АЗОТ", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/22206/21 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Акціонерне товариство "Спеціалізоване монтажне управління №24", Приватне акціонерне товариство "АЗОТ", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду