29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №560/13724/21
адміністративне провадження №К/990/21433/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 560/13724/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення з 01.04.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити новий перерахунок довічної пенсії з 01.04.2019 відповідно до ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром згідно з довідкою № 1153/4.2-21, виданою 10.02.2021 Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 позов задоволено.
Не погодившись із указаним рішенням, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у відкритті апеляційного провадження у справі № 560/13724/21 за апеляційною скаргою відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 відмовлено згідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Указану вище ухвалу відповідач оскаржив у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2022 касаційну скаргу відповідача на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у цій повернуто скаржникові.
12.08.2022 відповідач вдруге оскаржив у касаційному порядку ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону № 3674-VI).
Відповідач не є суб'єктом, на якого поширюється дія п. 1 та п. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI.
Посилання скаржника на незатвердження Бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік та те, що тимчасовим кошторисом та планом асигнувань не передбачено коштів на сплату судового збору, саме по собі не може слугувати підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору відповідно до п. 3 ст. 8 Закону № 3674-VI.
Тому у задоволенні клопотанні про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми відповідачем не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом № 3674-VI.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2481 гривню.
За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити відповідачеві строк для усунення недоліків шляхом надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору у розмірі 2481 гривні.
Для усунення недоліків касаційної скарги скаржникові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2481 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA 288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір, або надати інші обґрунтовані підстави/докази для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю чи частково, чи відстрочити бо розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Щодо надсилання касаційної скарги іншим учасникам справи.
Відповідно до положень частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів частини сім, вісім, дев'ять статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, касаційна скарга була сформована у системі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів заявником не надано.
Щодо строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі, відповідач, просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження посилаючись на те, що при подачі первісної касаційної скарги строк на касаційне оскарження було дотримано. Однак ухвалою Верховного Суду від 22.06.2022 вперше подану касаційну скаргу було повернуто.
Указану ухвалу скаржником отримано через підсистему «Електронний Суд» 22.06.2022, а повторно касаційну скаргу подано 12.08.2022.
Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
На відміну від випадку залишення касаційної скарги без руху, коли законодавець визначив граничний строк для усунення недоліків скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, положення КАС України не визначають строк, у який скаржник може повторно подати касаційну скаргу після її повернення з підстави, визначеної пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Втім, зазначене не свідчить, що після повернення касаційної скарги встановлений частиною першою статті 329 КАС України строк починає свій відлік заново.
Учасники судового процесу та їхні представники можуть скористатися правом на повторне подання касаційної скарги у межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Скаржник подав повторно касаційну скаргу через 51 календарний день після того, як ухвалою Верховного Суду від 22.06.2022 вперше подану касаційну скаргу було повернуто.
Такий пропуск строку на касаційне оскарження є безпідставно значним для виконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги.
Посилання скаржника на рішення Європейського суду з прав людини, норми національного законодавства та зокрема Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» не можуть бути безумовними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Крім того, слід зазначити, що національне законодавства щодо введення/продовження воєнного стану не має слугувати універсальною підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Згідно до положень частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищенаведене скаржнику слід зазначити обґрунтовані підстави пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022.
Таким чином, клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволенню не підлягає.
За правилами встановленими частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- документа, який підтверджує сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги;
- наведенням обґрунтованих причин пропуску строку касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 з наданням відповідних доказів;
- доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів заявником.
З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху.
Керуючись статтями 169, 328 - 330, 332-333 КАС України, Суд,
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 560/13724/21.
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 560/13724/21.
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 560/13724/21 - залишити без руху.
Надати скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду