29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 420/5815/21
адміністративне провадження № К/990/12520/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/5815/21
за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області", Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 (колегія у складі: головуючого судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.)
Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» (далі-ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», відповідач-1), Міністерства внутрішніх справ України (далі-МВС України, відповідач-2), в якому позивач просив:
- визнати протиправними дій МВС України, які полягають у відмові скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача з 19.11.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
-визнати протиправними дій ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», які полягають у відмові скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача з 19.11.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
-зобов'язати відповідача-1 виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2018 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із змінами, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 3400 грн.; оклад за спеціальним званням полковник міліції - 2400 грн.; надбавка за вислугу років 50% -2900 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби 100% - 8700 грн.; премія 250% - 21750 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення -12072,38 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 12072,38 грн., всього: 63292,76 грн. для проведення з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії МВС України, які полягають у відмові скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 19.11.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії. Зобов'язано МВС України виготовити та направити до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19.11.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2263-ХІІ від 09.04.1992 та з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 1302.2008 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов'язковим зазначенням відомостей про розмірі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі шляхом зобов'язання відповідача зазначити розміри основних і додаткових видів грошового забезпечення у оновленій довідці позивача станом на 19.11.2019.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено.
МВС України, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, 11.01.2022 звернулось з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху. Заявнику судом встановлений строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме: для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення. Роз'яснено МВС України, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення і заява про поновлення строку на апеляційне оскарження МВС України не надана. У строк, встановлений судом заявник також не надав таку заяву.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач-2 подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження у справі та розгляду апеляційної скарги МВС України по суті. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано, що строк на апеляційне оскарження відповідачем не пропущений, через те, що початком перебігу такого строку є 14.12.2021 - наступний день від дати вручення копії додаткового рішення (13.12.2021). Апеляційна скарга подана шляхом направлення засобами поштового зв'язку 11.01.2022, тобто у тридцятиденний строк від дати отримання копії оскаржуваного судового рішення. Про ці обставини було зазначено і в апеляційній скарзі та, як вказує відповідач-2, безпідставно не враховано судом. Крім того, у касаційній скарзі МВС України вказує, що апеляційним судом не врахована правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 22.11.2019 у справі №461/5908/18.
Позивач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого заперечує проти задоволення касаційної скарги. Зазначає, що відповідачем-2 пропущений строк на апеляційне оскарження додаткового рішення суду першої інстанції.
Провадження в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08.06.2022 відкрив касаційне провадження за скаргою МВС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою МВС України, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.
Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З матеріалів справи встановлено, що Одеський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення у цій справі в порядку письмового провадження 02.12.2021. Повний текст додаткового рішення складений цього ж дня.
Суд апеляційної інстанції також встановив, що копія вказаного додаткового рішення вручена заявнику 13.12.2021.
Апеляційна скарга на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 МВС України подана 11.01.2022.
Відповідач-2 до апеляційної скарги не подавав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказуючи, що строк ним не пропущений.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що за правилами частини 1 статті 295 КАС України встановлений строк на звернення з апеляційною скаргою на рішення суду - тридцять днів, зокрема, у разі ухвалення рішення в порядку письмового провадження, такий строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, останнім днем тридцятиденного строку для оскарження додаткової постанови від 02.12.2021 було 03.01.2022, апеляційна скарга подана 11.01.2022, тобто з пропуском строку.
МВС України помилково посилається на те, що строк обчислюється з дати вручення копії судового рішення.
Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Отже, звернення з апеляційною скаргою у тридцятиденний строк з дня вручення повного рішення, є безумовною підставою для поновлення строку, але за відповідною заявою особи, яка звертається з апеляційною скаргою.
Заяви про поновлення строку до апеляційної скарги МВС України не подавав, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху такої заяви також не подав, а отже суд апеляційної інстанції правомірно застосував наслідки, передбачені пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, відмовивши у відкритті апеляційного провадження.
Посилання заявника апеляційної скарги на неврахування судом правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №461/5908/18 колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з такого.
У справі № 461/5908/18 спірні правовідносини виникли щодо оскарження постанови у справі про порушення митних правил. Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у цій справі сформував правовий висновок, відповідно до якого початок відліку строку на апеляційне оскарження розпочинається з дня отримання повного судового рішення. Апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку в межах 10-денного строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 286 КАС України. У цьому випадку застосування порядку обчислення строку на апеляційне оскарження з моменту проголошення є порушенням прав позивача на апеляційне оскарження, оскільки він не був присутній під час проголошення судового рішення, і про прийняте судове рішення дізнався лише після його отримання.
Проте, колегія суддів зазначає, що такий висновок Верховного Суду не є релевантним до цієї справи, оскільки стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
За фактичних обставин у справі №461/5908/18 та враховуючи особливості розгляду цієї категорії спорів, Суд дійшов висновку, що у цьому випадку застосування порядку обчислення строку на апеляційне оскарження з моменту проголошення є порушенням прав позивача на апеляційне оскарження, оскільки він не був присутній під час проголошення судового рішення, і про прийняте судове рішення дізнався лише після його отримання.
Отже, правовідносини та фактичні обставини у цій справі та у справі №461/5908/18 не є подібними, тому доводи касаційної скарги про їх неврахування судом апеляційної інстанції не необгрунтованими.
З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, постановив ухвалу при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишити без задоволення.
Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді: С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець