ф
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 825/240/18
адміністративне провадження № К/9901/53747/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 (суддя Падій В.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 (колегія у складі суддів Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Кузьмишин О.М.)
у справі №825/240/18
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо повернення, без реалізації, документів стосовно виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду війни III групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби;
- зобов'язати відповідача у відповідності до пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, прийняти, зареєструвати та направити до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок, з доданими до нього документами, про виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду війни III групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сім'ї».
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018, позов задоволено.
3. 19.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 27.06.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 11.03.1986 по 24.11.1987 проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Прикордонних військ КДБ СРСР.
6. Під час проходження військової служби ОСОБА_1 отримав поранення (мінно-вибухова травма та осколкові поранення голови), яке, згідно з протоколом засіданні Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26.12.2016 № 5217, пов'язане з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.
7. Згідно з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 07.12.2017, ОСОБА_1 з 07.12.2017 до 01.01.2019 встановлено III групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (вперше).
8. 20.12.2017 позивач на адресу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 направив заяву про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням позивачем обов'язків військової служби, з пакетом відповідних документів.
9. Листом від 28.12.2017 № 5/4678c тимчасово виконуючий обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив позивача про те, що заява ОСОБА_1 про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності та додані до неї документи повертаються без виконання, оскільки з 01.01.2017 Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до законодавства, які стосуються військовослужбовців.
У відповідності до підпункту 6 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
10. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що Чернігівський обласний військовий комісаріат не є уповноваженим органом на прийняття рішення щодо призначення чи відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги.
12. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Чернігівський обласний військовий комісаріат не наділений повноваженнями на самостійне визначення наявності/відсутності в осіб права на призначення чи відмову в отриманні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, або залишення їх заяв без реалізації.
Порядком № 975 саме до дискреційних повноважень Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги, віднесена можливість або прийняти рішення про призначення, або відмовити у призначенні одноразової грошової допомоги.
За висновком суду першої інстанції, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти, зареєструвати та направити висновок і документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству оборони України є належним способом відновлення порушеного права позивача.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
15. Скаржник зазначає про те, що позивач отримав поранення будучи військовослужбовцем строкової військової служби, а тому, враховуючи п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011, він не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлена йому понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
16. Також посилається на те, що позивачем не додано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
17. Крім того, не надано жодних доказів, які б підтвердили, що позивач проходив військову службу в Збройних силах України або був військовослужбовцем іншого утвореного відповідно до Законів України військового формування та правоохоронного органу спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
18. Отже, на позивача по справі взагалі не розповсюджується положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
19. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та зазначає наступне.
21. Ключовим питанням у даній справі є правомірність дій відповідача щодо ненаправлення до Міністерства оборони України висновку про наявність або відсутність у позивача підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
22. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
23. Зокрема, у постановах від 10.08.2020 у справі № 331/2964/17 (2-а/331/129/2017), від 28.01.2021 у справі № 809/1716/17, від 22.09.2021 у справі № 819/449/18, Верховний Суд дійшов висновку про те, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується МО України, є звернення до уповноваженого органу, у даному випадку - військомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
24. При цьому, на військомат покладено обов'язок направити до МО України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції МО України віднесено прийняття відповідного рішення.
25. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
26. Оскільки військовий комісаріат, отримавши документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зобов'язаний у 15-денний строк направити їх до Міністерства оборони України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
27. Твердження скаржника, що позивач проходив строкову військову службу та те, що позивачем не долучено документ про обставини поранення, не спростовують того факту, що окреслена аргументація не лягла в основу ухвалення жодного із рішень за наслідками розгляду заяви про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, а потягла реалізацію іншого рішення, не передбаченого законодавством.
28. Колегія суддів вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності права позивача на отримання спірної одноразової грошової допомоги та відповідності витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №5217 від 26.12.2016 документу, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання, оскільки саме Міноборони має надати оцінку поданому пакету документів щодо наявності чи відсутності підстав для виплати одноразової грошової допомоги тощо.
29. Поряд із цим, колегія суддів, критично оцінює доводи скаржника про те, що норми Закону № 2011-ХІІ на позивача не розповсюджуються, оскільки він не проходив військову службу в Збройних Силах України, іншому утвореному відповідно до законів України військовому формуванні та правоохоронному органі спеціального призначення, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, з огляду на наступне.
30. Питання соціального захисту осіб, які проходили військову службу у Збройних Силах СРСР, вже вирішувалось Верховним Судом, який у постанові від 20.02.2018 у справі № 813/1576/17 формулював такий правовий висновок:
<…> позивач проходив службу саме у збройних силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України, то в силу статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25 грудня 2013 року № 975 <…> обов'язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому інвалідності, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України».
31. Суд не вбачає підстав для відступу від такої правової позиції.
32. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
33. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
34. Судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 825/240/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб