29 серпня 2022 року
м. Київ
справа №336/311/21 (2-а/336/32/2021)
адміністративне провадження №К/9901/33805/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В. у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби) на рішення Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 09 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до ГУ Держпродспоживслужби про визнання протиправної та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», -
встановив:
09 вересня 2021 року ГУ Держпродспоживслужби звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2021 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 14 вересня 2021 року залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 18 жовтня 2021 року - відкрив касаційне провадження.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
ГУ Держпродспоживслужби у касаційній скарзі та ФОП ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу заявили клопотання про розгляд справи за участю сторін.
Згідно зі статтею 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд касаційної інстанції не вбачає необхідності надання пояснень учасниками зазначеної справи, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю сторін - відсутні.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Враховуючи викладене, розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 262, 340, 344 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд справи за її участю.
Закінчити підготовку справи до касаційного розгляду та призначити її до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Тацій