Справа № 346/1271/22
Провадження № 2/346/847/22
18 серпня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі:головуючого судді Беркещук Б.Б.
з участю секретаря Копильців І.М.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчий комітет Коломийської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона єбабусею та опікуном малолітньої онуки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Батьками малолітньої дитини є її син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та невістка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 батько малолітньої ОСОБА_5 помер. Після його смерті ОСОБА_6 залишилась проживати з матір'ю, відповідачем ОСОБА_2 .
Вказала, що наприкінці грудня 2020 року відповідач привезла дитину до неї та залишила на декілька днів пожити, а сама поїхала по особистих справах за межі Івано-Франківської області. Перед новим роком мати дитини повернулась і забрала малолітню ОСОБА_7 . На початку січня 2021 року відповідач знову привезла дитину до неї, але цього разу не повернулась за дитиною.
Як виявилось пізніше, матір дитини продала будинок за адресою АДРЕСА_1 , який успадкувала після смерті свого чоловіка, в якому проживала з дитиною, тим самим залишивши дитину без житла, забрала всі кошти та документи і виїхала в невідомому напрямку.
Починаючи з січня 2021 року, відповідач ОСОБА_2 на зв'язок ні з дитиною, ні з нею позивачем не виходить, про місце її перебування нічого не відомо. У зв'язку з чим, вона звернулася до Коломийського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області з відповідною заявою і відповідача ОСОБА_2 було оголошено у розшук.
Зазначила, що згідно відповіді наданої заступником начальника Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Іванюка М.Б. в ході проведення пошукових заходів встановлено місце знаходження безвісті відсутньої ОСОБА_2 , відповідачки по справі, в м. Київ. Відповідач просила припинити подальший розгляд вищевказаного повідомлення, у зв'язку з тим, що повертатися до місця постійного проживання не збирається, вказати теперішнє місце проживання не бажає. Повідомила, що перебуває на роботі, якій саме вказати не бажає, тому з січня 2021 року малолітня ОСОБА_6 проживає разом з нею позивачем за адресою: АДРЕСА_2 .
Щоб захистити інтереси дитини, вона позивач була змушена звернутися в орган опіки та піклування Коломийської міської ради з відповідною заявою, на підставі якої прийнято рішення і надано малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини позбавленої батьківського піклування у зв'язку з тим, що її батько помер, а мати перебуває в державному розшуку, як безвісті пропавша. Над малолітньою ОСОБА_8 встановлено опіку, а її позивача призначено опікуном онуки та закріплено за нею право на проживання і користування в квартирі АДРЕСА_3 .
Вказує, що ОСОБА_6 повністю перебуває на її вихованні та утриманні. Дитина навчається в 5-Б класі Коломийського ліцею № 9 Коломийської міської ради Івано-Франківської області. Вона щодня приводить ОСОБА_7 до ліцею та забирає після уроків додому, виконує з нею домашні завдання, відвідує всі шкільні заходи, належним чином займається вихованням онуки, піклуєтьсяся про її здоров'я, фізичний і духовний розвиток, забезпечує її доглядом та лікуванням.
Мати дитини ОСОБА_2 з січня 2021 року і по даний час не брала і не бере жодної участі у вихованні чи утриманні дитини, на зв'язок з дитиною не виходить, не цікавиться її станом здоров'я, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не забезпечує дитині здобуття освіти. Вказує, що відповідач свідомо умисно нехтує своїми батьківськими обов'язками та ухиляється від їх виконання, жодних перешкод в спілкуванні дитини з матір'ю немає.
Просить суд, позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 5 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просить суд їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася без поважних причин будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, та не подала відзив на позов.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Коломийської міської ради в судове засідання не з явився, подав заяву про розгляд даної справи у відсутності його представника.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи пояснення позивача, свідків, заяву представника третьої особи, суд доходить наступних висновків.
Статтею 150 СК України передбачений обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п.2 ч.1ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Коломия Івано-Франківської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 330. Батьками малолітньої дитини є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).
Згідно довідки №116427 про реєстрацію місця проживання особи, виданої управлінням «Центр надання адміністративних послуг» Коломийської міської ради 06.01.2021 року місце проживання малолітньої ОСОБА_9 зареєстроване в АДРЕСА_4 (а.с. 11).
21 липня 2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 05.02.2021 року, актовий запис № 376 (а.с. 12).
Рішенням Коломийської міської ради від 23.03.2021 року № 66 малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини позбавленої батьківського піклування у зв'язку з тим, що її батько ОСОБА_4 помер, а мати відповідач по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває в державному розшуку, як безвісти пропавша. Також, встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_8 та призначено позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 опікуном малолітньої онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також даним рішенням закріплено за дитиною право на проживання і користування в квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 13).
ОСОБА_6 повністю перебуває на вихованні та утриманні позивача,навчається в 5-Б класі Коломийського ліцею № 9 Коломийської міської ради Івано-Франківської області, що підтверджується довідками виданими директором Коломийського ліцею №9 № 01-33/343 від 06.12.2021 року та №01-33/80 від 04.04.2022 року (а.с. 15, 16).
Матір дитини, відповідач по справі, продала будинок за адресою АДРЕСА_1 , який успадкувала після смерті свого чоловіка, в якому проживала з дитиною, тим самим залишивши дитину без житла, забрала всі кошти та документи і виїхала в невідомому напрямку. Починаючи з січня 2021 року відповідач ОСОБА_2 на зв'язок ні з дитиною, ні з позивачем не виходить, про місце її перебування позивачу нічого не відомо. У зв'язку з цим, позивач звернулася до Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області з відповідною заявою, по якій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було оголошено у розшук.
Судом встановлено, що згідно відповіді наданої заступником начальника Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Іванюка М.Б. від 02.12.2021 року з приводу звернення ОСОБА_10 , щодо втрати зв'язку із племінницею ОСОБА_2 , в ході проведення пошукових заходів встановлено місце знаходження безвісті відсутньої - ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 , яка перебуває в м. Київ та просить припинити подальший розгляд вищевказаного повідомлення, у зв'язку з тим, що повертатися до місця постійного проживання вона не збирається, вказати теперішнє місце проживання не бажає. Відповідач повідомила, що перебуває на роботі, якій саме вказати не бажає, також повідомила що за час відсутності ніяких протиправних дій відносно неї не вчинялось, об'єктом злочину не була (а.с. 22).
Як зазначила позивач з січня 2021 року неповнолітня ОСОБА_3 , проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 , відповідач тривалий час не бачить своєї доньки, не спілкується з нею, не бере жодної участі в її вихованні та утриманні.
Відповідач, як матір учениці 5 класу ОСОБА_3 жодного разу не брала участі у шкільному житті дитини, не відвідала жодної зустрічі батьків, з 2021 року не брала участі в навчальному процесі дитини та за цей період часу не цікавилася успішністю доньки, не відвідувала батьківські збори, що стверджується копією характеристики №9 від 06.12.2021 року та копією довідки №01-33/80 від 04.04.2022 року, виданих директором Коломийського ліцею (а.с. 16, 17).
Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонізаційного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, якщо вони за станом свого психічного здоров'я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Однак таким правом відповідач не користується, самоусунувшись від нього. І таке ухилення від виконання свого обов'язку вона здійснює свідомо, оскільки відповідач має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, вона взагалі не спілкується з дочкою, не проявляє щонайменшої материнської турботи без поважних причин.
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
За змістом ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Таким чином, при розгляді даної категорії справ, перш за все, необхідно враховувати інтереси дитини.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. рішення у справі МакМайкла, п. 87).
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що вона є рідною тіткою ОСОБА_9 , донькою позивача. Після смерті батька малолітньої дитини, з січня 2021 року і на даний час матір ОСОБА_7 - відповідач ОСОБА_2 відсутня за місцем проживання та роботи. Спочатку думала, що з відповідачкою нею щось сталося і звернулася з своєю мамоє вонаж позивач по справі із заявою до поліції. Відповідач зникла з усіх соціальних мереж, її телефон було заблоковано внаслідок чого відповідачку було оголошено у розшук. Згодом стало відомо, що відповідач перебуває в м. Київ і просила її не турбувати. З дитиною відповідач не спілкується, лише один раз надіслала СМС повідомлення, не піклується про дитину взагалі. Малолітня дитина проживає з бабусею, позивачем по справі, перебуває на її повному утриманні та вихованні. Малолітня ОСОБА_7 як почала проживати з бабусею покращила навчання, займається танцями, відвідує модельну школу. Коли дитина проживала з матір'ю, то мала проблеми з зайвою вагою із-за неповноцінного харчування. Відповідач жодного разу до дитини не подзвонила, лише їй свідкові написала повідомлення, що ОСОБА_7 буде краще жити у їх родині. Малолітня ОСОБА_7 з страхом згадує про матір. Відповідач продала все майно, поназичала велику суму грошей і втекла у невідомому напрямку.
Свідок ОСОБА_12 працює вчителем початкових класів, в судовому засіданні пояснила, що навчає малолітню ОСОБА_13 , її донька дружить з дівчинкою, ОСОБА_7 з бабусею приїжджають до них в гості. За час навчання дитини протягом року відповідач жодного разу не відвідала доньку, не цікавиться життям, навчанням та здоров'ям дитини, дівчинка проживаючи з бабусею змінилася на краще, щаслива, добре вчиться. Дитина проживає з бабусею, знаходиться на її утриманні.
Також свідок ОСОБА_14 підтвердив, що ОСОБА_6 проживає з бабусею, оскільки вже біля двох років її мами нема. Він є кумом та товаришем померлого батька дитини ОСОБА_4 , періодично цікавиться життям дівчинки. Бабуся вонаж позивач повністю піклується про дитину, утримує її матеріально. Про відповідача нічого не відомо.
Беручи до уваги вищенаведене, висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , затвердженого рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 05.05.2022 року (а.с.64), з якого вбачається, що на початку січня 2021 року відповідач ОСОБА_15 знову привезла дитину до бабусі на кілька днів і не повернулась за дитиною. Як виявилось пізніше, матір дитини продала будинок за адресою АДРЕСА_1 , який успадкувала після смерті свого чоловіка, в якому проживала з дитиною, забрала кошти та документи і виїхала в невідомому напрямку. З січня місяця 2021 року відповідач не виходить на зв'язок ні з дитиною, ні з бабусею дитини, її оголошено у розшук. Бабусю дитини, позивача ОСОБА_1 , призначено опікуном малолітньої дитини ОСОБА_9 . Дитина повністю перебуває на утриманні та вихованні бабусі, позивач щодня приводить свою онуку до ліцею, в якому навчається та забирає після уроків додому, виконує з дитиною домашні завдання, відвідує всі шкільні заходи, належним чином займається її вихованням, піклується про її здоров'я, фізичний і духовний розвиток, забезпечує її доглядом та лікуванням. Матір дитини з січня 2021 року і по даний час перестала брати участь у вихованні дочки, не провідує її, не піклується про стан її здоров'я та духовний розвиток, на зв'язок з дитиною не виходить, не забезпечує здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Відповідач не займається матеріальним забезпеченням дитини, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків (а.с.65-66).
Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що проявляється в тому, що вона не піклується про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний моральний розвиток, не цікавиться її життям; не забезпечує матеріально малолітню дитину, та не виділяє кошти на її утримання, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, та тривалий час не спілкується з нею, то суд вважає, що при обставинах, коли матір малолітньої дитини умисне на протязі тривалого часу - більше шести місяців злісно ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню та вихованню дитини, що негативно впливає на її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться життям, фізичним та духовним розвитком дитини, не займається її вихованням, не допомагає матеріально, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не забезпечує дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєння нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, то згідно ст.164 ч.1 п.п.2, 4 СК України матір дитини ОСОБА_2 може бути позбавлена судом батьківських прав.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, а в даному випадку відповідач не виконувала своїх батьківських обов'язків, жодним доступним чином не намагалася підтримувати зв'язки з дочкою, тому слід позбавити її батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно із статтею 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Крім того ст. 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суми прожиткового мінімуму на 2022 рік встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" і на даний час (з 01 січня ) прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 2618 гривень, де прожитковий мінімум - це вартісна величина достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач є матір'ю малолітньої ОСОБА_3 і відповідно до ст. ст.180,181 СК України зобов'язана надавати утримання своїй дитині до досягнення нею повноліття, однак позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами можливість сплати відповідачем аліментів у заявленому розмірі, тому суд вважає, що позов в цій частині слід задовільнити частково та стягувати з відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. щомісячно до досягнення повноліття, а в решті слід відмовити.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та ст.ст.119, 141, 164, 180-183, 191 СК України, керуючись ст. ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України ,-
Позов задовольнити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянку України, відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженки м. Коломия Івано-Франківської області, актовий запис № 330, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 06 квітня 2022 року і проводити до набуття дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. на користь держави (на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 992,40 грн. сплаченого судового збору.
Стягнення аліментів в розмірі платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Орган опіки та піклування (виконавчий комітет Коломийської міської ради), місцезнаходження, м. Коломия, проспект Грушевського, 1 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054334.
Суддя Беркещук Б. Б.