Справа № 346/1719/22
Провадження № 3/346/1462/22
18 серпня 2022 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Беркещук Б.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, непрацюючого за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 125864 від 05.03.2022 року ОСОБА_1 05.03.2022 року о 21:30 год. в м. Коломия по вул. Франка керував транспортним засобом марки Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова. Від проходження перевірки на стан алкогольного сп'яніння чи медичного освідчення відмовився, тим самим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В судовому засіданні його представник адвокат Гринів Я.В. підтримала подане письмове клопотання про закриття провадження у справі та пояснила, що у матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно доводили б вину ОСОБА_2 в інкримінованому йому правопорушенні. Зазначила, що зі змістом протоколу категорично не погоджується, оскільки обставини зазначені в протоколі не відповідають дійсності. Як вбачається з наявних у адміністративній справі матеріалах, працівники поліції не надали відеозапис, що є порушенням ст. 266 КУпАП і в обов'язковому порядку тягне за собою визнання проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння недійсним.
Вказала, що у відповідності до ст. 254 КУпАП, п. 11 Розділу 2 наказу «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. З протоколом серії ААД № 125864 від 05.03.2022 року працівники поліції ОСОБА_1 не ознайомили, примірник протоколу йому не вручили, жодних доказів, які свідчили б про вручення примірника протоколу працівниками поліції не надано. Звертає увагу, що в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» відсутні пояснення ОСОБА_2 і відсутня відмітка про те, що він відмовився давати пояснення. Дана обставина підтверджує те, що з протоколом його не ознайомлювали.
Крім того, що факт керування Слободяном транспортним засобом не доводиться наявними матеріалами справи. Про факт керування транспортним засобом лише письмово згадується в протоколі про адміністративне правопорушення та рапортах працівників поліції, що само по собі не може беззаперечно доводити факт керування. Згідно з Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 536/ 1703/17 від 26 червня 2019 р., притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься жодних доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Працівниками поліції допущено порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченого ст.266 КУпАП, так як такому огляду підлягає тільки особа, яка керує транспортним засобом, тому просить провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги письмове клопотання, суд доходить таких висновків.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР передбачена ст.130 КУпАП.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, особа, яка керує транспортним засобом може відмовитись від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тільки за наявністю обставин, які передбачені ст.17 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушенні вимог ст.2.5 Правил дорожнього руху.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст.40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/ на службових транспортних засобах, у тому числі безкольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото-і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото-і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. З переглянутого у судовому засіданні відеозапису події вбачається, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено диск, на якому відсутні будь-які відеофайли із записом події, яка мала місце 05.03.2022 р.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
В рішенні № 404/4467/16 а від 20.02.2019 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього т.з. за призначенням, тобто з метою керування.
Суд погоджується з доводами захисника, що працівниками поліції допущено порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченого ст.266 КУпАП так як такому огляду підлягає тільки особа, яка керує транспортним засобом. Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів винуватості особи, а дійти такого висновку виключно зі змісту протоколу про скоєння адміністративного правопорушення та досліджених у судовому засіданні рапортів поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 05.03.2022 р., неможливо.
Наявними доказами неможливо встановити винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, з доведенням цього факту поза всяким розумним сумнівом.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України ). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У Рішенні від 21.07.2011 року у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
Крім цього, Європейський суд з прав людини підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Зважаючи на викладене, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 33, 44-3, 221, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 283- 285 КУпАП, -
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Беркещук Б. Б.