26.08.2022 Єдиний унікальний номер 205/1939/18
Провадження № 6/205/98/22
26 серпня 2022 року місто Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Костромітіної О.О.,
за участю секретаря судового засідання Розсоха І.О.,
розглянувши подання старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Авраменко К. про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника,
Старший державний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Авраменко К. звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржниці ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначила, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Другому Правобережному відділі державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження № 68527887 з примусового виконання виконавчого листа № 205/1939/18, виданого 22.08.2018 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ФОП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , основного боргу за Договором купівлі-продажу метало пластикових виробів від 15.08.2017 року у розмірі 4100 гривень, пені у розмірі 4100 гривень, 24 % річних у розмірі 479,86 гривень, а всього 8679,86 гривень. Дії державного виконавця, направлені на виконання вимог виконавчого документу, проведені у повній відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем 31.05.2022 року та 07.07.2022 року було здійснено вихід за адресою боржника, а саме: АДРЕСА_1 . Боржник двері не відчинив, у зв'язку з чим не виявилось можливим перевірити майновий стан, про що складені відповідні акти державного виконавця. На підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 439 ЦПК України просить суд задовольнити подання Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до моменту фактичного виконання фінансових зобов'язань по виконавчому провадженню № 68527887.
Також у даному поданні державний виконавець клопотав про розгляд справи без участі представника вищевказаної державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Згідно із ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки ст. 439 ЦПК України не передбачено повідомлення учасників справи. Судове засідання у даному випадку не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника-фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку з залученням працівників поліції, вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Згідно частини 2 статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за вмотивованим рішенням суду. Однак, конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
Обмеження права особи на недоторканність житла , яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Невід'ємною засадою виконавчого провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження» є обов'язковість виконання рішення суду, а згідност.18 вказаного закону виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим законом заходи щодо примусового виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.
При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права. Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для виконання судового рішення, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій/постанова ВС від 12.03.2020 року справа №757/41727/19-ц.
Окрім того, вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримати повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій.
Отже, зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
До подання про примусове проникнення до житла боржниці ОСОБА_1 державним виконавцем додано: Заяву стягувача ОСОБА_3 від 20.01.2022 року; Виконавчий лист № 205/1939/18 від 24.05.2018 року Ленінського районного суду м. Дніпропетровська; Довіреність Кіріченко О.М.; Постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2022 року; Виклик державного виконавця; Реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції; Постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.02.2022 року; Постанову про стягнення виконавчого збору від 07.02.2022 року; Постанову про арешт боржника від 07.02.2022 року. Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно,Державного реєстру Іпотек; Вимогу державного виконавця до банківських установ від 07.02.2022 року; Відповіді на запити ДФС та ДПС від 07.02.2022 та від 08.02.2022; Виклик боржниці з постановою про відкриття виконавчого провадження з поверненням з поштового відділення у зв'язку з відмовою адресата; відповіді на запити Правобережного УСЗН ДМР, Департаменту соціальної політики, ДФС, ДПС та МВС, Заяву боржника ОСОБА_1 від 12.07.2022 року, акти державного виконавця від 31.05.2022 року та від 07.07.2022 року, в яких зазначено, що в ході виходу державних виконавців за адресою боржника: АДРЕСА_1 , двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим.
Суд зауважує, що в заяві боржника ОСОБА_1 , адресованої на ім'я в.о. начальника Новокодацького ВДВС у м.Дніпрі, зазначено, що вона має спробувати стати на облік в центр зайнятості, але поки іде війна дітей нікому залишити, діти не навчаються, вона отримує тільки соціальну допомогу, ніяких доходів вона не має.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
Державним виконавцем на підтвердження обставин зазначених у поданні додано ряд документів на виконання вимог виконавчого документу. Проте до подання не додано жодного документа про те, що боржник перешкоджав доступу державному виконавцю до свого житла, та боржнику було направлено повідомлення про дату таких виконавчих дій, та його обов'язок допустити державного виконавця для проведення виконавчих дій.
Суд зауважує, що у вищевказаній заяві боржника, долученої до матеріалів подання, яка була написана нею 07.07.2022 року, не зазначено, що вона була повідомлена про здійснення державним виконавцем таких виконавчих дій, як доступ до житла, та перешкоджала цьому саме в ті дні, коли було складено акти про це, та знала про свій обов'язок допустити державного виконавця для проведення цих виконавчих дій.
Таким чином, враховуючи вищевикладені норми права, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав у задоволенні подання, внаслідок чого відмовляє у задоволенні подання державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Авраменко К. про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржниці ОСОБА_1 .
Також суд зауважує, що в резолютивній частині подання державним виконавцем не зазначено саме за якою адресою розташування житла боржника необхідно вирішити суду питання про примусове проникнення до житла, що є також підставою для відмови у задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника.
Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,
У задоволенні подання старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Авраменко К. про примусове проникнення до житла боржниці ОСОБА_1 , відмовити
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О.Костромітіна