Справа № 212/3982/22
3/212/1771/22
29 серпня 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Овсянніков В.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ГУНП УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
20.07.2022 приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , чим порушив Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 надав до суду пояснення, в яких зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнає у повному обсязі, вказав, що здійснив психологічне насильство відносно своєї матері.
Потерпіла ОСОБА_2 надала до суду пояснення, в яких вказала, що її син ОСОБА_1 з 16 років вживає алкогольні напої і б'є її за те, що вона потребує дисципліни у домі, постійно погрожував їй та лаявся нецензурними словами.
Зазначила, що 20.07.2022 року ОСОБА_1 висловлювався нецензурними словами у її бік, після чого вдарив 2 рази рукою по голові. Просила розглядати справу без її участі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме домашнього насильства фізичного характеру, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена та підтверджується низкою доказів, а саме:
- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ВАВ №084287 від 20.07.2022 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї матері;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.07.2022 року, яка вказує, що ОСОБА_1 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою та вдарив її по голові;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.08.2022 року, в яких вона вказала, що 20.07.2022 року син двічі вдарив її рукою по голові;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.07.2022 року в яких він вказував, що в цей день в нього з матір'ю виник конфлікт, в ході якого він вдарив її долонею по голові.
Отже, суддя вважає встановленим факт вчинення ОСОБА_1 фізичного насильства щодо своєї матері.
Суддя не оцінює наявність чи відсутність психологічного насильства, оскільки це не відноситься до предмету доказування. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено саме фізичний характер домашнього насильства; психологічне насильство не інкримінується.
За правилами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Карелін проти Росії, пункт 54 справи Озеров проти Росії, пункти 44-45 справи Кривошапкін проти Росії).
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає обережності дій суду при вирішенні питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, яка повністю підтверджена матеріалами справи, дані про особу правопорушника, та вважає за доцільне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170, 00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, , 283- 285 КУпАП, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. С. Овсянніков