Справа №522/22638/17
Провадження № 1-кп/522/143/19
В порядку ст. 331 КПК України
09 липня 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі питання про доцільність продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за №22016000000000468 від 21.12.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянка України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.111 КК України,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одесі, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.111, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Одесі, громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.111 КК України,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Кишинів, республіки Молдова, громадянина республіки Молдова, раніше не судимого, за вчинення злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.111, ч.1 ст.263 КК України,
та клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_10 , про зміну запобіжного заходу -
Учасники процесу:
прокурор: ОСОБА_11 ,
захисники: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 ,
обвинувачені: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
перекладач: ОСОБА_14 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22016000000000468 від 21.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України.
Суд з власної ініціативи, ставить на розгляд сторін питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених.
Обвинувачена ОСОБА_5 подала письмові заперечення щодо продовження тримання під вартою, та просила змінити запобіжний захід на більш м'який, з тих підстав, що в неї на утриманні є батьки похилого віку, вона має постійне місце проживання і місце роботи, позитивно характеризувалася, має стійкі соціальні зв'язки. Крім цього, ОСОБА_15 посилається на те, що стан її здоров'я значно погіршився, а прокурором не надані жодні докази на підтвердження її вини, що порушує її права.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечив проти продовження строку тримання під вартою, просив обрати більш мякий запобіжний захід, оскільки в нього на утриманні є діти, та він має постійне місце проживання.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та їх захисники заперечили проти продовження строку тримання під вартою.
Захисники ОСОБА_10 і ОСОБА_9 подали клопотання про зміну запобіжного заходу
Суд, заслухавши думку сторін, розглянувши наявні матеріали, прийшов до висновку про наступне.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов'язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні продовжуваного особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено виключно у виді позбавлення волі, який пов'язаний із співпрацею із органами іноземної держави, що на думку суду вказує на наявність ризику передбаченого у п.1.ч. 1 ст. 177 КПК України.
На даний час ризики перелічені при обранні запобвжного заходу не зменшилися, так як, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачена у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Також, суд бере до уваги, той факт, що інкримінований злочин ОСОБА_5 є тривалим, із розподілом ролей, направленим на спричинення шкоди інтересам держави та обороноздатності, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачена може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме відсутність стійких соціальних зв'язків, тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться їй у обвинувачення, вік та стан здоров'я. При цьому, ОСОБА_5 не надала жодних документів, що б підтверджували її посилання на погіршення стану здоров'я, чи наявність стійких соціальних зв'язків.
Крім того, ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, відповідальність за який передбачено виключно у виді позбавлення волі, який пов'язаний із співпрацею із органами іноземної держави, що на думку суду вказує на наявність ризику передбаченого у п.1.ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Також, суд бере до уваги, той факт, що інкримінований злочин ОСОБА_6 є тривалим, із розподілом ролей, направленим на спричинення шкоди інтересам держави та обороноздатності, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме відсутність стійких соціальних зв'язків, тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення, вік та стан здоров'я.
Крім того, ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, відповідальність за який передбачено виключно у виді позбавлення волі, який пов'язаний із співпрацею із органами іноземної держави, що на думку суду вказує на наявність ризику передбаченого у п.1.ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Також, суд бере до уваги, той факт, що інкримінований злочин ОСОБА_8 є тривалим, із розподілом ролей, направленим на спричинення шкоди інтересам держави та обороноздатності, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме відсутність стійких соціальних зв'язків, тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення, вік та стан здоров'я.
Крім того, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, відповідальність за який передбачено виключно у виді позбавлення волі, який пов'язаний із співпрацею із органами іноземної держави, що на думку суду вказує на наявність ризику передбаченого у п.1.ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
Також, суд бере до уваги, той факт, що інкримінований злочин ОСОБА_7 є тривалим, із розподілом ролей, направленим на спричинення шкоди інтересам держави та обороноздатності, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме відсутність стійких соціальних зв'язків, тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення, вік та стан здоров'я.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
З урахуванням вище викладеного, суд вважає, що відповідним запобіжним заходом при вище перелічених ризиках, буде застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про зміну запобіжних заходів задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 27, 177, 178, 183, 197, 314-316, 371, 372, 392, 395 КПК України, суд -
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 - продовжити.
Строк дії ухвали складає 60 (шістдесят днів), і обчислюється з 09.07.2019 року по 06.09.2019 року.
У задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
У задовленні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити начальнику ДУ "ОУВП (№21)" Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України - для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя:
Судді:
09.07.2019