Справа №463/5617/22
Провадження №1-кс/463/4146/22
29 серпня 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу підозрюваного ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та/або інших прокурорів у кримінальному провадженні № 42017100000000467 від 13.04.2017; зобов'язання до вчинення дій -
Скаржник звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та/або інших прокурорів у кримінальному провадженні № 42017100000000467 від 13.04.2017, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які зобов'язаний вчинити прокурор у передбачені КПК України строки, а саме протягом розумного строку не закриття даного кримінального провадження. Також просить зобов'язати прокурора ОСОБА_4 та/або інших прокурорів у кримінальному провадженні № 42017100000000467 від 13.04.2017 негайно закрити вказане кримінальне провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
В обґрунтування скарги покликається на те, що 22.02.2022 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. І з цього часу не проведено жодної слідчої дії та не вручено стороні захисту жодних процесуальних документів, згідно яких було б продовжено строк досудового розслідування. Так, лише 12.05.2022 стало відомо, що 05.03.2022 повідомлено про завершення досудового розслідування, у зв'язку із введенням воєнного стану, час та місце надання доступу до матеріалів буде повідомлено пізніше. У відповідності до ст. 290 КПК України стороні захисту так і не було надано матеріали для ознайомлення. Натомість, прокурором безпідставно винесено дві постанови про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження. Тому вважає, що строк досудового розслідування в розумінні ст. 219 КПК України завершився і має місце бездіяльність прокурора, яка полягає у не прийнятті рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку з тим, що після повідомлення ОСОБА_3 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.
В судовому засіданні 10.08.2022 скаржник підтримав скаргу, з викладених в ній мотивів, надалі просив відкласти розгляд для надання можливості взяти участь в судовому засіданні його захиснику. Однак, в наступні судові засідання 17.08.2022, 23.08.2022, 29.08.2022 сторона захисту не прибула, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду скарги, причини неявки не повідомила. За таких обставин, оскільки судом надано сторонам рівні можливості відстоювати свою позицію, чим зокрема скаржник і скористався, вважаю за можливе завершувати розгляд скарги у відсутності сторони захисту.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Однак, подав письмові заперечення проти скарги, по суті яких зазначає, що 22.02.2022 ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру. З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час. 05.03.2022 прокурором надано доручення слідчому на здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування. 09.03.2022 слідчим поштовим відправленням за місцем проживання, реєстрації та роботи підозрюваного скеровано повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів. Таке повідомлення скеровувалося і адвокатам підозрюваного. І про ці обставини їм було достовірно відомо, оскільки адвокатом подавалися клопотання про закриття кримінального провадження, на що винесено постанови про відмову у задоволенні таких. В подальшому слідчий неодноразово повідомляв сторону захисту про час та місце відкриття матеріалів, однак ніхто з учасників не прибув. У зв'язку із зволіканням стороною захисту в ознайомленні з матеріалами, стороною обвинувачення подане до суду відповідне клопотання про встановлення такого строку. Також зазначає, що у слідчого судді відсутні повноваження зобов'язувати прокурора закрити кримінальне провадження.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 13.04.2017 за № 42017100000000467, є перший відділ Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління ДБР. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
22.02.2022 ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Статтею 219 КПК України встановлено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відтак, у даному кримінальному провадженні строк досудового розслідування мав би завершитися 22.04.2022. У встановлений законом строк - 05.03.2022 прокурором надано доручення слідчому на здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування. 09.03.2022 слідчим поштовим відправленням за місцем проживання, реєстрації та роботи підозрюваного скеровано повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів. Таке повідомлення скеровувалося і адвокатам підозрюваного. Також слідчий неодноразово повідомляв сторону захисту про час та місце відкриття матеріалів, однак ніхто з учасників не прибув. Такі обставини стверджуються письмовими доказами поданими стороною обвинувачення до заперечення на скаргу.
На підставі викладеного, вважаю, що слідчим вжито вичерпних заходів, тим більше в умовах воєнного стану, для виклику сторони захисту для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та забезпечення виконання вимог ст. 290 КПК України. Тобто стороною обвинувачення виконано вимоги ст. 290 КПК України щодо відкриття матеріалів стороні захисту, відповідно строк досудового розслідування зупинив облік з дня фактичного відправлення поштовим відправленням повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів, тобто з 09.03.2022.
Таким чином, зазначена у скарзі бездіяльність прокурора відсутня. Тому, в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 219, 284, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Відмовити у задоволенні скарги підозрюваного ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та/або інших прокурорів у кримінальному провадженні № 42017100000000467 від 13.04.2017; зобов'язання до вчинення дій.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1