смт Новомиколаївка
Іменем України
29 серпня 2022 рокуСправа № 322/143/22
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст позовних вимог, рух справи:
ОСОБА_1 була подана заява про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №2811 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем 13 січня 2022 року.
Вказана заява була розглянута і задоволена Новомиколаївським районним судом Запорізької області 10.02.2022 в рамках справи №322/121/22.
16.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2811, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем 13 січня 2022 року.
Ухвалою судді від 16.06.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено для сторін строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила наступне.
3 лютого 2022 року вона дізналася про існування виконавчого провадження №68418349, яке відкрите на підставі виконавчого напису №2811 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем 13 січня 2022 року щодо звернення стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованості в розмірі 33202,00 грн. Приватним нотаріусом вказаний виконавчий напис на її адресу взагалі не було надіслано.
Позивачка вважає, що виконавчий напис №2811 від 13 січня 2022 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
На момент вчинення нотаріусом виконавчого напису їй невідомо чи існує взагалі оригінал кредитного договору, на яку суму укладався договір та на який термін, а також за який саме період виникла у неї заборгованість у сумі 33202,00 грн, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як вказано у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Позивачка ставить під сумнів перевірку приватним нотаріусом безспірності заборгованості на підставі якого було вчинено виконавчий напис. Останній не відомо чи отримував при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус від стягувача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).
Навіть якщо був розрахунок боргу, здійснений Стягувачем щодо наявності грошового зобов'язання по кредиту, він не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог Стягувана до Боржника.
Позивачка вказує, що нею не було отримано письмової вимоги (повідомлення) від ТОВ «Веллфін» та відповідно вона не визнає розмірів заборгованості нарахованих відповідачем, оскільки позбавлена будь-якої інформації зі сторони ТОВ «Веллфін» щодо кредитних зобов'язань.
Позивачка вважає, що нотаріусом не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її боржником, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди, чи не пропущено ТОВ «Веллфін» строк позовної давності, не встановлено коли було здійснено останню оплату по кредиту.
Також позивачка вказує, що нотаріус не повідомляв її про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису.
Відзив на позовну заяву відповідачем не надано.
Від третіх осіб пояснень, заяв чи клопотань не надходило.
Позивачка надала суду заяву про розгляд без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.
встановив:
фактичні обставини встановлені судом,
мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.
11.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_2 було укладено договір №503421 про надання кредиту, який нотаріально не посвідчений.
13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис №2811 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» суму боргу в розмірі 33202,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка А.Ю. від 31.01.2022, було відкрито виконавче провадження №68418349 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Веллфін» заборгованості в розмірі 33202,00 грн на підставі виконавчого напису №2811 від 13.01.2022.
Вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення у зв'язку з наступним.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на положення ч.4 ст.263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.10.2021 по справі №361/4793/20 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 100292231), та зазначає таке.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 13 січня 2022 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Як було зазначено, укладений між первинним кредитором та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відтак інші доводи сторін не підлягають перевірці.
Згідно з ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;
Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу;
Позивачкою сплачено судовий збір в сумі 496,20 грн (квитанція №45 від 14.02.2022) за подачу позовної заяви і 496,20 грн (квитанція №25 від 03.02.2022) за подачу заяви про забезпечення позову (справа №322/121/22 (Номер провадження №2-з/322/8/22)), тому вказані судові витрати в сумі 992,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2811 від 13.01.2022, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заборгованість в розмірі 33202,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» на користь ОСОБА_1 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.) грн витрат по сплаті судового збору.
Реквізити учасників справи:
- позивачка: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», 03061 м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48, ідентифікаційний код 39952398;
- третя особа 1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, АДРЕСА_2 ;
- третя особа 2: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Повне судове рішення складене 29 серпня 2022 року.
Суддя Р.О. Губанов