Справа № 308/11200/22
1-кс/308/3475/22
27 серпня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Харкова, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з освітою 7 класів, не працює, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого. 4 ст. 186 КК України,
встановив:
Зі змісту розглядуваного клопотання з'ясовано, що 26 серпня 2022 року приблизно 02 год. 38 хв., ОСОБА_5 разом із ОСОБА_8 , перебували на літній терасі ресторану «Деліція», що за адресою АДРЕСА_3 , підійшли до потерпілого ОСОБА_9 , який працює нічним охоронцем у вказаному закладі, та попросили його підпалити цигарку. В цей момент, у ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , виник раптовий спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, реалізуючи який, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок викраденого чужого майна, за попередньою змовою та разом із ОСОБА_8 , схопив ОСОБА_9 за руки при цьому скрутив їх за спину.
Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_9 та почав наносити йому удари руками затиснутими в кулак по обличчю, від яких потерпілий впав на землю, після чого схопив мобільний телефон марки «Неффос», який знаходився на столі біля потерпілого.
Із викраденим, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 покинули місце події, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на суму, що встановлюється та тілесних ушкоджень у вигляді: «забіжної параорбітальної гематоми зліва, забійна рана надбрівна зліва».
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану.
26.08.2022 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Слов'янськ, Донецької області, громадянин України, з неповною середньою освітою (3 класи), не одружений, який має на утриманні двох дітей зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою АДРЕСА_4 раніше не судимий.
У клопотанні слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події від 26.08.2022., протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколом впізнання особи за фотознімками, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом огляду відеозапису від 26.08.2022, повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 26.08.2022.
У клопотанні слідчий вказує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не надається можливим.
Крім того, враховуючи те, що майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , ніде не працює, а від так його майновий стан залишається незадовільним, а тому відносно нього не представляється можливим обрати запобіжний захід у вигляді застави. Крім того, відповідно до ч.4 п.1 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки в нього відсутнє постійне місце проживання та розуміючи невідворотність призначення йому покарання терміном від 7 до 10 років позбавлення волі за вчинений ним тяжкий злочин, ОСОБА_5 може зникнути від слідства і суду.
Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_5 особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою.
З цих підстав більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.
При цьому слідчий в клопотанні зазначає про наявність ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органу досудового слідства, слідства, зокрема це підтверджується тим, що він підозрюється в умисному корисливому тяжкому злочині, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, крім того, ОСОБА_5 є внутрішньо переміщеною особою без постійного місця проживання.
- незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, та останньому відомі прізвища та адреса проживання свідків, а тому підозрюваний ОСОБА_5 має реальну можливість спілкуватися з потерпілим та свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілих даного кримінального провадження.
- може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить умисно вчиняти злочини проти власності, оскільки вже тривалий час ніде не працює та веде сумнівний спосіб життя.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також те, що скоєне ОСОБА_5 , кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, з корисливих мотивів, що відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачає позбавлення волі строком від семи до десяти років, враховуючи те, що майновий стан ОСОБА_5 залишається незадовільним, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду та незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою відмови останніх від дачі правдивих свідчень, а також з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень, та враховуючи те, що підстав для застосування ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у слідства не має, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому слідчий в клопотання просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили обрати відносного підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, у зв'язку з обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків зазначених в клопотанні.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання та просив обрати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, оскільки ризики зазначені в клопотанні не обґрунтовані, його підзахисний не має наміру ухилятись від слідства, також зазначив, що ОСОБА_5 хворіє на клінічну стадію 2 ангулярного хейліту та хворобу ВІЛ з проявами інших уточнених станів, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей,
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, приймаючи до уваги позицію підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчими Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №1202207103000988 від 26 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що стверджується витягом з ЄРДР.
У відповідності до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
На підтвердження обґрунтованості підозри в інкримінованому ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчим до клопотання додано ряд доказів: протоколом огляду місця події від 26.08.2022., акт застосування службової собаки від 26.08.2022 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколом впізнання особи за фотознімками, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом огляду відеозапису від 26.08.2022, протоколом пред'явлення особи до впізнання від 26.08.2022 року.
Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим на обґрунтування клопотання, зазначені у такому обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України вручено ОСОБА_5 26.08.2022, при цьому такий затриманий за протоколом затримання о 06 год. 15 хв. 26.08.2022.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 зазначений прокурором та вказаний слідчим в клопотанні ризик того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду знайшов своє підтвердження, про що свідчить його поведінка після вчинення інкримінованого, а саме те, що останній покинув місце злочину.
Також слідчий суддя вважає наявним ризик незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, та останньому відомі прізвища та адреса проживання свідків, а тому підозрюваний ОСОБА_5 має реальну можливість спілкуватися з потерпілим та свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків і потерпілих даного кримінального провадження.
Разом з тим, обргрунтованим є ризик може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить умисно вчиняти злочини проти власності, оскільки підозрюваний вже тривалий час ніде не працює.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчим суддею враховуються обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Так, слідчим суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання; не одружений; на його утриманні перебуває двоє неповнолітня дитина, хворіє на клінічну стадію 2 ангулярного хейліту та хворобу ВІЛ з проявами інших уточнених станів.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме в відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчиненого в умовах воєнного стану, відтак життя, здоров'я якої згідно з Конституцією України є найвищою соціальної цінністю.
Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою строком до 60 днів з огляду на вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. За ч. 4 вказаної статті суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Тож, на переконання слідчого судді, при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави слід не визначати.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Обрати щодо ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до шістдесяти днів в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 визначити до 25 жовтня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1