Справа № 308/10732/22
1-кс/308/3344/22
19 серпня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, у м. Ужгород, клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12020078030000880, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.08.2022 року, про накладення арешту на майно із забороною розпоряджатися та користуватися майном, -
Із поданого прокурором клопотання вбачається, що 03 серпня 2022 року в чергову частину Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівника УПП в Закарпатській області, про те, що 03.08.2022 року ним під час патрулювання було зупинено автомобіль марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в ході огляду якого виявлено ознаки підробки номерних позначень кузова.
За даним фактом 04.08.2022 року сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.
В ході огляду місця події від 03.08.2022 року вилучено транспортний засіб - автомобіль «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на спеціальний майданчик ГУНП в Закарпатській області, свідоцтво про його реєстрацію та ключі запалення.
Прокурор ОСОБА_3 , у клопотанні стверджує, що вилучений в ході проведення огляду місця події автомобіль «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 є предметом кримінального правопорушення на якому збереглися сліди кримінального правопорушення, для їх подальшого детального огляду та проведення експертних досліджень і судових експертиз (трасологічної експертизи номерних позначень кузова та двигуна), необхідно забезпечити його збереження у незмінному стані (унеможливити розпоряджатися власнику вказаним транспортним засобом, проводити ремонт до проведення необхідних експертиз).
Враховуючи те , що вищевказаний транспортний засіб зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження є достатні підстави вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Беручи до уваги вищевикладене, прокурор у клопотанні просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_4 , мешк. АДРЕСА_2 , та зберігається на спеціальному майданчику ГУНП в Закарпатській області, свідоцтво про його реєстрацію та ключі запалення. Заборонити власнику чи іншим користувачам, ким би вони не були, розпоряджатись та користуватись вказаним в п. 1 прохальної частини цього.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак, подав до суду заяву про розгляду клопотання без його участі, підтримує його у повному обсязі, просить задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, однак, подав до суду заяву, в якій просить клопотання про арешт майна транспортного засобу буз його участі.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078030000880 від 04.08.2022 року, в ході якого досліджуються обставини знищення, підробка або заміна ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу, зокрема транспортного засобу марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 .
За даними протоколу огляду місця події від 03.08.2022 року проведеного за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, біля будинку № 40, було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , як такий, що містить ознаки підробки номерних позначень кузова та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником такого є ОСОБА_4 .
Згідно постанови старшого дізнавача сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 вказаний транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі запалення визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеногоу клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора, що тимчасово вилучене майно, мають значення речового доказу у кримінальному проваджені №12020078030000880 та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки такі могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а транспортний засіб є предметом кримінального правопорушення.
Також прокурором, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Прокурором у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення судових експертиз, а також встановленню істини у справі, що очевидно переважає над неможливістю власником (володільцем) тимчасово розпоряджатися вказаним майном.
При цьому, з огляду на положення ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Слідчий суддя вважає, що заборона розпорядження вказаним транспортним засобом марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , ключами запалення , без заборони власнику права користування вказаним транспортим засобом та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , ключами запалення, забезпечить належне збереження зазначних речових доказів та не призведе до приховування чи відчуження останніх.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене вище , слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його, як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за їх допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12020078030000880, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.08.2022 року, про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучені речі, під час огляду місця події від 03.08.2022 року, а саме: автомобіль марки «TOYOTA Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який поміщено на спец майданчик ГУНП в Закарпатській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , ключі запалення - заборонивши власнику чи іншим користувачам, ким би вони не були, розпоряджатись даним майном.
В решті вимог клопотання відмовити.
Роз'яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 24.08.2022 року о 16 год. 45 хв.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1