79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.08.2022 Справа № 914/1207/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши справу
за позовом: Південного офісу Держаудитслужби
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Лайт»
про: стягнення 48 176,19 грн.,
без виклику учасників,
10.06.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Південного офісу Держаудитслужби до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Лайт» про стягнення 48 176,19 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 15.06.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Ухвала суду надіслана учасникам справи на електронні адреси, що вказані у позовній заяві.
Зокрема, зазначена ухвала надіслана відповідачу на електронну пошту prime_light@ukr.net 16.06.2022р., що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції Господарського суду Львівської області у справі № 914/1207/22.
Крім того, процесуальний документ щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходиться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дій щодо належного повідомлення відповідача про спір, що розглядається. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.
В зв'язку з перебуванням судді Король М.Р. у відпустці з 01.08.2022 р. по 24.08.2022 р., суд постановив рішення у даній справі 26.08.2022 р.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товару (паливно-мастильних матеріалів) №70 від 09.06.2021р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 48 176,19 грн.
Зокрема, позивач стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем, як постачальником, своїх зобов'язань в частині забезпечення належного відпуску (отоварення) талонів (Бланку) на АЗС, позивач не має змоги належним чином скористатися належним йому на праві власності товаром, який знаходиться на зберіганні в постачальника (відповідача).
Відповідно, на переконання позивача, спір виник в зв'язку з тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, в частині видачі товару на АЗС постачальника (1 370 літрів бензину А-95, всього на загальну суму 38 387,40 грн.), тому сплачені за товар кошти підлягають поверненню позивачу в зазначеному розмірі. Крім того, на підставі пункту 5.3 договору, позивач просить стягнути з відповідача 7 101,67 грн. пені, 2 687,12 грн.-7% штрафу.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
Південним офісом Держаудитслужби (далі - позивач) за результатами проведення спрощеної закупівлі із застосуванням електронного аукціону (ідентифікатор закупівлі UA-2021-05-13-004653-c) 09.06.2021року укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Лайт» (далі - відповідач) договір № 70 про закупівлю паливно-мастильних матеріалів (далі - договір № 70).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 70, відповідач зобов'язується забезпечити паливно-мастильними матеріалами автотранспорт Південного офісу Держаудитслужби (для його відокремленого структурного підрозділу-Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області) із застосуванням талонів (далі - Бланк), а Південний офіс Держаудитслужби зобов'язується прийняти та оплатити відпущені паливно мастильні матеріали (далі - товар).
Згідно пункту 1.2 договору № 70, асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру товару визначаються у Специфікації, що є додатком 1 до договору. Згідно Специфікації, товаром є бензин А-95 (Євро-5) у кількості 1450 літрів за ціною 28,02 грн за літр, загальною вартістю 40 629,00 грн. Місце поставки Товару: 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 42-а, відокремлений структурний підрозділ Південного офісу Держаудитслужби - Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (пункт 1.3 договору № 70).
Пунктом 1.5 договору № 70 передбачено, що розрахунки за відпущений через роздрібну мережу автозаправних станцій (далі - АЗС) товар за цим договором, здійснюється виключно у безготівковій формі із застосуванням відповідного Бланку, який має встановлену постачальником форму, зміст, ступінь захисту, строк дії, серійний/порядковий номер, тощо, та дозволяє його пред'явнику отримувати через мережу АЗС постачальника (перелік АЗС викладений у додатку 2 до договору) товару відповідного найменування, марки та у кількості, що зазначені в ньому.Бланк видається постачальником на умовах, передбачених цим договором. Бланк за цим договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», призначений виключно для підтвердження повноважень представників покупця на отримання товару за цим договором та забезпечує систему безготівкового відпуску паливно-мастильних матеріалів в мережі АЗС та є власністю постачальника.
Для отримання паливно-мастильних матеріалів від постачальника представник покупця - особа, у якої наявний відповідний Бланк, звертається до будь-якої із автозаправних станцій, що належать до мережі АЗС, які здійснюють обслуговування за даним договором (пункт З.5. договору № 70).
Загальна сума договору відповідно пункту 3.1 становить 40 629,00 грн., в т.ч. ПДВ 6771,50 гривень.
Пунктом 3.2.1 договору №70 передбачено, що покупець здійсноє оплату товару протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання рахунку та видаткової накладної. Розрахунок здійсноється у безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника. Грошовою одиницею для розрахунків між сторонами є гривня.
Відповідно до пункту 3.3 договору №70, рахунок на оплату та видаткову накладну постачальник видає покупцю під час видачі Бланків.
Право власності на паливно-мастильні матеріали відповідно до пункту 3.4. договору № 70 переходить до покупця в момент передачі покупцю накладної та Бланків.
На виконання умов договору №70 відповідачем сформовано рахунок на оплату від 22.06.2021р. №321 на Бензин А-95 в кількості 1450 літрів на загальну суму 40 629,00 грн. та видаткову накладну від 22.06.2021р. № 322 на суму 40 629,00 грн.
Згідно акту приймання-передачі талонів на пальне від 22.06.2021р., Південним офісом Держаудитслужби за договором №70 отримано талони на пальне у кількості 115 шт.: бензин А-95 - 85 шт. по 10 л., 30 шт. по 20 л., загальним обсягом 1450 літрів, із зазначенням номерів отриманих талонів, кількості та марки бензину.
З метою належного виконання договірних відносин Південний офіс Держаудитслужби у встановлений пунктом 3.2.1 договору № 70 строк, а саме 25.06.2021 року, через органи Державної казначейської служби України, здійснив платіж в сумі 40629,00 rрн. на користь ТзОВ «Прайм Лайт» за платіжним дорученням від 24.06.2021р. № 1041.
Тобто Південний офіс Держаудитслужби виконав умови договору №70 щодо оплати товару.
Підписання видаткової накладної від 22.06.2021р. №322 на суму 40 629,00 rрн. підтверджує лише факт передачі талонів на 1450 літрів бензину А-95, які надають право представнику покупця на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Пунктом 1.4 договору № 70 визначено строк поставки товару - з моменту підписання договору (тобто з 09.06.2021р.) до 31.12.2021р.
Пунктом 8.1 договору № 70 визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021р.
Позивач стверджує про те, що за талонами на пальне отримано товар лише у кількості 80 літрів бензину А-95 на загальну суму 2241,60 грн., а починаючи з липня 2021 року при зверненні до АЗС, які зазначені у додатку 2 до договору №70, у заправці бензином було відмовлено, про що складено відповідні акти.
Про виникнення перешкод у отриманні товару, відповідача повідомлено претензією від 27.07.2021р. №151425-14/2172-2021 (трек-номер відправлення 5400143768704), яка отримана адресатом 02.08.2021р. Зазначеною претензією від ТзОВ «Прайм Лайт» вимагалось виконання своїх зобов'язань за договором №70 шляхом забезпечення поставки бензину А-95 в кількості 1 370 літрів або повернення суми заборгованості в розмірі 38387,40 грн. Відповідь на претензію не надходила.
Позивач стверджує, що в телефонному режимі ТзОВ «Прайм Лайт» повідомляло про технічний збій серверу та найскоріше вирішення цього питання, однак станом на день пред'явлення позову, за договором №70 позивач не отримав від відповідача бензин А-95 в кількості 1 370 літрів.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, неповернення сплачених позивачем коштів, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача коштів у розмірі 48 176,19 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.626 ЦК України).
На підставі укладеного договору про закупівлю товару (паливно-мастильних матеріалів) №70 від 09.06.2021р., між сторонами виникли взаємні права та обов'язки.
З системного аналізу умов договору та суті правовідносин між сторонами, слідує, що під поставкою товару розуміється саме поставка палива, в свою чергу передача талонів (Бланку) не свідчить про повне виконання умов договору поставки, а лише є формою виконання умов договору, пов'язаною із заправленням ТЗ (транспортного засобу) позивача паливом.
Позивач отримав талони (Бланки), які не зміг обміняти на паливо на АЗС з вини відповідача, отже факт поставки палива за відповідною частиною талонів не відбувся з незалежних від позивача обставин.
Таким чином, відповідач не виконав умов договору в частині забезпечення можливості вільного обміну талонів (Бланку) на товар, що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
За умовами укладеного за результатами оголошеного тендеру закупівель паливно-мастильних матеріалів, відповідачем прийнято зобов'язання із забезпечення позивачу можливості використання талонів та заправки автомобілів бензином А-95.
Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний ним шляхом обміну у мережах АЗС оплачених талонів. Тому, неможливість обміну талонів на запропонованих відповідачем АЗС свідчить про неналежне виконання договірних зобов'язань зі сторони товариства, адже в силу вимог ч. 2 ст. 194 ГК України, неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Згідно ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З наведеного слідує, що покупцю належить право вимагати повернення суми попередньої оплати за неотриманий товар.
Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, позивач надсилав відповідачу претензію з вимогою негайного відновлення постачання бензину А-95 по договору або повернути сплачені кошти, в іншому випадку буде направлено позов до суду.
Враховуючи, що термін дії договору закінчився 31.12.2021 року, а позивач так і не зміг використати надані відповідачем талони для отримання палива, вимога про стягнення з відповідача 38 387,40 грн., сплачених за товар (паливо), є правомірною.
Щодо заявлених до стягнення штрафу та пені.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд, перевіривши нарахування пені, встановив правомірність нарахування такої за період з 28.07.2021р. по 28.01.2022р. в сумі 7 101,67 грн., яка підлягає до задоволення.
Крім того, правомірними та обгрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення 2 687,12 грн.-7% штрафу, відповідно підлягають задоволенню.
Одночасно суд зазначає, що відповідач своїм правом щодо надання контррозрахунку штрафних санкцій не скористався, заявлених позивачем сум до стягнення не спростував.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин, ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.
З матеріалів справи та наявних доказів у сукупності слідує, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.
Враховуючи встановлені вище обставини, не спростовані відповідачем, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог і наявність у позивача права на отримання від відповідача грошових коштів у розмірі вартості товару, повернути позивачу суму оплати за непоставлений товар, який з незалежних від позивача причин не міг бути придбаний згідно з умовами договору на АЗС, а також у розмірі штрафних санкцій, визначених судом вище.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №169 від 11.02.2021р. на суму 2 481,00 грн.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Лайт» (адреса: 79044, Львівська обл., місто Львів, вул. Єфремова, будинок 84/1 Б; ідентифікаційний код 42151468) на користь Південного офісу Держаудитслужби (адреса: 65012, місто Одеса, вул.Канатна, будинок 83; ідентифікаційний код 40477150) суму коштів за неоприбутковані талони на паливно-мастильні матеріали в розмірі 38 387,40 грн., 7% - штрафу у розмірі 2 687,12 грн., 0,1% - пені у розмірі 7 101,67 грн. та 2 481,00 грн. судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.