79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.08.2022 Справа № 914/1404/22
За позовом: Львівського обласного центру зайнятості, м.Львів,
до відповідача: Львівської митниці ДФС, м.Львів,
про: стягнення 3266,66 грн.
Суддя І. Б. Козак
При секретарі Г.Гелеш
Представники сторін
Від позивача: Лісна М.Б.- представник,
Від відповідача: не з'явилися.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського обласного центру зайнятості до Львівської митниці ДФС про стягнення 3266,66 грн.
Ухвалою суду від 04.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.08.2022. Ухвалою суду від 02.08.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 23.08.2022.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 23.08.2022 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 118753,48 грн суму виплаченої допомоги по безробіттю працівнику відповідача ОСОБА_1 за період з 01.06.2020 до 11.09.2020.
Попередній розрахунок судових витрат позивача:
· 2841,00 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, у відзиві на позов (вх.№15849\22 від 26.07.2022) заперечив проти позовних вимог повністю. Зазначив, що Львівська митниця ДФС фактично виплатила ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а тому стягнення спірної суми має здійснюватися саме з ОСОБА_1 .
У відповіді на відзив (вх.№15883/22 від 27.07.2022) позивач заперечив проти аргументів відповідача повністю.
Обставини справи.
Жовківською РФ ЛОЦЗ 01.06.2020 зареєстрований як такий, що шукає роботу, ОСОБА_1 , який звільнений з роботи Львівською митницею ДФС відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України (скорочення чисельності) з 15.04.2020. На підставі поданих ОСОБА_1 заяв. ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч. 2, 4 ст. 22, ч. З ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як застрахованій особі без урахування страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачувалась ОСОБА_1 з 01.06.2020 по 11.09.2020.
Під час проведення звірки бази даних з відомостями ПФУ було встановлено (акт перевірки від 05.04.2022 № 20), що на підставі виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, ОСОБА_1 поновлено на роботі з 16.04.2020 відповідно до наказу від 21.12.2020 № 324-0. У зв'язку з вказаним, Жовківською районною філією ЛОЦЗ прийнято рішення про відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 3 266, 66 грн (три тисячі двісті шістдесят шість гривень шістдесят шість коп.)
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №380/3872/20 позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ виконуючого обов'язки начальника Львівської митниці ДФС, голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 № 109-о «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС з 16.04.2020.
На виконання рішення суду Львівською митницею ДФС 21.12.2020 видано наказ № 324-0 «По особовому складу», про поновлення ОСОБА_1 на роботі з 16.04.2020.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2021 апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі №380/3872/20 задоволено частково: Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року змінено, виклавши абзац четвертий резолютивної частини цього рішення у такій редакції: «Стягнути з Львівської митниці ДФС(ЄДРПОУ 39420875) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 34665,12 грн з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов'язкових платежів». В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в адміністративній справі № 380/3872/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС з 16.04.2020 - залишено без змін.
За період перебування на обліку у Жовківській РФ ЛОЦЗ з 01.06.2020 по 11.09.2020 ОСОБА_1 отримав 3266,66 грн допомоги по безробіттю, яку позивач і просить стягнути з відповідача на підставі абзацу 7 частини 1 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
Оцінка суду.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон).
Пунктами 2, 6, 8 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що суб'єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону. Страховий випадок це, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.
Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону видом забезпечення за цим Законом, серед іншого, є допомога по безробіттю.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. Згідно з пунктом 34 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Вказане спростовує аргументи Відповідача, зазначені у пункті 11 цього рішення.
Згідно з частиною 4 статті 35 Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Частиною 1 статті 34 Закону встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Відповідно до пункту 5 Статуту Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, систему яких складають Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Аналогічна правова позиція висвітлена у численних постановах Верховного Суду: від 12.07.2018 № 914/586/17, від 09.07.2018 № 914/1875/17, від 12.06.2018 № 914/2087/17.
ОСОБА_1 перебував на обліку у Жовківській РФ ЛОЦЗ як безробітний у період з 01.06.2020 по 11.09.2020 ОСОБА_1 та отримав 3266,66 грн допомоги по безробіттю.
Щодо аргументу відповідача щодо про те, що даний спір виник через умисне неповідомлення працівником (звільненим) Львівського обласного центру зайнятості про поновлення його на роботі за рішенням суду, а також про подвійну оплату роботодавцем суми оплати за час вимушеного прогулу, то суд зазначає, що сплата відповідачем відповідної суми коштів за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі №380/3872/20 не є підставою для звільнення його від виконання вимог ст.34, 35 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а наслідки такої сплати врегульовані процесуальним законодавством. Аналогічна позиція щодо стягнення виплаченої допомоги по безробіттю з роботодавця міститься в постанові ВС від 21.03.2018 у справі №910/12913/17. Право центру зайнятості звертатися з позовом до роботодавців прямо визначено законодавством та виникає з моменту поновлення безробітного на роботі незалежно від того чи провів роботодавець оплату за вимушений прогул.
У зв'язку із зазначеним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3266,66 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Львівської митниці ДФС (адреса: 79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Костюшка, будинок 1; ідентифікаційний код 39420875) на користь Львівського обласного центру зайнятості (адреса: 79033, Львівська область, місто Львів, вулиця Бортнянського, будинок 11а; ідентифікаційний код 03491180) 3266,66 грн відшкодування витрат на виплату допомоги по безробіттю та 2'481,00 грн витрат на оплату судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2022.
Суддя Козак І.Б.