ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 липня 2022 року 13:49 № 640/7825/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі колегії суддів: головуючої судді Кузьменко А.І., суддів Добрівської Н.А., Маруліної Л.О., при секретарі судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
третя особа Державне агентство рибного господарства України
про визнання дій протиправними
за участі представників сторін:
за участі представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача 1 - Пуленець А.С.
від третьої особи - Франків Л.П.
Представником ОСОБА_1 надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву, в якій останній просить: встановити судовий контроль за виконанням Кабінетом Міністрів України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в адміністративній справі №640/7825/19 та встановити Кабінету Міністрів України строк для надання звіту про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в адміністративній справі №640/7825/19; накласти на керівника Кабінету Міністрів України, відповідального за виконання судового рішення, штрафну санкцію за невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в адміністративній справі №640/7825/19.
Заява обґрунтована тим, що Кабінетом Міністрів України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в адміністративній справі №640/7825/19 не виконано. Виконавчі листи, видані Окружним адміністративним судом міста Києва в адміністративній справі №640/7825/19, повернуто Державною казначейською службою України без виконання з огляду на те, що за бюджетною програмою виконавчі документи про стягнення коштів з Кабінету Міністрів України не обліковуються та Державною казначейською службою України не здійснюється виконання судових рішень про стягнення коштів з Кабінету Міністрів України. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що Кабінетом Міністрів України не вжито жодних заходів щодо виконання зазначеного рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду заяви.
Представник відповідача та представник третьої особи в судовому засіданні не заперечували проти розгляду заяви позивача про роз'яснення судового рішення без участі представника позивача.
З огляду на те, що позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, з урахуванням думки представника відповідача та представника третьої особи, суд дійшов висновку про можливість розгляду зазначеної заяви позивача про без участі представника позивача.
Представник Державного агентства рибного господарства України у судовому засіданні заперечував проти встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року.
Представник Кабінету Міністрів України у письмових поясненнях та в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви та зазначив, що позивачем обрано невірний спосіб виконання судового рішення.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Державне агентство рибного господарства, зокрема, стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 137 223 (сто тридцять сім тисяч двісті двадцять три тисячі) грн 36 коп. Рішення в частині стягнення з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10082 (десять тисяч вісімдесят дві) грн 72 коп. звернуто до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Державне агентство рибного господарства України про виплату середнього заробітку за період за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді скасовано та прийняти нову постанову в цій частині; адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Державне агентство рибного господарства України про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді задоволено, стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2009 року у справі № 5/241 у розмірі 1424834,73 грн. (один мільйон чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 73 коп). У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року залишено без змін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07 травня 2002 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Шаренок проти України" від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Так, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 03 листопада 2021 року Державна казначейська служба України повернула без виконання виконавчі листи, видані Окружним адміністративним судом міста Києва в даній адміністративній справі, з огляду на те, що вказаний у виконавчих листах боржник - Кабінет Міністрів України не має відкритих рахунків в органах Казначейства.
Проте, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не вичерпано загальний порядок примусового виконання виконавчих листів, виданих в адміністративній справі №640/7825/19.
З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення.
Так, відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може серед іншого накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Оскільки у даній справі не було встановлено відповідачу обов'язок подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в адміністративній справі №640/7825/19, отже відсутні підстави для накладення на відповідача штрафу.
Керуючись статтями 382, 241-246, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча суддя А.І. Кузьменко
Судді Н.А. Добрівська
Л.О. Маруліна
Повний текст ухвали виготовлено 14 липня 2022 року