ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
07 липня 2022 року 14:16 № 640/7825/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі колегії суддів: головуючої судді Кузьменко А.І., суддів Добрівської Н.А., Маруліної Л.О., при секретарі судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
третя особа Державне агентство рибного господарства України
про визнання дій протиправними
за участі представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача 1 - Пуленець А.С.
від третьої особи - Франків Л.П.
Представником ОСОБА_1 надіслано до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року у справі № 640/7825/19, а саме:
1) яким чином має здійснюватися стягнення середнього заробітку з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 за рахунок відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків Кабінету Міністрів України, якщо при цьому Кабінет Міністрів України не має відкритих рахунків в органах Казначейства, а у виконавчих документах зазначений код ЄДРПОУ боржника Кабінету Міністрів України 00019442, за яким в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України?
2) чи має здійснюватися стягнення середнього заробітку з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України?
Заява обґрунтована тим, що виконання судового рішення щодо стягнення з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 можливо як за рахунок відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків Кабінету Міністрів України, відкритих в органах Казначейства, так і за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. У зв'язку з викладеним ОСОБА_1 вважає, що резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року у даній справі є незрозумілою для виконання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
Представник відповідача та представник третьої особи в судовому засіданні не заперечували проти розгляду заяви позивача про роз'яснення судового рішення без участі представника позивача.
З огляду на те, що позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, з урахуванням думки представника відповідача та представника третьої особи, суд дійшов висновку про можливість розгляду відповідної заяви без участі представника позивача.
Представник Державного агентства рибного господарства України у судовому засіданні вказав, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року у справі № 640/7825/19 є зрозумілим та не потребує роз'яснення.
Представник Кабінету Міністрів України у письмових поясненнях та в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про роз'яснення судового рішення та зазначив, що ОСОБА_1 фактично просить роз'яснити порядок виконання судового рішення, а не мотивувальну чи резолютивну частину такого судового рішення.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, заслухавши пояснення представників сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Державне агентство рибного господарства, зокрема, стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 137 223 (сто тридцять сім тисяч двісті двадцять три тисячі) грн 36 коп. Рішення в частині стягнення з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10082 (десять тисяч вісімдесят дві) грн 72 коп. звернуто до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Державне агентство рибного господарства України про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді скасовано та прийняти нову постанову в цій частині; адміністративний позов ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа - Державне агентство рибного господарства України про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді задоволено, стягнуто з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2009 року у справі № 5/241 у розмірі 1424834,73 грн. (один мільйон чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 73 коп). У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року залишено без змін.
У відповідності до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до частини 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
При цьому, суд звертає увагу, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання рішення в наслідок неясності його резолютивної частини. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.
Таким чином, за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення вбачається, що фактично останній просить визначити механізм виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року.
За таких підстав та враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року є зрозумілим, чітким та таким, що не підлягає роз'ясненню.
Керуючись статтями 254, 241-246, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2019 року в адміністративній справі №640/7825/19 відмовити.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуюча суддя А.І. Кузьменко
Судді Н.А. Добрівська
Л.О. Маруліна
Повний текст ухвали виготовлено 14 липня 2022 року