ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2022 року м. Київ № 826/10430/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування»
до Головного управління Держпраці у Львівській області Державної
служби України з питань праці
про визнання протиправним та скасування припису, визнання
протиправними дій,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області Державної служби України з питань праці, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління Держпраці у Львівській області Державної служби України з питань праці по проведенню планової перевірки філії Комарнівського цеху з видобутку нафти, газу та газового конденсату, геологічної служби Газопромислового управління «Львівгазвидобування» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням, на підставі наказу від 17 липня 2017 року № 1241-П та направлення на перевірку від 17 липня 2017 року № 1215.
- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Львівській області Державної служби України з питань праці від 19 липня 2017 року №13/12/124/1734-1397.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою від 06.02.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити посилаючись на доводи викладені в позовній заяві і додаткових письмових поясненнях.
Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у письмовому відзиві.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних письмових доказів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, ПАТ «Укргазвидобування» (Комарнівський цех філії ГПУ «Львівгазвидобуваня») здійснювало користування надрами Дубаневицької площі, в подальшому Дубаневицького родовища, з метою геологічного вивчення, в т.ч. дослідно-промислової експлуатації (природній газ) на підставі спеціального дозволу від 12.08.2003 №2356, строк дії якого до 12.08.2016.
Товариство листом від 04.02.2016 р. № 3/2-01-793 направило до Державної служби геології та надр України пакет документів на отримання спеціального дозволу на користування надрами Дубаневицького родовища.
Листом від 19.08.2016 p. № 14623/13/12-16 Держгеонадра України повідомила позивача про те, що відповідно до наказу від 12.08.2016 р. № 250 прийнято рішення надати спеціальний дозвіл на користування надрами ПАТ «Укргазвидобування» з метою видобування газу природного Дубаневицького родовища у Львівській області.
Листом від 21.09.2016 p. № 17866/13/12-16 Держгеонадра України повідомила про необхідність сплати збору за надання спеціального дозволу на користування надрами ПАТ «Укргазвидобування» з метою видобування газу природного Дубаневицького родовища у Львівській області в сумі 23 850,35 тис. грн.
Платіжним дорученням від 30.09.2016 р. № 917 позивач сплатив збір в сумі 23 850 350,00 грн та надав Держгеонадра оригінал цього платіжного доручення з відміткою банку, а також листом від 23.09.2016 p. № 3/2-03-7232 надав Держгеонадра України угоду про умови користування надрами.
Як пояснив представник позивача, в зв'язку зі зміною керівництва Держгеонадра України, позивач повторно листом від 27.06.2017 p. № 3/2-03-5493 надав Держгеонадра України угоду про умови користування надрами.
Однак, на час виникнення спірних правовідносин спеціальний дозвіл позивачу видано не було. Спеціальний дозвіл на користування надрами з видобування газу природного на Дубаневицькому родовищі, що знаходиться на території Городоцького та Самбірського районах Львівської області виданий Держгеонадра України на користь позивача 01.09.2017 р. за № 6218.
Відповідно до направлення на проведення перевірки від 17.07.2017 № 1215 Головним управлінням Держпраці у Львівській області 19.07.2017 здійснено планову перевірку Комарнівського цеху філії ГПУ «Львівгазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування» з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з ведення робіт, пов'язаних з геологічним вченням надр, їх використанням. Зокрема, під час перевірки перевірялася наявність спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів родовищ.
Перевірка проведена на підставі наказу Головного управління Держпраці у Львівській області від 17.07.2017 № 1241-П.
За наслідками перевірки Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 19.07.2017 №13/12/124/1734, який був вручений начальнику Комарнівського ЦВНГК філії ГПУ «Львівгазвидобування» Іваницькому Богдану Михайловичу, що підтверджується розпискою і підписом останнього на ст.8 акту (а.с.58 том 1).
За результатами перевірки Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено припис від 19.07.2017 №13/12/124/1734-1397, який також вручений ОСОБА_1 та в якому зазначено про виявлені порушення, зокрема «відсутній дозвіл на користування надрами, акт про надання гірничого відводу, затверджений і погоджений в установленому порядку проект розробки Дубаневицького газового родовища.
Позивач в позові зазначає, що висновок відповідача в акті перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) та приписі про відсутність у позивача спеціального дозволу на користування надрами Дубаневицького родовища, не відповідає дійсності, адже через протиправну бездіяльність Держгеонадра дозвіл вважається отриманим за принципом «мовчазної згоди».
Таким чином, підсумовуючи всі вищевказані обставини та норми чинного законодавства, позивач вважає, що припис є протиправним і таким, що порушує його права, оскільки у позивача на момент проведення перевірки був наявний дозвіл на користування надрами Дубаневицького родовища.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про нафту і газ» передбачає, що користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.
Відповідно до вимог частини 2 ст. 36 Закону України «Про нафту і газ» для введення родовища (покладу) нафти і газу у промислову розробку користувач нафтогазоносними надрами повинен мати:
- спеціальний дозвіл на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ);
- затверджену в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів родовища (покладу) за результатами розвідувальних робіт;
- акти або договори на користування земельними ділянками та акт про надання гірничого відводу для розробки родовища;
- затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, біологічний проект (схему) промислової розробки родовища (покладу), тексний проект його облаштування, виконаний згідно із законодавством, та інвестиційний проект (програму);
- дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки та державного гірничого нагляду.
Стаття 19 Кодексу України про надра передбачає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.
Відповідно до статті 51 Кодексу України про надра розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проект і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.
Судом встановлено, що позивач не оспорює факт проведення робіт з видобутку корисних копалин в умовах відсутності необхідного дозволу. Доводи позовної заяви зводяться лише до того, що вказані порушення виникли не з вини ПАТ «Укргазвидобування», а спричиненні діями Державної служби геології та надр України, яка в установлений законом строк не прийняла рішення про надання спеціального дозволу на користування надрами. Тому, на думку позивача, в товариства відповідно до вимог ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» виникло право «мовчазної згоди» на користування надрами.
Також позивач зазначає, що факт відсутності дозволу був перешкодою звернення до Держпраці з метою надання акту гірничого відводу, оскільки відповідно до пункту 6 додатку 2 Положення про порядок надання гірничих дозволів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 №59 (надалі - Положення) з урахуванням мети використання надр до проекту гірничого відводу додається копія спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Суд зауважує, що викладені твердження позовної заяви лише пояснюють виникнення порушень законодавства з точки зору суб'єкта господарювання, однак жодним чином не свідчать про неправомірність дій Управління щодо проведення планової перевірки та внесення припису з вимогою усунути порушення вимог статей 11, 36 Закону України «Про нафту і газ», статей 16, 19, 51 Кодексу України про надра.
При цьому, надання правової оцінки діям Держгеонадра України щодо ПАТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування виходить поза межі компетенції головного державного інспектора під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів охорони праці та промислової безпеки.
Разом із тим, частина 2 статті 2 КАС України передбачає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи діяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Тобто, ПАТ «Укргазвидобування» у випадку якщо вважали дії Держгеонадра України неправомірними, мали можливість захистити свої права та законі інтереси шляхом оскарження дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень до суду. (наприклад: рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного тіл 03.08.2017 в судовій справі №826/18325/16 за позовом ПАТ «Укрнафта» до Держгеонадра України визнано протиправними дії та зобов'язано видати Товариству спеціальний дозвіл на користування
Частина 4 статті 70 КАС України передбачає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли таких обставин не виникає спору.
На час проведення перевірки і на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог факт неправомірності дій Держгеонадра України щодо невидачі спеціального дозволу на користування надрами встановлено не було.
Окрім того, згідно статті 1 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності» принцип мовчазної згоди - це принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Тобто, принцип «мовчазної згоди» навіть якщо такий виник, діє між суб'єктами господарювання та органом державної влади, який був уповноважений видавати дозвільний документ (в даному випадку Держгеонадра України). Дія зазначеного принципу жодним чином не спростовує обов'язок суб'єкта господарювання отримати акт гірничого відводу та проект розробки родовища корисних копалин. Жодних дій з цією метою товариством не вчинялось.
Також не відповідають фактичним обставинам справи доводи позовної заяви, що Товариство було позбавлено можливості надати свої пояснення до акту перевірки, оскільки на 7 сторінці акту наявні зауваження, які ідентичні тим доводам, що викладенні в позовній заяві.
Також, судом встановлено, та підтверджується відповідачем, що перевірка ПАТ «Укргазвидобування» була плановою.
Відповідно до вимог частини 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу органу державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, на предмет перевірки.
Такий наказ виданий 17.07.2017 №1241-П та міститься в матеріалах справи. У направлені на проведення перевірки ПАТ «Укргазвидобування» від 17.07.2017 №1215 зазначено найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання та його відокремлений підрозділ - Філія газопромислове управління «Львівгазовидобвання», як це вимагає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Оскільки Стрийський цех з видобутку нафти, газу та газового конденсату геологічної служби Газопромислового управління «Львівгазовидобування» є виробничим об'єктом Філії Газопромислове управління «Львівгазовидобування» то додаткове зазначення цього об'єкту у направленні на проведення перевірки вищезазначеним законом не вимагається. У зв'язку з чим суд не погоджується з твердженнями позивача викладеними в позові та письмових поясненнях.
Щодо твердження позивача про те, що акт та припис був вручений неуповноваженій особі, суд зазначає наступне.
Після проведення планової перевірки виробничого об'єкта Комарнівського цеху з видобутку нафти, газу та газового конденсату геологічної служби Газопромислового управління «Львівгазвидобування» головним державним інспектором був складений акт, та винесений припис на усунення виявлених порушень. Дані документи були вручені начальнику Комарнівського цеху з видобутку нафти, газу та газового конденсату геологічної служби Газопромислового управління «Львівгазвидобування» Іваницькому Б.М. Якщо ж позивач твердить, що начальник виробничого об'єкта, який відповідає за неухильне виконання вимог законодавства України про охорону праці на ввіреному йому об'єкті, не є уповноваженою особою суб'єкта господарювання, то виникає питання - чому ж позивач не забезпечив участь у проведенні перевірки представника, який би був уповноваженою особою позивача, хоча про початок планової перевірки йому було відомо заздалегідь.
Головний державний інспектор, який проводив позапланову перевірку не наділений повноваженням пошуку чи з'ясування відомостей, хто є уповноваженою особою об'єкта відвідування.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що акт та припис був начальнику об'єкта відвідування цілком законно.
Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений в Постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, підставами для скасування рішень, прийнятих за підсумками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Оскільки позивачем не наведено доказів наявності порушень призначення і проведення перевірки, які об'єктивно могли вплинути на правильність висновків відповідача, дані доводи позивача судом відхиляються.
Враховуючи наведене в сукупності суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У цьому випадку обов'язок щодо доказування відповідач виконав, оскільки довів правомірність та обґрунтованість прийнятих ним припис.
Керуючись 9, 72-73, 76-77,94, 122, 1 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (код 30019775, адреса: 04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28).
Головне управління Держпраці у Львівській області (код ЄДРПОУ 39778297, адреса: 79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8).
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя П.О. Григорович