ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 липня 2022 року м. Київ№ 420/13399/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., суддів Арсірія Р.О. та Іщука І.О., при секретарі судового засідання Ніколайчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни та Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни та Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд:
1) визнати дії Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, які полягають у зволіканні власними посадовими обов'язками, які полягають «У наданні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, компенсації додаткових витрат на оплату комунальних послуг в умовах підвищення цін і тарифів на послуги», натомість у дійсності незважаючи на підвищення цін і тарифів на послуги» відбувається постійне зменшення розміру призначеної субсидії, всупереч постанові і меті її призначення, незаконними;
2) визнати дії Кабінету Міністрів України, які полягають у ганебно - зухвалому зменшенні соціального нормативу на теплову енергію для централізованого опалення незаконними та такими що суперечать здоровому глузду, внаслідок того що ані позивач, ані інші громадяни, які отримують такі послуги не мають можливості впливати на їх шалений розмір;
3) зобов'язати Кабінет Міністрів України встановити соціальний норматив для централізованого опалення таким, щоб розмір плати за комунальні послуги з урахуванням отриманої субсидії не перевищував встановлений законодавством 15 - 20 відсотковий розмір доходів;
4) визнати, що встановлені Кабінетом Міністрів України коригуючи коефіцієнти з розрахунку розміру витрат теплової енергії є необґрунтованими та такими що суперечать здоровому глузду, тому що встановлені по областям, а мають встановлюватися з на підставі кліматичної зони регіону, у порівнянні з його місцезнаходженням відносно іншого та насамперед, з урахуванням на якій відстані від північного чи південного кордону України знаходиться один регіон у порівнянні з іншим;
5) зобов'язати другого відповідача негайно переглянути коригуючи коефіцієнти і на підставі того, що причиною боргу у переважній кількості боржників та постачальника послуг, були необґрунтовані коефіцієнти, зробити перерахунок боргів як постачальника послуг, насамперед «Подільськтеплокомуненерго», так і отримувачів цих послуг, насамперед мешканців м. Подільськ Одеської області та інших громадян України;
6) стягнути з Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни, нанесену позивачу її незаконними діями моральну і матеріальну шкоду у розмірі 1 500 000,00 гривень за завдання позивачу значної моральної та матеріальної шкоди та вчинення зухвало - ганебного знущання над позивачем, шляхом надання у якості відповідей на обґрунтовані скарги позивача зухвало - ганебних відписок.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року справу № 420/13399/20 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І. від 21 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 02 лютого 2021 року заяву позивача задоволено та вирішено підготовче судове засідання провести 23 лютого 2021 року за участю позивача у режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Котовському міськрайонному суду Одеської області.
Ухвалою суду від 23 лютого 2021 року закрито підготовче провадження по справі №420/13399/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті колегією суддів на 31 березня 2021 року та викликано у судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою колегії суддів від 07 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі № 420/13399/20 визнано необґрунтованою та передано заяву ОСОБА_1 від 15 червня 2021 року про відвід колегії суддів у справі № 420/13399/20 для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід.
При цьому, ухвалою колегії суддів від 07 липня 2021 року заяву про самовідвід головуючого судді Шейко Т.І. та судді Чудак О.М. у справі №420/13399/20 задоволено, справу передано для здійснення повторного розподілу між суддями в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 липня 2021 року справу № 420/13399/20 розподілено на колегією суддів: під головуванням судді Скочок Т.О, суддів Кармазіна О.А. та Донець В.А.
Разом з тим, відповідно до службової записки начальника відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) ОСОБА_4 з метою належного виконання вимог ухвали від 07 липня 2021 року по справі №420/13399/20 в частині здійснення повторного автоматизованого розподілу, просить керівника апарату суду дозволу на здійснення коригувань щодо відновлення попереднього складу колегії суддів по справі №420/13399/20 (головуючий суддя Шейко Т.І., члени колегії Чудак О.М., Донець В.А.).
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14 липня 2021 року дану справу для вирішення питання щодо відвіду колегії суддів розподілено на суддю Аблова Є.В.
Натомість службовою запискою помічник судді Аблова Є.В. повідомила керівника апарату про перебування судді Аблова Є.В. у відпустці, у зв'язку з чим, розгляд заяви по відвід суддів в адміністративній справі № 420/13399/20 є неможливим.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями між суддями від 21 липня 2021 року вказану справу для вирішення питання щодо відводу складу колегії суддів розподілено на суддю Клочкову Н.В.
Ухвалою судді Клочкової Н.В. від 22 липня 2021 року у задоволенні заяви позивача про відвід колегії суддів в адміністративній справі - відмовлено.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 29 липня 2021 року вказану справу повернуто на розгляд судді Шейко Т.І.
Натомість протоколом повторного автоматичного розподілу справ між суддями від 29 липня 2021 року дану справу розподілено на суддю Вєкуа Н.Г.
Ухвалою судді Вєкуа Н.Г. від 03 серпня 2021 року вказану справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 05 жовтня 2021 року.
Ухвалою судді Вєкуа Н.Г. від 16 серпня 2021 року заяву позивача від 09 серпня 2021 року про відвід судді Вєкуа Н.Г. у справі № 420/13399/20 визнано необґрунтованою та передано матеріали справи № 420/13399/20 для вирішення питання про відвід судді Вєкуа Н.Г. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 КАС України.
Згідно витягу з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2021 року заяву про відвід судді передано для вирішення судді Шулежку В.П.
Ухвалою судді Шулежка В.П. від 31 серпня 2021 року у задоволенні заяви позивача про відвід судді Вєкуа Н.Г. від розгляду адміністративної справи № 420/13399/21 відмовлено.
Разом з тим, 07 вересня 2021 року суддею Вєкуа Н.Г. прийнято ухвалу про самовідвід, якою задоволено заяву головуючого судді Вєкуа Н.Г. про самовідвід, адміністративну справу № 420/13399/20 передано для визначення складу суду згідно з ч. 1 статті 31 КАС України.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14 вересня 2021 року вказану справу розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.
Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 17 вересня 2021 року справу № 420/13399/20 прийнято до провадження та визначено, що вона буде розглядатись за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого провадження.
Крім того, ухвалою судді Кармазіна О.А. від 17 вересня 2021 року, зокрема, визнано зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства умисні дії ОСОБА_1 щодо подання завідомо безпідставних відводів, які, в свою чергу, містять зневажливу, образливу та принизливу форму вираження позивачем своїх тверджень на адресу суду та учасників процесу, що також є і проявом явної неповаги до суду, наслідком чого у сукупності є перешкоджання здійсненню судочинства; накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 1 000,00 гривень (одна тисяча гривень) за умисне зловживання процесуальними правами та перешкоджання правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку; позовну заяву № 420/13399/201 ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни та Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду як наслідок реагування на зловживання процесуальними правами.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року змінено шляхом викладення зменшення розміру штрафу з 1 000, 00 грн. на 681, 00 грн.
Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року в оскаржуваній частині (залишення без розгляду), а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
05 травня 2022 року адміністративна справа № 420/13399/20 надійшла до Окружного адміністративного суду м. Києва та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду була передана судді Кармазіну О.А.
Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 12 травня 2022 року задоволено заяву судді Кармазіна О.А. від 12 травня 2022 року про самовідвід від розгляду справи №420/13399/20. Справу передано для визначення складу суду згідно положень статті 31 КАС України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу розподілено на суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Вовка П.В.
Ухвалою суду від 20 травня 2022 року дану справу прийнято до розгляду та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті в колегіальному складі.
Суд звертає увагу на те, що направляючи дану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції Верховний Суд у своїй постанові від 28 квітня 2022 року наголосив на тому, що розгляд даної справи має повторно розпочатись зі стадії розгляду справи по суті колегією у складі трьох суддів, під час якого має бути вирішено питання щодо наявності підстав для визнання вчинених позивачем дій зловживанням процесуальними правами.
Отже, вирішуючи питання про визнання вчинених позивачем дій зловживанням процесуальними правами, яке, з огляду на скасування Верховним Судом судових рішень з даного питання, залишилось невирішеним станом на день прийняття даної ухвали, суд враховує наступне.
Як вже зазначалось, 15 червня 2021 року до суду від позивача надійшла заява про відвід складу колегії суддів.
У вказаній заяві позивач наголосив, що до сорому і ганьби суду, обидва рази неприбуття свідків за викликом на судові засідання відбулося без жодних на те законних підстав, тобто внаслідок зухвало - ганебної неповаги до суду. За двома поспіль зухвало-ганебними фактами неповаги до суду, колегія суддів Окружного адміністративного суду м. Києва була вимушена у черговий раз (вдруге) прийняти рішення про перенесення судового засідання, на підставі чого колегія суддів була вимушена внаслідок невжиття заходів до свідків, за фактом першого безпідставного неприбуття свідків порушити ч. 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вдруге, згідно якої суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
У заяві про відвід позивач нагадує судді або колегії суддів, які будуть розглядати заяву про відвід, що ухвала про закінчення підготовчого засідання була винесена головуючою суддівської колегії суддею Шейко Т.І. ще 23 лютого 2021 року.
При цьому, позивач також зазначає, що факт надання колегією суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючої судді Шейко Т.І., суддів Донець В.А. та Чудак О.М. не тільки переваги у клопотаннях щодо участі непорядної людини Перепелиці А.А. у судовому засіданні по справі у якості свідка, всупереч первісно прийнятому рішенню викликати її для надання свідчень безпосередньо до зали судових засідань, є незаперечним доказом махрової корупції, у якій з головою поринула означена суддівська колегія, що є обґрунтованою підставою заявити «добродіям» відвід.
Позивач у заяві про відвід наголошує, що махрова корупція колегії суддів Окружного адміністративного суду м. Києва у складі головуючої судді Шейко Т.І., суддів Донець В.А. та Чудак О.М. полягає не у тому що вони своїми протиправними діями, всупереч вимог КАС України затягують розгляд справи, не вживаючи заходи до свідка, натомість надають йому усілякі послаблення, а насамперед у тому, вони виконують злочинно - корупційну вказівку першого відповідача, у особі Міністра соціальної політики України Лазебної М.В., якій не тільки не бажана інформація, яку повідомить свідок, а взагалі не потрібна присутність свідка у особі директора Департаменту ОСОБА_3 у судовому засіданні як учасника судового розгляду даної справи.
Заявник зазначив, що колегія суддів головуючої судді Шейко Т.І., суддів Донець В.А. та Чудак О.М. не бажає у судовому засіданні виконувати передбачені статтею 2 КАС України завдання і засади адміністративного судочинства, натомість суд поринув з головою у махровій корупції роблять усе щоб не розглядати дану справу обґрунтовано, у зв'язку з чим позивач вважає, що означені «добродії» на суддівських посадах не можуть надалі чесно і неупереджено розглянути дану адміністративну справу.
Згадуються також: «ганебно зухвалі перепелиці» (відносно свідка), «зухвало-корупційні дії головуючого і членів колегії», «поринута з головою у махровій корупції колегія суддів».
Наведене свідчить, крім власне зловживання процесуальними правами, яке полягає у використанні висловлювань, які свідчать про явну неповагу до суду, про незгоду з процесуальними рішеннями/діями суду, відвід з приводу чого не допускається.
Разом з тим, 09 серпня 2021 року позивачем подано заяву про відвід судді Вєкуа Н.Г.
У вказаній заяві позивач звертаючись до судді Вєкуа Н.Г. у зневажливій формі зазначив, що щойно прийняв до провадження адміністративну справу за № 420/13399/21 суддя Вєкуа Н.Г. одразу порушила його велич Закон України - Кодекс адміністративного судочинства України, а саме ч. 1 статті 193 означеного кодексу, оскільки суддя призначила не судове засідання з розгляду даної адміністративної справи по суті, а лише підготовче судове засідання, чим, на думку заявника, зухвало - злочинно зволікає з розглядом справи по суті.
У зневажливій формі позивач у заяві зазначив, що суддя дозволяєте собі порушувати його велич Закон України, навіть на початковому етапі, тобто тільки-но прийняв дану адміністративну справу до розгляду, на підставі чого наголошує на неспроможності судді Вєкуа Н.Г. розглянути справу, керуючись принципом верховенства права, оскільки, за словами позивача суддя це право попрала тільки торкнувшись даної адміністративної справи своїми… (без конкретизації).
При цьому, у заяві про відвід, адресованій судді Вєкуа Н.Г. заявник зазначив, що його не лякає зухвало - злочинна ухвала колеги - аферистки на посаді судді ОСОБА_5 .
Позивач зневажливо у заяві наголосив, що як з ним, так із будь-яким пересічним громадянином України означена зухвала аферистка на посаді судді громадянка ОСОБА_5 спілкуватися взагалі не вважає за необхідне, тому він полягаючи на подібне ставлення, навіть не сподівається, що по даній справі зухвалими кримінальними аферистами, які опанували суддівські посади в Окружному адміністративному суді міста Києва буде прийнято законне рішення.
З наведеного, крім іншого, також вбачається, що в основу доводів позивача, крім власне зневажливого звернення до суду, покладено незгоду з процесуальними рішеннями суддів.
Так, згідно з п. 9 ч. 3 статті 2 КАС України, неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Вартий уваги той факт, що механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснення процесуальних дій (бездіяльності) зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об'єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.
Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 826/12191/18.
Варто також зауважити, що у разі зловживання процесуальними правами стороною (сторонами), у тому числі позивачем, суд вправі на будь-якій стадії судового процесу визнати зловживання правами учасником справи та, відповідно, вжити заходів припинення такого зловживання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 826/12191/18.
Як вбачається з наявних матеріалів, позивачем заявлено відводи різним суддям Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема, відвід від 15 червня 2021 року, заявлений колегії суддів: головуючий суддя Шейко Т.І., суддів: Чудак О.М. та Донець В.А., а також відвід від 09 серпня 2021 року, заявлений судді Вєкуа Н.Г., у яких позивач у зневажливій та принизливій формі виражав образливі слова не тільки на адресу зазначених суддів, а й на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва (його суддів) в цілому.
Тобто, обґрунтування відводів зводяться до принизливих та образливих тверджень на адресу як судді, так і всього колективу суду, а також - відносно учасників процесу, використання яких неприпустиме, а тому у підсумку вказане розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
Також, як заявлені позивачем відводи, так і образливі твердження позивача, за висновком суду, є зловживанням процесуальними правами, оскільки незгода з процесуальними діями судді (суддів), не може бути підставою для відводу судді (суддів).
У даному випадку вбачається, що судді виконують лише покладений на них обов'язок щодо підготовки справи до розгляду, її розгляду та вирішення.
Натомість заявлені відводи кваліфікуються судом як намагання створити штучні перешкоди для розгляду справи, намагання створити штучні передумови для відведення суддів від розгляду справи при цьому, незалежно від того, який суддя буде розглядати справу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року (справа №9901/34/19) зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.
Використання учасниками судового процесу та їхніми представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють.
Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню.
З огляду на це, вчинення таких дій визнається зловживанням процесуальними правами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2020 року у справі № 314/1526/19 та у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 806/1943/18.
Відповідно до ч. 4 статті 45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення, що у даному випадку і реалізується судом одразу після прийняття справи до провадження.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п. 5 ч. 1 статті 145 КАС України).
Згідно п. 1 ч. 2 статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2021 рік, коли позивачем було допущено зловживання процесуальними правами, становить 2 270, 00 грн.
Отже, розмір штрафу може складати від 681, 00 грн. до 6 810, 00 грн.
Оскільки судом встановлено зловживання процесуальними правами шляхом подання завідомо безпідставних відводів, які, в свою чергу, містять зневажливу, образливу та принизливу форму вираження позивачем своїх емоцій на адресу суду в цілому та учасників процесу, свідків, що свідчить про очевидне зловживання процесуальними правами, перешкоджання відправленню правосуддя, керуючись п. 1 ч. 2 статті 149 КАС України, а також враховуючи наявні у матеріалах справи відомості про доходи позивача (у 2020 році становили 24 142, 80 грн.), суд дійшов висновку, що співмірним вчиненим (допущеним) порушенням з боку позивача є штраф у розмірі 681, 00 грн., який відповідає принципу розумної достатності.
Частиною 3 статті 45 КАС України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Тобто цими приписами встановлено наслідки, які можуть бути застосовані судом у разі визнання ним зловживання процесуальними правами дій, зокрема та не виключно передбачених частиною другою цієї статті, в тому числі і щодо позовної заяви.
Аналіз приписів КАС України, які визначають перелік прав сторін, поняття заяви по суті, перелік дій, які можуть бути кваліфіковані, як зловживання процесуальними правами надає суду можливість сформувати висновок, що передбачені статтею 45 КАС України наслідки зловживання процесуальними правами стосуються і позовної заяви.
Можливість застосування передбачених ч. 3 статті 45 КАС України наслідків визнання зловживанням процесуальними правами до позовної заяви також підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №9901/23/21, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 14 березня 2019 року у справі № 99101/34/19, постанові Верховного Суду від 03 лютого 2022 року у справі №815/2789/18.
Таким чином, відповідно до ч. 3 статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. У даному випадку, враховуючи наведені обставини, суд також доходить висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 45, 145, 149, 241-243, 248 КАС України, суд, -
Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства умисні дії ОСОБА_1 щодо подання завідомо безпідставних відводів, які, в свою чергу, містять зневажливу, образливу та принизливу форму вираження позивачем своїх тверджень на адресу суду та учасників процесу, що також є і проявом явної неповаги до суду, наслідком чого у сукупності є перешкоджання здійсненню судочинства.
Накласти на ОСОБА_1 штраф у розмірі 681, 00 грн. (шістсот вісімдесят одна гривня) за умисне зловживання процесуальними правами та перешкоджання правосуддю, стягнувши штраф в дохід Державного бюджету України у встановленому законодавством порядку.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили, а саме - 13 жовтня 2022 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністра соціальної політики України Лазебної Марини Володимирівни (01601, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 8/10) та Кабінету Міністрів України (01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду як наслідок реагування на зловживання процесуальними правами.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Дана ухвала є виконавчим документом.
Примірник даної ухвали направити Державній судовій адміністрації України для організації виконання в частині стягнення штрафу, іншим учасникам справи направити копії даної ухвали.
Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13 липня 2022 року.
Головуючий суддя П.В. Вовк
Судді Р.О. Арсірій
І.О. Іщук