ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 липня 2022 року м. Київ № 640/18967/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомГоловного управління Держпродспоживслужби в м. Києві
до Приватного підприємства "Будпостач"
простягнення штрафних санкцій у сумі 5950, 00 грн.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві із позовом до Приватного підприємства "Будпостач" стягнення штрафних санкцій у сумі 5950, 00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивовані тим, що за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції на відповідача накладено штраф у сумі 5950,00 грн відповідно до постанови Головного управління Держпродспоживслуби в м.Києві від 21.11.2019 №254, який у добровільному порядку відповідачем не сплачено.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим, суд згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу за наявними в ній документами.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28.10.2019 Головним управління Держпродспоживслужби в м. Києві видано наказ №5290 про проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Будпостач".
За результатами перевірки, контролюючим органом складено акт перевірки характеристик продукції від 07.11.2019 № 5790/245, яким виявлено, що продукція Приватного підприємства "Будпостач", а саме електрична м'ясорубка БЕЛВАРКЕМ-П2У Помощница, дата виробництва 2012 рік, країна- виробник: Білорусь, постачальник: ПП «Будпостач» не відповідності вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються неї, а саме: на товарі відсутній знак відповідності технічному регламенту.
Дане порушення зафіксовано в акті перевірки від 15.05.2019 № 0036 та зафіксовано в національній інформацій системі державного ринкового нагляду номером № Р-1550-2019 від 29 05 2019.
08.11.2019 на підставі акту перевірки, Головним управління Держпродспоживслужби в м. Києві складено протокол №5790/245 про порушення Приватним підприємством вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
21.11.2019 Головним управління Держпродспоживслужби в м. Києві винесено постанову №254 про накладення на Приватне підприємство "Будпостач" стягнення штрафних санкцій у сумі 5950, 00 грн.
У зв'язку з тим, що відповідачем не сплачено штрафні санкції у добровільному порядку, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Дія Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» поширюється на відносини щодо здійснення державного ринкового нагляду за продукцією, що охоплюється встановленими вимогами (вимогами щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами), крім видів продукції, зазначених у цьому Законі.
Згідно ст. 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам (ч. 1 ст. 4 Закону № 2735-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Частиною 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:
1) розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано знак відповідності технічним регламентам (крім нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала такою, що становить серйозний ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі від двохсот п'ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем під час проведення перевірки, встановлено розповсюдження відповідачем продукції на якій відсутній знак відповідності, що, згідно з нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є підставою для притягнення відповідача до відповідальності.
Відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.
У ході судового розгляду справи встановлено, що на відповідача, за порушення вимог законодавства, накладено штраф у розмірі 5950, 00 грн.
З аналізу викладених вище норм Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» чітко вбачається, що він містить імперативну норму, згідно з якою, суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити накладений на нього штраф у 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня отримання постанови, якою такий штраф накладено.
Несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку.
Також нормою Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що постанова про накладення штрафу може бути оскаржена.
Головним управлінням Держпродспоживслужби в м.Києві видано постанову від про накладення на Приватне підприємство "Будпостач" штрафу в розмірі 5950, 00 грн., у зв'язку з порушенням вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Відповідно до п.1 ч.2 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» до виробника застосовуються штрафні санкції у разі введення ним в обіг небезпечної нехарчової продукції - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування позовних вимог, що вказаний штраф може бути застосований лише до виробника, тоді як він є розповсюджувачем продукції, оскільки відповідно до Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» - виробник це:
- фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;
- уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);
- імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).
Таким чином, виробником у розумінні Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» може бути зокрема і імпортер продукції, якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України. Нормами Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», передбачено, що імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни, введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз.
В постанові вказано реквізити, за якими необхідно сплатити штраф у 15-денний строк.
Постанова про накладення штрафу отримана відповідачем 29.11.2019, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у постанові.
У ході судового розгляду справи судом не встановлено факту оскарження Приватним підприємством "Будпостач" вищевказаної постанови, визнання її протиправною та скасування, що свідчить про виникнення у названого підприємства обов'язку сплатити визначений цією постановою штраф. Однак, в добровільному порядку назване підприємство штраф не сплатило, тому позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом про стягнення штрафу в судовому порядку.
Позивач в межах установленого законодавством строку вернувся до суду з даним позовом, що обґрунтовується таким.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Абзацом 2 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
При цьому, днем виникнення підстав, які дають право суб'єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, є день закінчення шестимісячного строку, встановленого у абзаці 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
З огляду на викладене, право на звернення суб'єкта владних повноважень до суду із позовом про стягнення штрафу, який ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, може бути реалізоване лише після закінчення шестимісячного строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №826/14908/18.
Уповноважена особа відповідача отримала постанову про накладення штрафу 29.11.2019, а отже останнім днем на її оскарження було 14.12.2019. Таким чином у період з 14.12.2019 по 14.03.2020 позивач вправі був звернутися до суду про стягнення з відповідача штрафу на підставі указаної постанови.
Відтак, ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 5950,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга цієї статті).
Відповідно до частини другої статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки відповідачем не спростовано доводів позивача суд уважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного провадження про задоволення адміністративного позову.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України наразі відсутні.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Приватного підприємства "Будпостач" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833) задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Будпостач" (вул. Магнітогорська, буд.1, офіс 208, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 24267110) суму штрафу, згідно з постановою про накладення штрафу від 27.06.2019 №158 у розмірі 5950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. до Державного бюджету України, одержувач: УК у Десн.р-ні/Деснян.р-н/21081100, код ЄДРПОУ 37984978, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA128999980313080106000026004, код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету адміністративні штрафи та інші санкції.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя А.С. Мазур