ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 липня 2022 року м. Київ № 640/22294/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська"
простягнення заборгованості у сумі 311 439,81 грн.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" про стягнення заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у сумі 311 439,81 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в місті Києві. У порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач неналежно сплачував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2), у зв'язку з чим, в останнього виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року у загальній сумі 311 439, 81 грн.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» (код ЄДРПОУ 00179648, юридична адреса: 01133, місто Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7, офіс 426) зареєстровано як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 03 липня 2002 року.
Крім того, судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року у загальній сумі 311 439, 81 грн.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, а також розрахунками фактичних витрат. Вказані розрахунки направлялись відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується наданими копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з відміткою про їх отримання уповноваженими особами відповідача, які містяться в матеріалах справи, а також реєстру поштових відправлень.
Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, не погасив, відтак така заборгованість, на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (надалі тексту - Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV).
За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці за списком №2 (відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (надалі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Відповідно до Інструкції, плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до пункту 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Згідно з пунктом 6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058 - IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Розрахунки формуються згідно з Інструкцією №21-1 від 19 грудня 2003 року. Сума обчислена на підставі додатків 8 та 8а, які були сформовані програмним способом Інформаційно-обчислювальним центром Міністерства праці і соціальної політики (ІОЦ МПС).
Отже, виплати обчислюються автоматично, з урахуванням проведених виплат. Вони містяться у додатку №6.
Як встановлено судом, на адресу відповідача направлялися копії додатків №6, що були сформовані програмним способом і на основі яких сформовано щомісячні розрахунки для зручного користування, що надсилаються на адресу підприємства кожного місяця, у зв'язку з не сплатою боргу.
Наведене свідчить, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, копії яких, з доказами направлення відповідачу, наявні в матеріалах справи.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунку заборгованості за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року у сумі 311 439, 81 грн., заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», складає 311 439, 81 грн.
Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем.
Будь-яких належних та допустимих доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком №2, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 311 439, 81 грн останнім суду не надано.
За таких підстав, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача та приходить до висновку про наявність правових підстав для їх задоволення.
Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний судміста Києва, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська» (01133, місто Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7, офіс 426, код ЄДРПОУ 00179648) заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за період з липня 2019 року по жовтень 2019 року у сумі 311 439 (триста одинадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 81 коп. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) на розрахунковий рахунок №25607306208000 код платежу 50020600 в ГУ Ощадбанку по місті Києву та області, МФО 322669.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя А.С. Мазур