ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 липня 2022 року м. Київ № 640/19368/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Фуд» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0161350509 від 21.07.2020.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення, оскільки не доведено належними доказами вчинення позивачем правопорушення, передбаченого статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відтак відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій. При цьому, позивач зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не встановлює вину у вчиненні поступку, а тому приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення лише на підставі такого протоколу контролюючий орган діяв необґрунтовано. Крім того, позивач вказав на відсутність будь-яких доказів продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі продавцем позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач скористався правом надати відповідь на відзив, у якій наполягав на обґрунтованості позовних вимог.
Суд також зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Постанова №893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 Постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 постанови № 893).
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.
Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов'язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.
У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.
Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.
Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Фуд» є суб'єктом господарювання юридичною особою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Основним видом діяльності є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10).
Позивач здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами за адресою: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 36А (кафе), на підставі ліцензії №26590308201906418 з терміном дії з 18.01.2020 по 18.01.2021.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.07.2020 посадовими особами СЮП ВП Шевченківського УП ГУНП у місті Києві складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 337449 відносно гр. ОСОБА_1 , яким встановлено, що 05.07.2020 о 19:08 год. за адресою м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 36-А гр. ОСОБА_1 на своєму робочому місці в кафе « Білий налив » реалізувала неповнолітній особі дві порції сидру «Розе», що є порушенням правил торгівлі алкогольних виробів, чим порушено вимоги частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Матеріали щодо адміністративного правопорушення було передані відповідачеві на підставі яких Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.07.2020 №0161350509, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6800 грн.
Вважаючи, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до частини 12 статті 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Статтею 16 Закону №481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.
В силу частини 1 статті 15-3 Закону №481/95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Згідно частини 3 статті 15-3 Закону №481/95-ВР, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.
Відповідно до пункту 5 вищевказаного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою застосування фінансових санкцій на підставі абзацу 9 частини другої 17 Закону України «Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є встановлення на основі належних допустимих та достовірних доказів факт реалізації зокрема тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово Верховним Судом, зокрема у постановах від 19 грудня 2019 року у справі №813/8278/14, від 16 липня 2019 року у справі №815/968/15, від 11 вересня 2018 року у справі №813/7398/14, від 14 березня 2018 року у справі №813/6129/15.
Так, обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до положень частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процесуальним законом чітко визначені способи встановлення (доведення) обставин справи та юридичних фактів, на підставі яких суд приймає рішення в адміністративній справи. Так, засобами доказування в адміністративному судочинстві є: письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків (частина друга статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Залежно від способу утворення докази поділяються на первинні та похідні.
Первинні докази - це докази, які безпосередньо формуються під впливом подій (фактів), що встановлюються та перевіряються у судовому засідання, тобто є першоджерелами. Натомість, похідні докази відтворюють зміст іншого доказу, тобто несуть у собі інформацію, що зафіксована в них не внаслідок самих обставин, а завдяки перенесенню їх з іншого джерела.
За можливості обставини у справі повинні бути встановлені саме на підставі первинних доказів, оскільки при використанні похідних доказів збільшується ймовірність викривлення фактичних обставин справи. Водночас похідні докази можна використовувати для перевірки первинних доказів.
Дієвість адміністративного судочинства істотно залежить від того, наскільки повно і всебічно підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, достовірний висновок про існування тих чи інших юридичних фактів, що мають значення для правильного вирішення справи, можна зробити виключно із прямих неспростовних доказів чи із достатньої сукупності незаперечних непрямих, за умови, що вони не є суперечливими.
Судом встановлено, що підставою оскаржене у даній справі податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2020 серія ВАБ № 337449 складеного за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення старшим інспектором СЮП ВП Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Скориком О.М.
Відповідно до вказаного протоколу від 05.07.2020 серія ВАБ № 337449, о 19:08 год. за адресою м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 36-А гр. ОСОБА_1 на своєму робочому місці в кафе « Білий налив » реалізувала неповнолітній особі ОСОБА_2 дві порції сидру «Розе», чим порушила правила продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв.
З вказаного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 з протоколом ознайомлена, проте від підпису відмовилась, що було засвідчено в присутності двох понятих. Також в Протоколі не зазначено свідків та потерпілого, проте міститься підписи понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідачем одночасно з відзивом, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, подано до матеріалів справи наступні докази:
- подання начальника Шевченківського управління поліції від 13.07.2020 № 8878/125/56/03-2020 про усунення причин та умов, що спричиняють втягненню неповнолітніх у протиправну діяльність;
- рапорт від 05.07.2020 ст. інспектора СЮП ВП Шевченківського УП ГУНП в м. Києві капітана поліції О. Скорик;
- пояснення ОСОБА_2 від 05.07.2020;
- фіскальні чеки від 05.07.2020 №88, від 05.07.2020 № 89;
- копію паспорта ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У поясненнях від 05.07.2020 ОСОБА_2 зазначив, що 05.07.2020 у вечірній час гуляв містом зі своєю подругою, через деякий проходячи за адресою: АДРЕСА_1 вони вирішили зайти в кафе « Білий налий », що розміщене за вказаною адресою, де він придбав дві порції сидру «Розе». Після того, як вони з подругою вийшли на вулицю, до них підійшли працівники поліції, перевірили документи та встановили, що ОСОБА_2 17 років, а його подрузі ОСОБА_5 15 років. На запитання поліцейських, що за напій вони вживають, та де його придбали, повідомили, що придбали вищезазначений алкогольний напій в кафе «Білий налив».
В сою чергу, відповідно до фіскальних чеків від 05.07.2020 №88, від 05.07.2020 № 89 судом установлено, що в кафе «Білий налив» 05.07.2020 о 19:08 год. та о 19:09 год. було здійснено продаж Сидру «Розе» (дві порції) вартістю 39,00 грн. за одну порцію.
На переконання суду, вказані вище докази в своїй сукупності підтверджують факт продажу 05.07.2019 неповнолітній особі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) сидру «Розе», в кафе «Білий налив» ТОВ «Капітал Фуд» за адресою м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 36-А, чим порушено правила продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв, передбачених приписами статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Покликання позивача на те, що комісією КМДА ОСОБА_1 не було визнано винною за протоколом про адміністративне порушення, суд не бере до уваги з огляду на те, що рішення комісії КМДА немає преюдиційного значення у цій справі, не впливає на оцінку спірних відносин та законність дій контролюючого органу під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Інші доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив не спростовують факт продажу алкогольного напою неповнолітній особі та не звільняють позивача від відповідальності за порушення статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яка передбачена статтею 17 вказаного Закону.
Таким чином, під час судового розгляду справи позовні вимоги не знайшли свого нормативного та документального підтвердження.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Фуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Т.П. Балась