ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 липня 2022 року м. Київ № 753/10511/20
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2020 року позивачка. звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо ненадання інформації про розмір пенсії з дати припинення виплати пенсії померлому та по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю і яка увійшла у спадок.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві признати саме ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тим самим ОСОБА_1 право власності спадкування -перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві розглянути запит приватного нотаріуса Демидової С.М. з урахуванням викладеного в ній та надати інформацію про повний розмір пенсії з дати припинення виплати пенсії померлому та по дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 яка залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю і яка відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» увійшла у спадок.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Пенсійним органом на адресу приватного нотаріуса Давидової С.М. не була надана повна інформація про розмір нарахованої, але не отриманої померлим ОСОБА_3 за життя пенсії за період з 01 жовтня 2014 року по 19 липня 2017 року. Таким чином, на думку позивача така бездіяльність відповідача призвела до позбавлення її права на спадщину і порушує її спадкові права, у зв'язку із чим позивач звернулася до суду із цією позовною заявою.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від07.07.2020 року адміністративну справу №753/10511/20 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2020. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі доказах.
На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , у віці 74 років.
Зазначене вище також підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Марїнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 13.09.2016 року, актовий запис № 123. Місце смерті - м. Донецьк . Кіровський район, Донецької області.
На час смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_1
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», м.Донецьк Донецької області відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно постанови Правління Національного банку України від 23.07.2014 року №436, починаючи з 24.07.2014 на території Донецької та Луганської областей запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи.
Постановою Правління Національного банку України від 06.08.2014 року №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій», Національний банк України зобов'язав всі банки України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.
Таким чином, невиплата пенсії ОСОБА_3 відбулася не з його вини.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії.
Позивач звернулася до приватного нотаріуса Давидової С.М. із заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_3 , внаслідок чого була заведена спадкова справа №122/2016, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59935611.
З метою з'ясування складу спадкового майна для оформлення спадщини приватним нотаріусом Давидовою С.М. на адресу Пенсійного органу 25.09.2019 року був скерований запит за №211457/04, в якому нотаріус просив повідомити про наявність сум недоодержаної пенсії та інших грошових виплат, які належали гр. ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві надало відповідь за вих. № 2600-0402-8/40066, та повідомило лише позивача, що недоотримана пенсія ОСОБА_3 відсутня.
У вказаному листі Пенсійний орган також зазначає, що недоотримана пенсія у зв'язку зі смертю виплачується відповідно до ч.3 ст. 52 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Розмір розраховується за період згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення .
На думку позивача, відповідач, не надаючи відомості про розмір нарахованої, але не виплаченої пенсії померлого ОСОБА_3 у період з 01 жовтня 2014 року по 19.07. 2017 року, невірно застосовував норми права, які регулюють спірні правовідносини, безпідставно обмеживши надання таких відомостей приватному нотаріусу Давидовій С.М.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо надання неповної інформації стосовно недоотримаю пенсії померлої матері, позивач, протиправною, звернулася до суду із цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь - якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі смерті пенсіонера.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч. 2, 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Як встановлено судом, померлий батько позивача - ОСОБА_3 , недоотримував пенсійні виплати не з власної вини, а внаслідок того, що проживав в районі проведення антитерористичної операції.
Враховуючи наведене вище, слід дійти до висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненадання приватному нотаріусу Давидовій С.М. у повному обсязі інформації про розмір пенсії померлого ОСОБА_3 призвела до порушення спадкових прав позивача.
При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та приходить до висновку, що належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненаданні інформації на запит приватного нотаріуса Давидової С.М. про розмір недоотриманої пенсії за період з жовтня 2014 року по 19.07.2016 року померлого ОСОБА_3 , зобов'язавши відповідача розглянути запит приватного нотаріуса Давидової С.М. про надання інформації про розмір недоотриманої пенсії за період з жовтня 2014 року по 19.07.2016 року померлого ОСОБА_3 .
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві признати саме ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тим самим ОСОБА_1 право власності спадкування -перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) зауважує, що дана вимога не є належним способом захисту, а тому в цій частині не підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку , що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо ненадання приватному нотаріусу Давидовій С.М. у повному обсязі інформації про розмір недотриманої пенсії померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка була йому нарахована, але неотримана ним за життя, за період з 01 жовтня 2014 року по 19.07. 2016 року.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглянути запит приватного нотаріуса Давидової С.М. про надання інформації щодо розміру недоотриманої за життя пенсії за період з жовтня 2014 року по 19.07.2016 року померлого ОСОБА_3 для включення її до складу спадщини.
4.В іншій частині відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська