ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2022 року м. Київ №640/31156/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у відмові у перерахунку пенсії з урахуванням виплат середнього заробітку МВС України, з яких сплачено єдиний внесок;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з 13.01.2020 і виплатити недоплачену пенсію із витрат середнього заробітку за час вимушених прогулів з 07.11.2016 по 09.01.2018, тобто за 24 останні повних календарних місяці підряд перед звільненням, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Підстави позову: при призначенні позивачу пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідач не врахував середній заробіток за час вимушеного прогулу, виплачений позивачу МВС України із сплатою єдиного внеску, а листом від 02.11.2020 повідомив про відсутність у відповідача таких відомостей, що, на думку позивача, порушило його право на пенсійне забезпечення. Позивач послався у позовній заяві на положення ч. 3 ст. 43 цього Закону, п. 7 постанови КМ України від 17.07.1992 №393, постанову Верховного Суду від 20.11.2019 №200/1085/19-а.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що ним не допущено порушення прав позивача. Зазначив, що відповідач не уповноважений готувати і подавати документи для призначення пенсії, а відсутні відомості можуть бути підготовлені уповноваженим органом. Пенсія позивачу призначена з урахуванням усіх документів, що надійшли від Головного управління поліції у м. Києві, у т.ч. довідки від 26.02.2020 №20 та відповідно до п. 7 постанови КМ України від 17.07.1992 №393 за фактичний період служби позивача у поліції. Суми вимушеного прогулу припадають на інше місце роботи - МВС України і не входять в період служби в поліції.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач з 01.09.1996 по 09.01.2018 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 10.01.2018 по 06.11.2018 - у поліції. Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 05.11.2018 №472 о/с позивача звільнено зі служби в поліції.
Згідно з протоколом від 17.03.2020 відповідач призначив позивачу з 13.01.2020 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 40% грошового забезпечення у сумі 12131,57 грн., у т.ч.:
- посадовий оклад - 2400 грн.,
- оклад за військове звання - 2400 грн.,
- надбавка за вислугу років (40%) - 1920 грн.,
- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні місяці - 5411,57 грн.
Пенсія обчислена на підставі документів, поданих листом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 05.03.2020 №52\125\62\01-2020, у т.ч. складених Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області 26.02.2020 грошового атестату №20 і довідки №20 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У серпні 2020р. позивач отримав відповідь на свої звернення від Департаменту забезпе-чення діяльності апарату МВС України, який у листі від 26.08.2020 №28266/09-2020 повідомив про виплачені позивачу у грудні 2016р., квітні 2017р., лютому і серпні 2020р. суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі судових рішень у справах №826/26466/15, №826/12397/17, про виплачену у листопаді 2017р. доплату одноразової грошової допомоги при звільненні, а також про відрахування єдиного внеску із зазначених виплат.
У вересні 2020р. позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії з ураху-ванням виплат роботодавцями єдиного внеску за 24 місяці до звільнення, тобто з 05.11.2016 по 06.11.2018, до якої додав форму ОК-7 і витяг з Реєстру про нараховану заробітну плату. Зазначив, що фактично виплачені у цей період органами міліції і поліції кошти необхідно враховувати згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 7 постанови КМ України від 17.07.1992 №393.
Листом від 02.11.2020 №2600--310-8/154370 відповідач повідомив про враховані ним документи для обчислення пенсії та про відсутність у пенсійній справі відомостей про проходження служби позивачем служби у поліції і отримання грошового забезпечення як працівника Національної поліції України у період з 05.11.2016 по 10.01.2018, тому перевіркою пенсійної справи встановлено правильність виплати пенсії.
Спірні правовідносини виникли у сфері пенсійного забезпечення і стосуються правомір-ності не включення відповідачем до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з якого сплачено єдиний внесок.
Частиною 3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установ-лених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону №2262 заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.
Згідно із ст. 49 Закону №2262 пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України (ч. 1).
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії (ч. 2).
Пунктом 7 постанови КМ України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів (абз. 1):
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням (абз. 2);
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням (абз. 3).
Для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ і продовжують проходити службу на посадах поліцейських, у разі звільнення із служби після 7 листопада 2015р., якщо в них немає 24 календарних місяці служби на посаді поліцейського, або які померли (загинули) в зазначений період (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким проводилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005р. №748 і від 9 березня 2006р. №268), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з 7 листопада 2015р. на кількість таких місяців (абз. 6).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (уповноважені структурні підрозділи) (п. 1).
Для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи, зокрема, грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби (п. 7);
Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи (п. 12).
Згідно з вищенаведеними нормами законодавства документи для призначення пенсії готуються відповідними уповноваженими органами, а не територіальним органом Пенсійного фонду, до повноважень якого віднесено розгляд поданих документів і прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні особі пенсії.
Отже, вірними є заперечення відповідача про те, що він не складав документів для призначення пенсії позивачу і не був уповноваженим їх складати.
Перевіряючи правильність обчислення відповідачем пенсії позивачу, суд зазначає, що відповідач врахував вказані у грошовому атестаті №20 суми посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням і відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, які виплачувались позивачу за останньою займаною перед звільненням штатною посадою, а також середню суму щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, вказаних у довідці №20, що відповідає абзацам 1-3 п. 7 постанови КМ України від 17.07.1992 №393.
При цьому, оскільки у позивача не було 24 календарних місяці служби на посаді поліцей-ського, то середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначена відповідачем шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпе-чення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням на кількість таких місяців: 48704,09 грн./9 = 5411,57 грн., що відповідає вимогам абз. 6 постанови КМ України від 17.07.1992 №393.
Подані Головним управлінням Національної поліції у м. Києві грошовий атестат №20 і довідка №20 не містили відомостей про суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплачені позивачу у різний час МВС України, тому у відповідача не було підстав і можливості врахувати такі суми при обчисленні пенсії позивачу, що спростовує допущення відповідачем бездіяльності.
До своєї заяви позивач не додав передбачених п. 7 Порядку №3-1 документів, які б включали відомості про суми середнього заробітку, що спростовує допущення відповідачем бездіяльності. Додані ж до заяви форма ОК-7 і витяг з Реєстру про нараховану заробітну плату не є документами, які згідно з п. 7 Порядку №3-1 подаються для призначення пенсії по інвалідності, тому такі документи не були підставою для перерахунку пенсії позивача.
Суд зазначає про те, виплачений МВС України на виконання судових рішень середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача не є його грошовим забезпеченням, яке виплачу-валось позивачу за останньою займаною перед звільненням штатною посадою, а також не відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, тому доводи позивача про необхідність врахування цих коштів є помилковими, а відрахування з цих виплат єдиного внеску не є безумовною підставою для включення цих сум до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія.
Висновки Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 №200/1085/19-а, на яку позивач послався у позовній заяві, суд не враховує, оскільки вони не стосуються суті спору і фактичних обставин цієї справи.
Посилання позивача на положення Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суд не бере до уваги, оскільки цей Закон не врегульовує питання і порядок призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону №2262.
Інших аргументованих доводів і доказів, які б доводили порушення відповідачем вимог законодавства і права позивача на пенсійне забезпечення, останній не зазначив, а судом таких обставин не встановлено.
Підсумовуючи, суд зазначає про недоведеність позивачем допущення відповідачем пору-шення вимог законодавства і його права на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 . Інших витрат сторонами не заявлено, тому їх розподіл судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 5, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко