Рішення від 22.08.2022 по справі 905/1965/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

22.08.2022р. Справа №905/1965/19 (905/422/22)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника судді за дорученням) Сєврової Н,П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства “К.Енерго” до відповідача 1 Головного управління ДПС у місті Києві та відповідача 2 Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

За участю представників сторін:

від позивача : не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство “К.Енерго” звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1 Головного управління ДПС у місті Києві та відповідача 2 Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми помилково сплаченого грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.;

- стягнути з місцевого бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби міста Києва на користь Акціонерного товариства “К.Енерго” надмірно сплачені грошові кошти з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві суму сплаченого судового збору.

07.06.2022 до Господарського суду Донецької області від відповідача 2 Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1965/19 (905/422/22) за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання по справі №905/1965/19 (905/422/22) призначено на 21.07.2022 року

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.07.2022 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 22.08.2022 року, явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась.

01.08.2022 до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у місті Києва зі змісту якого вбачається, що відповідач 1 проти позову заперечує та вважає, що в діях контролюючого органу відсутні порушення прав позивача.

22.08.2022 у судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У зв'язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, Господарський суд Донецької області не має можливості з 22.02.2022 здійснювати відправку вихідної кореспонденції (розпорядження від 21.02.2022), тому про хід справи повідомлено сторін з використанням альтернативних способів, зокрема: шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи, а також розміщено відповідне оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України».

За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідач, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (враховуючи альтернативні засоби).

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/1965/19 АТ «К.ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131305) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 983 від 23.05.2013.

Станом на час звернення АТ «К.ЕНЕРГО» (далі - Позивач, Боржник) до суду, у бухгалтерському обліку та електронному кабінеті цього Підприємства обліковується переплата з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

Вищевказані зобов'язання були сплачені АТ «К.ЕНЕРГО» до бюджету згідно з платіжними дорученнями №2116855162 від 26.04.2017, №32116905027 від 26.07.2017, №2116986357, №2116986362 від 25.10.2017, №2117071966, №2117071967 від 25.01.2018, № 2117150061, №2117150048, №2117150071 від 24.04.2018, №12648 від 27.07.2018, №13159 від 30.08.2018, №2117274075 від 25.09.2018, №2117288532, №2117288535, №2117288526, №2117288538, №2117288518 від 29.10.2018, №2117305250, №2117305247, №2117305257, №2117305252, №2117305254, №2117305249, №2117305253, №2117305258, №2117305248 від 29.11.2018.

Позивач звернувся до ГУ ДПС у м.Києві з заявами №8605829, №8605827, №8605831, №8605833, №8605851, №8605836, №8605866, №8605838, №8605861, №8605840, №8605843, №8605845, №8605847, №8605873, №8605853, №8605855, №8605863, №8605857, №8605825, №8605859 від 05.02.2022 та №10041247, №10041243, №10041238, №10041241, №10041249, №10041251 від 05.02.2022 про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання та пені у розмірі 3 090 937,11 грн. на банківський рахунок Позивача, який вказаний в заявах.

Однак, листом від 08.02.2022 №12533/6/26-15-13-01-08 ДПС у м.Києві повідомило АТ «К.ЕНЕРГО», що питання про перерахування сплачених коштів буде можливо розглянути після повного погашення податкового боргу з орендної плати та земельного податку.

Таким чином, переплата станом на дату подання позовної заяви Позивачу не повернута.

Не погоджуючись із бездіяльністю Відповідача, щодо неповернення надміру та/або помилково сплачених коштів з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн., Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просив:

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми помилково сплаченого грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

- Стягнути з місцевого бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «К.ЕНЕРГО» надмірно сплачені грошові кошти з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

Головне управління Державної казначейської служби у м.Києві проти позову заперечувало. Посилаючись на Пункт 1 Розділу III Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених грошових сум зобов'язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 р. № 60 (в редакції від 26.03.2021) зазначило, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування.

Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (далі - електронні висновки) структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

Сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

За наявною ГУ Державної казначейської служби у м.Києві інформацією, кошти у загальній сумі 3 458 973,23 гр. були сплачені Позивачем до бюджету м.Києва на рахунки відкриті по кодам класифікації доходів бюджету 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості», 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості», 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб».

ГУ Державної казначейської служби стверджує, що згідно з законом саме контролюючий орган ГУ ДПС у м.Києві несе відповідальність за формування та несвоєчасну подачу до органів Казначейства подання висновку про повернення сум коштів з відповідного бюджету.

Так, до ГУ Державної казначейської служби електронні висновки ГУ ДПС у м.Києві про повернення Позивачу коштів в загальній сумі 3 090 937,11грн. за період з 01.02.2022 по 27.04.2022 не надходили.

Головне управління ДПС у м.Києві проти позову заперечувало з наступних підстав.

Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

При цьому, згідно з інформаційним ресурсами ДПС України, зокрема, станом на 08.02.2022 та станом на сьогодні, у АТ «К.ЕНЕРГО», за неосновним місцем обліку, обліковується податковий борг:

- у сумі 45495,89 грн. по платежу - Орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) в ГУ ДПС у м. Києві (Дарницький р-н м. Києва);

- у сумі 239708,78 грн. по платежу - Орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) в ГУ ДПС у м. Києві (Деснянський р-н м. Києва);

- у сумі 96585,85 грн. по платежу - Земельний податок з юридичних осіб (код платежу 18010500) в ГУ ДПС у м. Києві (Подільський р-н м. Києва).

На підтвердження вказаного та на виконання вимог ухвали Господарського суду Донецької області від 04.07.2022, надало завірені належним чином копії інтегрованих карток платника за АТ «К.ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131305) за 2022 рік по вищевказаним платежам.

Згідно із ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн. що обліковуються у АТ «К.ЕНЕРГО» - суперечить приписам статті 43 ПК України у зв'язку з існуванням вищевказаного податкового боргу за неосновним місцем обліку.

Посилаючись на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 12 березня 2019 року у справі №826/12323/16, якою Верховний Суд став на бік контролюючого органу, ГУ ДПС у м. Києві просить суд відмовити у задоволенні позову.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно до п. 43. 1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.2 ст. 43 ПКУ передбачено, що разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктом 43.3 ст. 43 ПКУ визначено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Пунктом 43.4ст. 43 ПКУ встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.43.5 ст.43 ПКУ)

Органи Державної податкової служби України при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань мають керуватись ст. 43 ПК України та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених грошових сум зобов'язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 р. № 60 (надалі - «Порядок взаємодії»).

Пунктами 1, 2 Розділу III Порядку взаємодії передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на єдиний рахунок (у разі його використання);

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету

Після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу. ( п.4 Розділу 3 Порядку)

За змістом пункту 5 Розділу 3 Порядку, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

У відповідності до п.7-9 Розділу 3 Порядку, опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (далі - електронні висновки) структурним підрозділом територіального органу ДПС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків.

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

Сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

У судовому засіданні встановлено, що станом на 23.02.2022 у бухгалтерському обліку АТ «К.ЕНЕРГО» обліковується переплата з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

Вищевказані зобов'язання були сплачені АТ «К.ЕНЕРГО» до бюджету згідно з платіжними дорученнями у період з 26.04.2017 по 29.11.2018.

За наявною ГУ Державної казначейської служби у м.Києві інформацією, вказані кошти були сплачені Позивачем до бюджету м.Києва на рахунки відкриті по кодам класифікації доходів бюджету 18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості», 18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості», 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб».

05.02.2022 АТ «К.ЕНЕРГО» звернулося до ГУ ДПС у м.Києві із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання та пені у розмірі 3 090 937,11 грн. на банківський рахунок Позивача

Проте, листом від 08.02.2022 №12533/6/26-15-13-01-08 ДПС у м.Києві повідомило АТ «К.ЕНЕРГО» , що станом на 08.0.2022 за АТ «К.ЕНЕРГО» обліковується податковий борг на загальну суму 381 790,52 грн. Тому у відповідності до приписів п.43.2 ст.43 Податкового кодексу України питання про перерахування сплачених коштів буде розглянуте тільки після повного погашення податкового боргу з орендної плати та земельного податку.

Наявні в матеріалах справи заяви Позивача про повернення коштів відповідають формі встановленій Порядком взаємодії №60, Відповідачем правильність оформлення заяв АТ «К.ЕНЕРГО» не заперечується.

Достовірність інформації, наведеної в заявах Позивача, податковим органом з посиланням на належні та допустимі докази не спростовано.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», запроваджено інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет».

Згідно із ст. 1 розділу 11 Порядку електронний кабінет забезпечує електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послух, передбачених Податковим кодексом України.

Як зазначено у ст. 3 розділу II Порядку, електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДФС.

У відповідності до ст. 6 розділу II Порядку електронний кабінет функціонує за принципами, визначеними п. 42-1.1 ст. 42-1 глави 1 розділу II Податкового кодексу України.

Пунктом 42-1.1 ст. 42-1 глави 1 розділу II Податкового кодексу України визначено, що електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом (зокрема): перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу; проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу; доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від'ємників, передбачених пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Отже, зі змісту вказаних правових норм вбачається, що відповідальними за правильність ведення Електронного кабінету платників податків податкові органи

Станом на 18.02.2022, згідно із інформацією, що містилася у електронному кабінеті платника податків АТ «К.Енерго» мало переплату з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн. за одночасної відсутності податкового боргу.

Ухвалою суду від 04.07.2022 Витребувано у Акціонерного товариства К.Енерго та Головного управління ДПС у місті Києві інформацію - яка сума податкового боргу обліковувалася за Акціонерним товариством К.Енерго станом на 08.02.2022.

Згідно наданої ДПІ інформації станом на 08.02.2022 та станом на сьогодні, у АТ «К.ЕНЕРГО», за неосновним місцем обліку, обліковується податковий борг:

- у сумі 45495,89 грн. по платежу - Орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) в ГУ ДПС у м. Києві (Дарницький р-н м. Києва);

- у сумі 239708,78 грн. по платежу - Орендна плата з юридичних осіб (код платежу 18010600) в ГУ ДПС у м. Києві (Деснянський р-н м. Києва);

- у сумі 96585,85 грн. по платежу - Земельний податок з юридичних осіб (код платежу 18010500) в ГУ ДПС у м. Києві (Подільський р-н м. Києва).

Листом від 08.02.2022 №12533/6/26-15-13-01-08 ДПС у м.Києві повідомило АТ «К.ЕНЕРГО», що розгляд питання про перерахування сплачених коштів буде можливо розглянути після повного погашення податкового боргу з орендної плати та земельного податку.

Суд не погоджується з даними висновками ДПС у м.Києві та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Так, відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

Тобто з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі який змінює весь комплекс правовідносин боржника, i норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.

У частини 1 статті 59 КУзПБ, яка визначає наслідки визнання боржника банкрутом, визначено, що з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута. Аналогічні положення містила ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином, у ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у Кодексі України з процедур банкрутства, і порядок їх виконання визначений спеціальними нормами цього Кодексу. Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Водночас, за висновками Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду наведеними у постанові від 12.03.2019 у справі № 910/14827/16, які зроблені на підставі аналізу частини 1 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та положень підпункту 1.3 статті 1, підпункту 14.1.147 статті 14 Податкового Кодексу України, - подання боржником, щодо якого введено ліквідаційну процедуру, декларацій до контролюючого органу не є підставою виникнення у такого боржника зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Звільнення від податкового обов'язку щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав в період після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, передбачено законом, а також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після встановлення його неплатоспроможності у нього не виникають додаткові зобов'язання.

Надмірно сплачені платежі з податків є активом боржника, який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, приписи якого мають пріоритет перед загальними нормами щодо регламентування порядку відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності Боржника. Окрім того, податковий борг банкрута, який обліковується в інтегрованій картці платника податків боржника, не може погашатися Відповідачем або Позивачем самостійно за рахунок переплат банкрута з інших податків поза процедурою банкрутства і встановленої ст. 64 Кодексу України з процедур банкротства черговості задоволення вимог кредиторів.

Такий висновок також підтверджується Постановами Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №15/293-б, у справі №908/1671/16 від 14.09.2021, № 911/2498/18 від 08.12.2021, ухвалою Верховного суду від 22.04.2021 у справі № 924/1456/15.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ГУ ДПС у м.Києві, за наслідком розгляду заяви АТ «К.ЕНЕРГО» від 05.02.2022 мало вчинити дії направлені на повернення позивачу помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання, незалежно від наявності податкового боргу у позивача.

Позивач-боржник, допустивши надмірну сплату податку та штрафних санкцій, перебуваючи в ліквідаційній процедурі, правомірно очікує від контролюючого органу реалізацію права платника на повернення надміру сплаченої суми грошових коштів.

Отже, бездіяльність Відповідача 1 з не повернення надміру сплачених сум з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн. є протиправною.

Щодо релевантності судових рішень

Згідно доводів позивача, при вирішенні цього спору господарським судом має бути врахована аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі №826/12323/16.

Щодо обов'язковості правових позицій ВС.

Очевидно, що правові позиції ВС не є обов'язковими для судів перших двох інстанції з огляду на той факт, що у ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій» законодавцем використане дієслово «враховуються»: «Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права».

Господарський суд звертає увагу, що в країнах ліберальних демократій імперативний припис закону не може бути сформульований фразами на кшталт «враховується», «приймається до уваги» тощо.

Крім того, суд враховує й те міркування, що правові позиції ВС не мають здатності конкурувати із нормами права, в силу чого не можуть мати аналогічної обов'язковості.

Таким чином, правові позиції ВС не є обов'язковими, а їх врахування судами нижчих інстанцій при вирішенні спорів є певною когнітивною процедурою, яка повинна забезпечувати належну якість правосуддя, в тому числі релевантність такого застосування; відсутність протиріч між визначеною правовою позицією та іншими правовими позиціями ВС; відповідність обраного судом способу вирішення спору загальним засадам цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України), нормам міжнародного законодавства тощо.

Здійснені позивачем посилання на постанову Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №826/12323/16 є не релевантними, оскільки це рішення прийняте за обставин, які не відповідають (не є подібними) предмету спору у даній справі.

Так у постанові Верховного Суду зазначається, що Відповідно до пункту 97.2 статті 97 Податкового кодексу України у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Пунктом 97.6 статті 97 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання пункту 97.6 статті 97 Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2010 № 1674 затверджено Порядок проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством (далі - Порядок № 1674), який визначає підстави, механізм та організацію роботи із здійснення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством.

Відповідно до пункту 5 розділу I Порядку № 1674 підставою для вжиття заходів щодо процедури заліку є: заява до органу державної податкової служби про зняття з обліку платника податків; копія розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами, про ліквідацію, не пов'язану з банкрутством; копія розпорядчого документа про утворення ліквідаційної комісії; внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, її відокремлених підрозділів або внесення запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення підприємницької діяльності; довідка про суми надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків (додаток 1).

Системний аналіз положень статті 97 Податкового кодексу України, а також Порядку № 1674 свідчить про те, що ці норми регулюють порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, проведення заліку та/або повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платників податків, які ліквідуються за самостійним рішенням власника або уповноваженого ним органу за процедурою, не пов'язаною з банкрутством, тобто неплатоспроможністю боржника, в той час як позивач на момент виникнення спірних правовідносин у стані ліквідації за ініціативою Національного банку України з підстав його неплатоспроможності.

Відтак, ці положення не поширюються на позивача - АТ «К.Енерго» в межах спірних правовідносин у справі №905/422/22, оскільки Постановою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 у справі №905/1965/19 АТ «К.ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131305) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що релевантними для вирішення спору у справі №905/422/22 є висновки викладені Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 12.03.2019 у справі у постановах Верховного Суду №910/14827/16, від 06.10.2020 у справі №15/293-б, у справі №908/1671/16 від 14.09.2021, № 911/2498/18 від 08.12.2021, ухвалі від 22.04.2021 у справі № 924/1456/15.

Щодо обраного способу захисту.

Відповідно до п.43.6 ст.43 ПКУ повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Разом з тим, плата за землю, податок на нерухоме майно є місцевими податком і зараховується до відповідних місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України за місцем розташування земельних ділянок, нерухомого майна (до міських, сільських та селищних бюджетів).

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад належить, в тому числі, податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України податок на майно, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування належить до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать. Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПКУ податок на майно відноситься до місцевих податків. Відповідно пп.265.1.3 п.265.1 ст.265 ПКУ складовими податку на майно є плата за землю, а також податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Положенням про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого Міністерством фінансів України наказом №1280 від 12.10.2011 (далі - Положення) встановлено, що управління Державної казначейської служби України та відділення Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства) є територіальними органами Державної казначейської служби України.

Пунктом 4 Положення передбачено, що управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань та в установленому законодавством порядку, в тому числі здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; проводять відповідні розрахунки між державним та місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами, а також між учасниками бюджетного процесу та суб'єктами господарювання; здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду; здійснюють безспірне вилучення коштів із місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та призвести до потрібних результатів, до найбільш ефективних наслідків. Тому, зобов'язання Відповідача надати електронний висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань або внести заяву Позивача до Реєстр узгоджених повернень не призведуть до ефективного відновлення прав Позивача, в той час як стягнення помилково перерахованих коштів з місцевого бюджету м. Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Позивача забезпечить поновлення порушеного майнового права.

Такий висновок був зроблений з огляду на постанову від 12.09.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-881а15, від 17.11.2015 у справі № 21-4371а15, від 02.12.2015 у справі № 21-2650а15, від 20.04.2016 № 21-452а16, від 07.03.2017 у справі № 820/19449/14, та вказала, що ефективним способом захисту порушеного права позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, є стягнення таких сум з Державного бюджету України через Казначейство на користь платника податків.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту адекватний наявному порушенню та придатний до застосування як передбачений законодавством

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини 1,3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, до стану, яке існувало до порушення права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши обставини справи, надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах ГУ ДПС у місті Києві діяло на підставі та у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку з чим допустило протиправну бездіяльність.

Суд вважає, що АТ «К.ЕНЕРГО» належними та допустимими доказами довів факт порушення права з боку ГУ ДПС у місті Києві, тому позов підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на ГУ ДПС у місті Києві.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства “К.Енерго” до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Головного управління державної казначейської служби України у місті Києві задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми помилково сплаченого грошового зобов'язання з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

Стягнути з місцевого бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві (01601, м.Київ, вулиця Терещенківська, 11А; код ЄДРПОУ 37993783) на користь Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., м.Курахове, вулиця Енергетиків, 34; код ЄДРПОУ 00131305) надмірно сплачені грошові кошти з земельного податку у розмірі 2 238 609,73 грн. та з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) у розмірі 852 327,38 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби міста Києві (04116, м.Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011) на користь Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО» (85612, Донецька обл., м.Курахове, вулиця Енергетиків, 34; код ЄДРПОУ 00131305) судовий збір у сумі 46 364,05грн та 2 481,00грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 22 серпня 2022 року.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2022.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов