ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
28 червня 2022 року м. Київ № 640/38425/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» (позивач, ТОВ «Якісний системний сервіс 2020») звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якій просить:
- визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо включення ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у м. Києві № 9563-п від 26.11.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Якісний системний сервіс 2020».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч положень п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України виніс оскаржувані накази під час дії карантину на території України.
У відзиві відповідач зауважив на тому, що внесення до плану-графіку позивача відбулось з урахуванням Закону України № 909 та постанови Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021, зокрема, останньою скорочено строк дії мораторію на проведення перевірок. Крім того, увага звертається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17.
Відповідь на відзив зосереджена на повторному аналізі норм п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в контексті Закону України № 909 та постанови Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021, що, за висновком позивача, підтверджує заявлені в позові вимоги.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
26.11.2021начальником ГУДПС у м. Києві відповідно до ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, п. 2 частини 1 ст. 13 розділу IV, статті 25 розділу VI Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, на підставі Плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2021 рік прийнято наказ № 9563-п про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.08.2018 по 30.09.2021, валютного - за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 28.02.2013 по 30.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період, тривалістю 20 робочих днів з 29.12.2021 по дату завершення перевірки.
У подальшому на поштову адресу ТОВ «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020» надійшло повідомлення № 2044/26-15-07-02-06-22 від 02.12.2021 про проведення з 29.12.2021 документальної планової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за відповідній період, та копія наказу від 26.11.2021 № 9563-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯКІСНИЙ СИСТЕМНИЙ СЕРВІС 2020».
Не погоджуючись зі згаданим наказом та діями відповідача, позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Питання оскарження наказів про проведення перевірки вже було предметом розгляду, зокрема у справі № 816/228/17. У постанові від 08.09.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
У той же час, колегія суддів керувалась пунктом 5 рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008, у якому вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
У даному випадку, службових осіб контролюючого органу не було допущено до проведення перевірки, натомість, оскаржуваний наказ, як акт індивідуальної дії, не було реалізовано, натомість, його дія не вичерпана.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За висновком суду, оскаржуваний наказ, у даному випадку, може та має бути підданим судовому контролю, з огляду на що, дана справа розглядається по суті.
Пунктом 1.1 ст. 1 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на дати винесення оскаржуваних наказів) визначено, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За приписами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За змістом п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (із наступними змінами та в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що під дію мораторію підпадають планові та позапланові документальні перевірки; мораторій встановлений на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)
Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України є відсильними до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких встановлюється дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину з 19.12.2020 до 28.02.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.04.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.06.2021. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» карантинні заходи продовжено до 31.08.2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України № 855 від 11.08.2021 карантинні заходи продовжені до 01.10.2021. Постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 22.09.2021 карантинні заходи продовжені до 31.12.2021.
Отже, Кабінетом Міністрів України не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, на дату прийняття спірного наказу на території України був встановлений карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відповідно діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.
Пунктом 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» (Закон № 909-ІХ ) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
При цьому, Законом № 909-ІХ строк дії мораторію та порядок проведення документальних планових перевірок платників податків, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, не змінювався.
Законом № 909-ІХ зміни до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не вносилися.
Відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 № 909-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову №89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:
тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;
документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб'єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. №568-ІХ);
документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
Проте, норма п.52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною та наразі не скасована. Жодних змін до неї законодавцем не вносилось. Карантин також діє.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Крім того, відповідно до п. 5.2 ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
У відповідності до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України є нормою вищої юридичної сили ніж тих, що містяться у постанові Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 і суперечить останній, тому колегія суддів вважає, що саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Отже, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України, прийняття відповідачем оскаржуваного наказу № 9563-п від 26.11.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
При цьому, дії, щодо внесення платника податків до плану-графіку документальних виїзних перевірок також слід визнати протиправними, оскільки, за змістом пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України
Тобто, до завершення дії карантину, внесення платників до плану-графіку, окрім визначених виключень, здійснювалось всупереч податкового законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на недоведення відповідачем обставин, за яких можливе ігнорування прямої заборони на проведення (у тому числі триваючої) перевірки, суд убачає підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення задовольнити.
2. Визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо включення ТОВ «Якісний системний сервіс 2020» до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у м. Києві № 9563-п від 26.11.2021 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Якісний системний сервіс 2020».
4. Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дивна Логістика 2020» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 4540,00 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Якісний системний сервіс 2020» (вул. Екскаваторна, 35, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ: 38591109).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко