про залишення позовної заяви без руху
22 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3849/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Державного реєстратора Гурич Олександра Олександровича, вул. Героїв Майдану,5, м. Гайворон, Голованівський району, Кіровоградської області
про визнання наказу протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Державного реєстратора Гурич Олександра Олександровича виправити помилку в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, реєстраційний номер 21692204365020, кадастровий номер -3521155300:02:000:7004, площею 0,0859, розташованої за адресою - АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Отримавши адміністративний позов та перевіривши матеріали позовної заяви, вбачається, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Відповідно до п. 4,5,9, ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З огляду на те, що прохальна частина адміністративного позову містить лише вимоги зобов'язального характеру про виправлення помилки в Єдиному державному реєстрі, що є способом захисту порушеного права, проте не визначає, внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача, а відтак позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду позову приведеного у відповідність до вищевикладених вимог КАС України з його копією та додатками до нього відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко