про закриття провадження у справі
26 серпня 2022 року м. Київ 320/14138/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»
про стягнення штрафу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект», в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМУКРЗЕМПРОЕКТ» (ідентифікаційний код: 37791452, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 3, кв. 45) штраф у сумі 1 700,00 грн (за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 26.07.2021 №75).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не підлягає задоволенню а провадження підлягає закриттю з наступних підстав. На думку відповідача, у позивача відсутні підстави на звернення до суду із позовом про стягнення штрафів, адже положеннями абз. 1, 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про рекламу» з метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про-1 заборону відповідної реклами та її публічне спростування.Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами (ч. З ст. 27 Закону України «Про рекламу»).
Відповідач наголосив, що аналізом положень Закону України «Про рекламу» та Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, можна дійти висновку, що повноваження Держпродспоживслужби щодо розповсюдження реклами обмежуються лише нарахуванням штрафу або ж зверненням до суду виключно у двох випадках: про заборону відповідної реклами та її публічне спростування; щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами. Проте ані Конституцією України, ані законами України позивача (Держпродспоживслужбу) не наділено правом звернення саме до адміністративного суду щодо стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Відповідач посилався, що аналогічний правовий висновок висловлений Верховним судом у постанові від 26.09.2018 по справі № 826/853/17 та у постанові від 23.09.2021 по справі № 816/259/18, тому просить закрити провадження у справі.
Крім того, відповідач зазначив, що безпідставними є доводи позивача про невиконання відповідачем вимог уповноваженого органу, що і стало наслідком прийняття рішення про накладення штрафу за неподання інформації, адже листами ТОВ «Армукрземпроект» від 14.06.2021 №28 та від 19.07.2021 № 34 у повному обсязі надано запитувану Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області інформацію та пояснення. Водночас, позивачем порушено порядок накладення штрафу на відповідача, відтак наявні підстави для відмови у задоволенні позову.
Разом з тим, відповідач просить стягнути на користь ТОВ «Армукрземпроект» з Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області суму витрат на професійну допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що висновок позивача про відсутність у Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області повноважень щодо звернення до суду з позовними вимогами про стягнення штрафів є необґрунтованим з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 05.06.2019 у справі № 812/1234/18. Позивач зауважив, що Велика Палата Верховного Суду аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики. Так, зокрема у вказані постанові від 05.06.2019 у справі № 812/1234/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла про те, що у спірних відносинах позивач діє як суб'єкт владних повноважень, наділений Законом України «Про рекламу» та Порядком № 693 функціями контролю за дотримання законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Щодо твердження відповідача про порушення терміну розгляду протоколу від 15.06.2021 позивач зазначив, що відповідно до пункту 12 Порядку справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці. Розгляд справи продовжено на підставі службової записки від 16.07.2021 від 16.07.2021 №ВН-10-05.4/5467-21, яка долучена до позовної заяви.
Розглянувши заяву про закриття провадження у справі ТОВ «Армукрземпроект», дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами, на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 26.07.2021, встановлено недотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» вимог законодавства України про рекламу, а саме: на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, на яке згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, розповсюджувачем реклами не надано документів необхідних для здійснення повноважень стосовно контролю, що є порушенням вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» при розповсюдженні зовнішньої реклами за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6 такого змісту «НОВА КОЛЕКЦІЯ MIDA фірмова крамниця до -50% знижки перший поверх ТРЦ AEROMALL м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/6 www.aeromall.com.ua».
Головним управлінням направлено вимогу до ТОВ «Армукрземпроект» №10-05.4/4552-21 від 19.05.2021, якою директора товариства зобов'язано надати наступні документи: письмові пояснення, макети розміщеної реклами, виписку з єдиного державного реєстру, документальне підтвердження вартості розповсюдження реклами (договір з виробником реклами та/або рекламодавцем, акти виконаних робіт, платіжні доручення про сплату розміщення рекламних засобів), а також іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення по справі.
З матеріалів справи вбачається, що директором ТОВ «Армукрземпроект» надано письмові пояснення (вх. № 6437-21 від 15.06.2021), якими зазначено, що інформація щодо виготовленого рекламного макету відсутня.
У зв'язку з тим, що на думку позивача, не було надано іншої витребуваної інформації, а саме: договору з рекламодавцем, актів виконаних робіт, платіжних доручень про сплату за розміщення рекламних засобів, 15.06.2021 складено протокол про порушення законодавства про рекламу відносно ТОВ «Армукрземпроект» за ненадання документів, пояснень, а також іншої необхідної інформації для здійснення повноважень органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу.
16.06.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області прийнято рішення відносно ТОВ «Армукрземпроект» про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу за ненадання документів, пояснень, а також іншої необхідної інформації для здійснення повноважень органу державної влади, на який згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу.
У подальшому, листом-вимогою №10-05.4/5467-21 від 16.06.2021 розповсюджувачу реклами повідомлено про місце та час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, керуючись статтею 27 Закону України «Про рекламу», Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №75 від 26.07.2021, яким за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення повноважень, у відповідності до вимог частини другої та шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено на розповсюджувача реклами - товариство з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» (ідентифікаційний код: 37791452, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 3, кв. 45) штраф у розмірі 1 700 грн 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив штрафні санкції, накладені вказаним рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 5 цього Кодексу суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Водночас, згідно із частиною 4,5 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР) встановлено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Згідно з частиною 1 статті 26, частиною 9 статті 27 Закону № 270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.
Проте, права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів відповідно до вказаного Закону не має.
Суд зазначає, що звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду з позовом є способом здійснення таким суб'єктом визначених законами повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб'єкта владних повноважень (позивача) у господарські відносини, а отже запобігаючи можливим порушенням прав, свобод або законних інтересів фізичних або юридичних осіб. Звернення суб'єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання.
Тому, суд може відкрити провадження в адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень і вирішувати її по суті у разі встановлення судом відповідних правових підстав для звернення до суду, прямо визначених у Конституції або законах України.
Судовий розгляд у справі за позовом суб'єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства - захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Жодною нормою, ані вказаного Закону № 270/96-ВР, ані будь-якого іншого саме законодавчого акта не передбачено повноваження органів Держпродспоживслужби на звернення до суду з позовом про стягнення із суб'єкта господарювання суми добровільно не сплачених штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу.
Разом з тим, відповідно до пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693) сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
При цьому, положення Порядку, затвердженого постановою КМУ № 693, не є достатньою правовою підставою для звернення ГУ Держпродспоживслужби в Київській області на звернення з таким позовом до суду, оскільки як вказаний Порядок, так і постанова КМУ, якою він затверджений, є підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом.
Водночас, як відзначалося вище, КАС України чітко визначено, що відповідне право суб'єкта владних повноважень на звернення з адміністративним позовом повинно бути передбачено саме законом. Така вимога процесуального законодавства є імперативною і не передбачає жодних виключень при реалізації відповідних норм КАС України.
Аналогічний правовий підхід у справах даної категорії застосовано в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 816/259/18, де суд зазначив, що «...права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів відповідно до вказаного Закону не має.».
Відповідно, якщо суб'єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з'ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з'ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів. а не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Посилання Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.06.2019 у справі № 812/1234/18 є необґрунтованим, оскільки відповідне судове рішення ухвалено за інших обставин, з інших процесуальних питань.
Так, відповідно до статті 36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Частиною другою статті 37 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обумовлено, що у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд.
Частиною другою статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» обумовлено, що Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Як встановлено судом, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року в адміністративній справі № 812/1234/18 справу №812/1234/18 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до фізичної особи-підприємця особа-2 про зобов'язання вчинити дії, скасування запису передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому, мотивувальна частина вказаної ухвали містить посилання на ту обставину, що відповідно до частини 6 статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції. За таких обставин, враховуючи що учасник справи оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, за правилами частини 6 статті 346 КАС України такі підстави оскарження є безумовною підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому дана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Згідно із частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд відхиляє посилання позивача на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 812/1234/18, оскільки відповідне судове рішення ухвалено за інших обставин, зокрема в контексті питання предметної юрисдикції спору.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.
У зв'язку з чим потрібно вказати, що «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Беручи до уваги викладене суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню а провадження у справі закриттю.
Частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» з Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. суд зазначає наступне.
Приписами частини десятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про розподіл судових витрат слід відмовити, оскільки судом не встановлено необґрунтованих дій позивача та випадків зловживання останнім своїми процесуальними правами.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» про закриття провадження у справі задовольнити.
2. Закрити провадження у справі № 320/14138/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» про стягнення штрафу..
3. Ухвалу про закриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
4. Відмовити у задоволення клопотання про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» з Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області витрат на правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Панова Г. В.