про повернення позовної заяви
26 серпня 2022 року м. Київ № 320/6506/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика»
до Державної податкової служби України,
Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної за №10 від 18.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика»;
- скасувати рішення комісії про відмову №34441/42827904/2 від 30.07.2021 року щодо реєстрації податкової накладної №10 від 18.06.2021 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №10 від 18.06.2021 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика».
Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, зокрема шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з викладом пояснень та доказів на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України; позовної заяви, що відповідає статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із уточненням позовних вимог зокрема зазначенням чітких вимог щодо кожного з відповідачів.
На адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика», у якій позивачем зазначено про те, що на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року по справі № 320/6506/22 позивач подає у встановлені строки заяву про поновлення строків для подачі позову до суду. На обґрунтування якої позивач зазначає, що 11.10.2021 року було подано та відправлено позовну заяву помилково замість суду, до ДІІС України, що підтверджується квитанцією про відправлення. Додатково позивач зауважив, що позовну заяву помилково подано до ДПС України в строки передбачені для подачі позову до суду, тому при виявлені такої помилки ТОВ «Укрспецлогістика» звернулась до суду але з пропущеним строком. На підставі викладеного просить суд поновити строк для подачі позову до суду як такий, що пропущений з поважних причин.
Розглянувши надані документи позивачем на виконання вимог про залишення позовної заяви без руху та клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За приписами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження у справі є дії (бездіяльність) Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної за № 10 від 18.06.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» та вимоги скасувати рішення комісії про відмову №34441/42827904/2 від 30.07.2021 року щодо реєстрації податкової накладної № 10 від 18.06.2021 року і в подальшому зареєструвати податкову накладну.
З доданих до позову матеріалів вбачається, що 14.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецлогістика» було отримано квитанції № 1 по вищевказаній накладній із зазначенням відомостей про те, що накладну доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 14.07.2021. Документ прийнято. Реєстрація зупинена». При цьому, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування і Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2021 № 2894447/42827904 відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.06.2021 №10.
При цьому, в матеріалах справи наявне рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 30.07.2021 № 34441/42827904/2, яким рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування і Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.07.2021 № 2894447/42827904 залишено без змін.
З огляду на викладене можна дійти висновку, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо 22.07.2021 року, при цьому рішення за результатами адміністративного оскарження спірного рішення було отримано 30.07.2021, а з даним позовом до суду позивач звернувся 22.07.2022, через рік після прийняття оспорюваного рішення.
Відтак, суд констатує, що позивачем було пропущено, встановлений ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що строк звернення до суду було пропущено ТОВ «Укрспецлогістика» з поважних причин, оскільки направлення поштових відправлень на адресу Державної податкової служби, а не на адресу суду не обумовлено, ані стихійними явищами, ані непереборними обставинами та не є об'єктивними обставинами, що перешкоджали зверненню позивача до суду.
Крім того, зі змісту наданих до суду фіскальних чеків можливо встановити лише відправлення на адресу ДПС України поштових відправлень, однак не можливо встановити змісту самих відправлень за відсутності опису вкладення листа тощо, що також не підтверджує доводи позивача стосовно помилкового направлення позову не на адресу суду, а на адресу ДПС України.
Також слід зувернути увагу, що позивач стверджує, що 11.10.2021 ним було подано позовну заяву до ДПС України. І у подальшому, коли було виявлено помилку, ця позовна заява була подана до суду. Водночас, позивач так і не навів будь-яких доводів та аргументів із наданням відповідних доказів відносно тривалого терміну між датами 11.10.2021 та 22.07.2022 (дата звернення до суду).
Отже, зміст позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду не містить інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об'єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.
Крім того, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.
Суд зазначає, що позивач, необґрунтовано не дотримуючись приписів Кодексу адміністративного судочинства України, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися:
1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду;
2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін;
3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення;
4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі;
5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії») право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, позивач не вказав причини непереборного та об'єктивного характеру, що заважали йому своєчасно звернутися за захистом своїх прав до суду, відтак суд дійшов висновку, що позовна заява та заява позивача на усунення недоліків позовної заяви не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Пунктом 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецлогістика" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панова Г. В.