Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 серпня 2022 року Справа№200/1783/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Бондаря Артема Васильовича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у продовженні (призначенні) нарахування та виплати страхових виплат позивачу з 8 вересня 2021 року;
- зобов'язати відповідача поновити (подовжити) нарахування та виплату позивачу стразові виплати з 8 вересня 2021 року, нарахувати та виплатити заборгованість зі страхових виплат за весь період, починаючи з 1 липня 2014 року по день поновлення такої виплати на рахунок, відкритий в АТ “Державний ощадний банк України”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, до червня 2014 року отримував страхові виплати у м. Макіївка Донецької області, які були припинені у зв'язку із проведенням АТО на території Донецької області.
12 серпня 2021 року позивач через свого представника шляхом подання адвокатського запиту звернувся до відповідача з метою отримання інформації щодо підстав припинення нарахування та виплати страхових виплат, а також щодо розміру заборгованості зі страхових виплат. В адвокатському запиті було запропоновано відповідачу нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі страхових виплат.
13 вересня 2021 року відповідачем було відмовлено у поновленні виплат щомісячних страхових сум у зв'язку із тим, що позивач як внутрішньо переміщена особа особисто до управління не звертався, самостійно на зв'язок не виходив. У виплаті заборгованості також відмовлено.
6 вересня 2021 року позивач через свого представника також звернувся до Добропільського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про продовження раніше призначених страхових виплат внаслідок трудового каліцтва (безстроково) та надав відповідні оригінали необхідних документів для призначення страхових виплат, а також просив нарахувати та виплатити страхові виплати з дати припинення (червень 2014 року) по 13 серпня 2021 року.
8 вересня 2021 року Добропільським міським відділенням Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування в Донецькій області йому було відмовлено у продовженні (поновленні) страхових виплат.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не поновлення нарахування та виплати йому щомісячних страхових сум та не виплати виниклої заборгованості такою, що порушує його соціальні права (а.с. 1-8).
У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої заперечення наступним.
Позивач внаслідок нещасного випадку, що стався 29 березня 1996 року на Шахті “Холодна Балка” ДП “Макіїввугілля”, під час роботи отримав трудове каліцтво.
Згідно довідки серії ДОН-04 № 060094 від 28 листопада 2002 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності та 30% втрати професійної працездатності з 19 серпня 1996 року безстроково.
З 1 квітня 2001 року знаходився на постійному обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ України у Гірницькому районі м. Макіївка, де органи державної влади здійснювали свої повноваження в повному обсязі до набуття чинності розпорядженням Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” від 7 листопада 2014 року № 1085-р (із змінами), яким місто Макіївка віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У зв'язку із неможливістю здійснення органами Фонду соціального страхування України своїх повноважень на окремих територіях Донецької і Луганської областей, чинним законодавством України був передбачений порядок реалізації права осіб на, зокрема, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який передбачає звернення особи до територіального органу Фонду, розташованому на підконтрольній українській владі території.
Позивач не скористався своїм правом та як внутрішньо переміщена особа за продовженням страхових виплат до відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України не звертався.
У серпні 2021 року засобами поштового зв'язку до органу Фонду надійшов адвокатський запит щодо надання інформації стосовно ОСОБА_1
13 серпня 2021 року адвокату була надана відповідь, в якій було рекомендовано надати управлінню контакти ОСОБА_1 з метою досудового врегулювання питання щодо продовження страхових виплат.
Відповідач зауважує, що дана відповідь органу Фонду не містила відмову у поновленні щомісячної страхової виплати.
ОСОБА_1 не скористався своїм правом на звернення до органів Фонду для продовження щомісячних страхових виплат, а звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідач наполягає, що без належного звернення працівників до Фонду відсутня можливість ідентифікувати особу заявника, засвідчити копії документів без огляду оригіналів та сформувати належним чином справу про страхові виплати.
Також у відзиві зазначено про порушення позивачем строку звернення до суду із даним позовом (а.с. 37-40, 47-49).
Ухвалою суду від 3 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); визначено, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; належним чином оформлену довідку про нарахування та фактичну виплату позивачеві страхових виплат за період з 1 червня 2014 року, рішення про припинення страхових виплат позивачеві, заяву позивача про поновлення страхових виплат (за наявності) (а.с. 28-29).
Ухвалою суду від 6 червня 2022 року повторно зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов ОСОБА_1 та всі письмові і електронні документи, що підтверджують заперечення проти позову; доказ направлення відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також належним чином оформлену довідку про нарахування та фактичну виплату позивачеві страхових виплат за період з 1 червня 2014 року, рішення про припинення страхових виплат позивачеві, заяву позивача про поновлення страхових виплат (за наявності) (а.с. 34).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має інвалідність третьої групи внаслідок трудового каліцтва, згідно довідки від 22 травня 2019 року № 1429-5000129832 має статус внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання, зазначене у довідці № 1429-5000129832 - 84115, АДРЕСА_2 (а.с. 10-11, 13-14).
Відповідач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 41325231, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 5, у спірних правовідносинах здійснює публічно-владні управлінські функції, є належним відповідачем у справі (а.с. 37, 47, 53).
Як встановлено судом на підставі наявних доказів в матеріалах справи, позивач внаслідок нещасного випадку, що стався 29 березня 1996 року на Шахті “Холодна Балка” ДП “Макіїввугілля”, під час роботи отримав трудове каліцтво (зв.бік а.с. 37, 47).
Згідно довідки серії ДОН-04 № 060094 від 28 листопада 2002 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності та 30% втрати професійної працездатності з 19 серпня 1996 року безстроково (а.с. 47).
З 1 квітня 2001 року знаходився на постійному обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ України у Гірницькому районі м. Макіївка. (а.с. 17, зв.бік а.с. 47).
У зв'язку із проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, в тому числі у м. Макіївка, та неможливістю органами соціального захисту населення на цій території здійснювати свої повноваження, виплату страхових сум позивачу було припинено (зв.бік а.с. 47).
У травні 2019 року позивач перемістився на підконтрольну українській владі територію Україні (у м. Слов'янськ) та набув статусу внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 22 травня 2019 року № 1429-5000129832 про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи (а.с. 14).
12 серпня 2021 року позивач через свого представника звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив: поновити нарахування позивачу страхових виплат; нарахувати та виплатити заборгованість за період з червня 2014 року; надати заяви ОСОБА_1 про поновлення страхових виплат після 2014 року; надати рішення про поновлення та припинення страхових виплат ОСОБА_1 за весь період, починаючи з червня 2014 року; надати строк заборгованості ОСОБА_1 зі страхових виплат (а.с. 15-16).
Листом від 13 вересня 2021 року (вих. № 01-04/15-1737) Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області представнику позивача була надана відповідь на його адвокатський запит, в якій повідомлено, що з червня 2014 року м. Макіївка, де зареєстрований позивач та де він перебував на обліку, знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Із заявою про продовження страхових виплат до будь-яких відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України не звертався, на зв'язок особисто не виходив. Також у відповіді висловлено прохання до представника надати контакти ОСОБА_1 для зв'язку з ним з метою досудового врегулювання питання здійснення щомісячних страхових виплат та надання інформації про актуальний рахунок, відкритий у ПАТ “Державний ощадний банк України” (а.с. 16-17).
13 серпня 2021 року представник позивача звернувся із заявою до Слов'янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (за місце проживання відповідно до довідки від 22 травня 2019 року № 1429-5000129832, в якій просив поновити нарахування та виплату позивачу страхових виплат у зв'язку із професійним захворювань, нарахувати та виплатити заборгованість із страхових виплат з червня 2014 року по 13 серпня 2021 року (а.с. 18).
Листом від 16 серпня 2021 року № 36.04-23/2038 Слов'янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області була надана відповідь на дану, в якій повідомлено, що ОСОБА_1 не звертався до Слов'янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про поновлення страхових виплат, тому страхові виплати йому не нараховувались та не виплачувались. Також зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться на постійному обліку у Макіївському міському відділенні у Гірницькому районі УВД ФССУ в Донецькій області, тому щодо наявності заборгованості по страховим виплатам позивачу необхідно звернутись до Добропільського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (а.с. 19).
6 вересня 2021 року представник позивача звернувся до Добропільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про поновлення нарахування та виплати позивачу страхових виплат у зв'язку із професійним захворювань та про нарахування та виплату заборгованості із страхових виплат за період з червня 2014 року по 13 серпня 2021 року (а.с. 20).
Листом від 8 вересня 2021 року (вих. № 22.01/03.2-874) Добропільське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області повідомило представника, що для поновлення виплат ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись із необхідними документами до Слов'янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Щодо виплати заборгованості зі страхових виплат з червня 2014 року зазначено, що Добропільському міському відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області передано виконання статутних завдань Макіївського міського відділення у Гірницькому районі, у зв'язку із чим щомісячні страхові виплати, призначені ОСОБА_1 не припиняли, а лише обліковували їх. У зв'язку із зазначеним відділення не має можливості поновити нарахування та виплату страхових виплат ОСОБА_1 (а.с. 21-22).
Факт не нарахування та не виплати позивачу страхових виплат за період з червня 2014 року підтверджується довідкою щодо нарахованих та виплачених щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 (а.с. 42).
Будучи не згодним із не поновленням протягом триволого періоду виплати страхових сум та із не виплатою йому виниклої заборгованості позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Стосовно зауваження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до норм частин 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
За своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).
Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82),ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).
У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов'язкові внески до Пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, наведеної в його рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа 1-13/2013) і № 9-рп/2013 (справа № 1-18/2013), неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями256та257 Цивільного кодексу України трирічнимстроком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
На підставі аналізу положення ч. 1 ст. 122 КАС України в системному зв'язку з положенням ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а також враховуючи наведені вище правової позиції Конституційного Суду України та практику Європейського Суду з Прав Людини, суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з нарахуванням, розрахунком та виплатою пенсії за минулий час може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Суд зауважує, що наведені обґрунтування стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом судом наводились в ухвалі про відкриття провадження у справі, яка направлялась відповідачу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 1 Закону України “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, яким врегульовані правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я (далі - Закон № 1105-XIV, Закон України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування"), визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку
До зазначених виплат належать і страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата).
Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві встановлена стійка втрата працездатності безстроково на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії серія ДОН-04 № 060094 від 28 листопада 2002 року (а.с. 47).
Відповідно до ст. 38 Закону № 1105-XIV (в редакції, яка була чинною станом на час припинення виплати позивачу страхових виплат) страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародними договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витратна страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.
Проаналізувавши наведене вище суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства страхові виплати, призначені позивачу у зв'язку із втратою працездатності внаслідок профзахворювання, мали нараховуватись та сплачуватись останньому безстроково.
Разом із цим суд зазначає, що внаслідок захоплення навесні 2014 року частини території Донецької та Луганської областей, в тому числі міста Макіївка Донецької області, озброєними російськими терористичними угрупованнями, органи державної влади, зокрема й відділенні виконавчої дирекції Фонду в управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Гірницькому районі м. Макіївка Донецької області, де перебував на постійному обліку позивач, були позбавленні можливості здійснювати свої повноваження у повному або частковому обсязі.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 “Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства” визначено Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити: до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
На виконання цього пункту наказом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 26 жовтня 2017 року № 272 “Про припинення діяльності відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області” Макіївське міське відділення у Гірницькому районі було переміщено у м. Добропілля Донецької області (а.с. 22).
Згідно відомостей з офіційного сайту Фонду соціального страхування України з 1 січня 2018 року відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ України у Гірницькому районі м. Макіївка припинило свою діяльність на підставі постанови правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року № 50 “Про затвердження структури органів Фонду” (http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/950963), якою затверджено нову структуру управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області (http://www.fse.gov.ua/fse/control/don/uk/publish/article/89005;jsessionid=CA70F526526ECEAE40242CD5ED731DF6) і згідно якої страхувальники, застраховані особи, потерпілі на виробництві, які перебували на обліку Макіївському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області у Гірницькому районі, надалі обслуговуватимуться у Добропільському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області, якому передано виконання статутних завдань щодо ведення реєстрів страхувальників, застрахованих осіб та потерпілих Макіївського міського відділення.
У зв'язку із припиненням з 1 січня 2018 року відділенням виконавчої дирекції Фонду ССНВВ та ПЗ України у Гірницькому районі м. Макіївка своєї діяльності на підставі постанови правління Фонду соціального страхування України від 10 жовтня 2017 року № 50 “Про затвердження структури органів Фонду”, потерпілі на виробництві, які перебували на обліку в Макіївському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області у Гірницькому районі, мали надалі обслуговуватись у Добропільському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області, якому передано виконання статутних завдань щодо ведення реєстрів страхувальників, застрахованих осіб та потерпілих Макіївського міського відділення.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що після переміщення Макіївського міського відділення Фонду у Гірницькому районі у м. Добропілля Донецької області останнє мало виконувати свої обов'язки щодо нарахування соціальних виплат особам, які перебували в нього на обліку, а з 1 січня 2018 року такі обов'язки мали виконуватись Добропільським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області.
Як встановлено судом, нарахування страхових виплат позивачу з червня 2014 року всупереч приписам чинного законодавства ані Макіївським міським відділенням, ані Добропільським відділенням не здійснювалось.
Беручи до уваги встановлені обставини та приписи ч. 5 ст. 47 Закону № 1105-XIV суд приходить до висновку про протиправність не нарахування позивачу зазначеними вище структурними підрозділами відповідача страхових виплат з червня 2014 року.
Щодо виплати позивачу за вказаний період страхових сум (виплат), суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 1, 2 постанови Правління Національного банку України від 6 серпня 2014 року № 466 "Про призупинення здійснення фінансових операцій", ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року № 436, починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, керуючись статтями 3, 27, 99 Конституції України, статтями 7, 15 Закону України "Про Національний банк України", статтею 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про боротьбу з тероризмом", розділом I Інструкції щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 22 липня 2014 року № 435, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" Правління Національного банку України постановило: банкам України призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою; небанківським установам та національному оператору поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.
Відповідно до п. 1.8 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 року за № 715/13982, яка була чинною до 1 жовтня 2018 року, доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим та особам, які мають на це право, проводяться за рахунок Фонду; ці суми перераховуються на їх особові рахунки в банку або поштовими переказами.
Отже, продовження виплати потерпілим страхових сум з червня 2014 року на непідконтрольній українській владі території України було неможливим ані шляхом перерахування на особові рахунки в банку, ані поштовими переказами.
Виходячи з матеріалів справи, в тому числі пояснень, що містяться у позовній заяві, позивач не виїзжав на підконтрольну українській владі територію України до травня 2019 року.
Як наслідок, ані Макіївське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області у Гірницькому районі, ані Добропільське відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області навіть у разі поновлення нарахування страхових виплат не мали можливості сплачувати позивачу нараховані страхові суми, так як він проживав на непідконтрольній українській владі території України.
У травні 2019 року перемістився у м. Слов'янськ Донецької області та набув статус внутрішньо переміщеної особи (а.с. 14).
Згідно п. 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-ХІV особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 1 жовтня 2014 року № 531 установлено, що особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов'язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до п. 6 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб") внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
За приписами ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. […]. Особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 12 грудня 2018 року № 27 (далі - Порядок № 27).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (далі - постанова № 637).
Згідно п. 5 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 (тут і надалі в редакції, чинній під час звернення представника позивача до структурного підрозділу відповідача із заявою про поновлення соціальної виплати ОСОБА_1 ) (далі - Порядок № 365), для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.
Відповідно до матеріалів справи, позивач після переміщення у травні 2019 року до м. Слов'янську із заявою про поновлення/продовження раніше призначених страхових виплат до органів Фонду соціального страхування не звертався.
Враховуючи наведене вище суд дійшов висновку, що не виплата позивачу призначених йому страхових сум у період з червня 2014 року по серпень 2021 року не є неправомірною.
Разом із цим 13 серпня 2021 року позивач через свого представника звернувся до Слов'янського міського відділення ВД ФСС в Донецькій області із заявою про поновлення нарахування та виплати страхових виплат та нарахування та виплати заборгованості за період з червня 2014 року, до якої додав завірену нотаріально копію паспорта громадянина України позивача, оригінал (та копії) РНОКПП позивача, довідку ВПО позивача, оригінал (та копію) довіреності представника, паспорт громадянина представника та РНОКПП представника (а.с. 18).
Згідно п. 3.1 цього Порядку для продовження раніше призначених страхових виплат внутрішньо переміщена особа подає такі документи: заяву; копію довідки про взяття на облік; рішення Комісії (у разі наявності на момент подачі документів); копію паспорта або документа, що посвідчує особу; копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Отже, 13 серпня 2021 року представником позивача було надано всі зазначені у п. 3.1 розділу ІІІ Порядку № 27 та п. 5 Порядку № 365 документи.
Пунктами 7-15 Порядку № 365 передбачені подальші дії щодо розгляду заяви внутрішньо переміщеної особи, при дотриманні яких яких Комісія з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, за наслідком розгляду подання органу, що здійснюють соціальні виплати, приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, копія якого надсилається органові, що здійснює соціальні виплати, та структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. При цьому суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 1.4 Порядку № 27 також передбачено, що призначення, продовження (відновлення) та припинення страхових виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад.
Відповідно до п. 3.4 Порядку № 27 у разі звернення внутрішньо переміщеної особи з повним переліком документів, зазначеним у пункті 3.1 цього розділу та наявності рішення Комісії, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення не пізніше десяти робочих днів приймає рішення про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, яке оформлює постановою про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати на строк, на який особа має право на страхові виплати згідно з законодавством.
Згідно п. 3.6. Порядку № 27 у разі відсутності відомостей в інформаційно-аналітичній системі Фонду або у разі, якщо наявні в ній відомості не дають підстав для прийняття рішення про продовження щомісячної страхової виплати, робочий орган виконавчої дирекції Фонду або його відділення за фактичним місцем проживання (перебування) приймає рішення про відмову у продовженні страхових виплат, із зазначенням причин, та повідомляє внутрішньо переміщену особу письмово не пізніше п'яти календарних днів після прийняття такого рішення.
Всупереч приписам Порядку № 27 та Порядку № 365 за результатом розгляду заяви представника позивача Слов'янське відділення Управління виконавчої дирекції ФСС в Донецькій області не прийняло відповідного рішення за результатом розгляду заяви позивача, а надала лише лист-відповідь із рекомендацією звернутись до Добропільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області, яке виконувало функції з обслуговування потерпілих Макіївського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області у Гірницькому районі.
Щодо посилання відповідача на те, що із заявою про поновлення/продовження раніше призначених позивачу ОСОБА_1 мав звернутись особисто, суд зазначає, що вимог щодо о с о б и с т о г о звернення потерпілого із заявою про поновлення/продовження призначеної раніше страхової виплати ані Порядок № 27, ані Порядок № 365 не містить.
Згідно зі ч.ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 цього Кодексу представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
Згідно ст. 239 Цивільного кодексу правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, тобто, письмовим документом, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Із змісту зазначених положень Цивільного кодексу України вбачається, що представник особи діє від її імені і в її інтересах та всі правочини, які вчинені представником особи створюють, змінюють, припиняють права та обов'язки особи, яку він представляє.
На підставі викладеного вище, беручи до уваги, що структурним підрозділом відповідача - Слов'янським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області всупереч приписам Порядку № 27 та Порядку № 365 не було прийняте відповідне рішення ща результатом розгляду заяви представника позивач від 13 серпня 2021 року, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності структурних підрозділів відповідача - Макіївського міського відділення у Гірницькому районі УВД ФССУ в Донецькій області та Добропільського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не здійснення з червня 2014 року нарахування позивачу раніше призначених страхових сум; визнати протиправною бездіяльність структурного підрозділу відповідача - Слов'янського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не прийняття належного рішення за результатом розгляду заяви представника позивача від 13 серпня 2021 року про поновлення нарахування та виплати позивачу страхових виплат.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити нарахування призначеної позивачу страхової виплати з червня 2014 року; зобов'язати відповідача прийняти належне рішення за результатом заяви представника позивача від 13 серпня 2021 року про поновлення нарахування та виплати позивачу страхових виплат - з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
Як наслідок, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача поновити (подовжити) виплату позивачу страхових виплат та в частині зобов'язання виплатити заборгованість зі страхових виплат за період з 1 червня 2014 року по день поновлення такої виплати на рахунок, відкритий в АТ “Державний ощадний банк України”, - задоволенню не підлягають як передчасні.
Щодо клопотання позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно приписів ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також беручи до уваги приписи ст. 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно квитанції № 128 від 25 січня 2022 року представником позивача за розгляд позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн (а.с. 9).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом із цим згідно ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що спір виник з приводу неправильних дій структурних підрозділів відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати останнього зі сплати судового збору у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 122, 139, 205, 244-246, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 44325231, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 5) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування ОСОБА_1 призначених йому страхових виплат за період з червня 2014 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області поновити нарахування призначеної позивачу страхової виплати з червня 2014 року.
Зобов'язати відповідача прийняти належне рішення за результатом розгляду заяви представника ОСОБА_1 від 13 серпня 2021 року про поновлення нарахування та виплати позивачу страхових виплат - з урахуванням правової оцінки суду, наданої у даному рішенні.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 44325231, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна