Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
25 серпня 2022 року Справа №200/4155/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у встановленні та виплаті з 1 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, допризначеної пенсії позивача у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити та виплатити з 1 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн, допризначеної пенсії позивачу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, яке обґрунтовано тим, що згідно ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Отже, строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Крім цього, остаточно та достеменно про порушення своїх прав та гарантій позивач дізналася безпосередньо з відповіді ПФУ в Донецькій області від 30 червня 2022 року.
Також позивач зазначила, що 4 березня 2022 року Головою Верховного Суду видано наказ, згідно із яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, а також зазначено, що згідно з даним наказом варто також урахувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальний строків також позивач зазначила, що про порушення її прав дізналась з відповіді (листа) Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 червня 2022 року з огляду на це позивач вважає, що вона не пропустила строк звернення до суду з даним позовом.
При вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до норм частин 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
За своєю правовою природою пенсія є єдиним (або основним) джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції).
Згідно з практикою Європейського Суду з Прав Людини, пенсія підпадає під захист ст. 1 Протоколу 1 (право власності). Зокрема, у своїй практиці ЄСПЛ інтерпретує поняття майно дуже широко, та зараховує до нього рухоме і нерухоме майно, а також майнові і немайнові інтереси. Неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позбавлення особи майна є втручанням у право власності особи (зокрема, у справах Andrejeva v. Latvia (App. № 55707/00, § 77) Stummer v. Austria (App. № 37452/02, § 82),ЄСПЛ підтвердив, що принципи, які застосовуються у справах щодо порушення ст. 1 Протоколу 1, поширюються на пенсії). Якщо чинне законодавство держави передбачає пенсійні виплати, це повинно розглядатись як таке, що генерує майновий інтерес (Carson and Others v. the United Kingdom, App. № 42184/05, § 64, Lakicervic and others v. Monte).
У справі Muller v. Austria (App. 5879/72) на той час Європейська комісія з прав людини встановила, що коли особа робить обов'язкові внески до Пенсійного фонду, в неї виникає право власності на частку цього фонду.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, наведеної в його рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа 1-13/2013) і № 9-рп/2013 (справа № 1-18/2013), неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
Згідно ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
На підставі аналізу наведених вище положень, а також враховуючи наведені вище правової позиції Конституційного Суду України та практику Європейського Суду з Прав Людини, суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з нарахуванням, розрахунком та виплатою пенсії за минулий час може бути подано без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Такий висновок відповідає також правовій позиції, викладеній у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року, ухваленому у зразковій справі № 160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палата Верховного Суду від 24 червня 2020 року. Запропонований підхід підтримано Верховним Судом у ряді інших справ, зокрема у справах № 120/1394/19-а (постанова від 1 квітня 2021 року) та № 520/2983/19 (постанова від 16 червня 2021 року).
Отже, позивачем не було пропущено строк звернення до суду із даним позовом.
Позовна заява підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Також позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без її участі в письмовому порядку.
Розглядаючи дане клопотання, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З огляду на зазначені вище приписи дана справа є справою незначної складності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, зазначені у п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України.
Отже, ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а клопотання представника позивача підлягає задоволенню.
Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 77, 171, 256-257, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі.
2. Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Волгіної Н.П. одноособово.
3. Визначити, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом.
4. Задовольнити клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Визначити, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
6. Запропонувати відповідачу надати суду протягом п'ятнадцяти днів після отримання даної ухвали відзив на позов та докази на підтвердження зазначеного у відзиві.
7. Роз'яснити відповідачу, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин, залежно від того, яке ці докази мають значення, - може матиме своїм наслідком визнання судом обставини, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні.
8. Роз'яснити сторонам, що документи по справі необхідно направляти до суду електронною поштою на офіційну електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua) або через підсистему "Електронний суд".
9. Роз'яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права та обов'язки, визначені у ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
10. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Волгіна