22 серпня 2022року м. Київ
Справа №2-199/2011
Провадження № 22-ц/824/5634/2022
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Малашевського О.В.
учасники справи:
заявник Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)
заінтересовані особи ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал»,
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», подану адвокатом Бурдюг Тетяною Вікторівною на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року у справі за поданням (заявою) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), заінтересовані особи ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа, -
12 жовтня 2022 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшло подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), заінтересовані особи ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа.
Заяву обґрунтовує тим, що у Дніпровському відділі державної виконавчої служби м.Київ Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-199/11 від 07.10.2011 Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу у розмірі 1061339,52 грн.
20 лютого 2012 року державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31287043.
01 серпня 2012 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника.
20 лютого 2012 року державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31287043.
01 серпня 2012 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника.
22 вересня 2012 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника.
22 вересня 2012 року державний виконавець, керуючись п. 4 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
22 вересня 2020 за вх. № 29032 до відділу надійшла заява від ТзОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у виконавчому проваджені на підставі ухвали №2-199/2011 від 11.03.2019 Дніпровського районного суду м. Києва.
Перевіркою виконавчого провадження, встановлено відсутність оригіналу виконавчого документу.
Згідно відомостей АСВП, виконавче провадження перебувало у провадженні головного державного виконавця Чайки І.В., та ОСОБА_2 , відібрання пояснень у якого з приводу не здійснення виконавчого провадження та вжиття заходів щодо притягнення останніх до відповідальності не вбачається за можливе у зв'язку зі звільненням.
Зважаючи на встановлені за результатами перевірки обставини, наявним є факт втрати виконавчого документу, у зв'язку з чим просило подання задовольнити.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року у задоволенні подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, представником ТОВ «Вердикт Капітал» - адвокат Бурдюг Т.В. подалаапеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, увалити нове судове рішення, яким подання задовольнити.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності в Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) інформації по виконавчому провадженню відносно ОСОБА_1 про стягнення боргу не відповідають обставинам справи, оскільки, на даний час виконавче провадження не завершене, перебуває в стані «Зупинено», рішення суду залишається не виконаним, строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не пропущено, оскільки фактично виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні в органах Дніпровського ВДВС у м. Києві.
Після винесення судом ухвали про заміну сторони стягувача, ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до Дніпровського ВДВС у м. Києві з заявою про заміну сторони стягувача в рамках виконавчого провадження ВП №31287043, однак державним виконавцем було повідомлено, що перевіркою матеріалів виконавчого провадження було встановлено факт відсутності оригіналу виконавчого документа.
Зазначав, що відсутність виконавчого провадження в АСВП пояснюється тим, що виконавче провадження ВП №31287043 було відкрите 20 лютого 2012 року до початку функціонування Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) в 2016 році та не перенесене з старої системи Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (ЄДРВП).
В судове засіданні учасники справи не з'явилися.
Від представника ТОВ «Вердикт Капітал» адвоката Бурдюг Т.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі апелянта.
Судова повістка, які надсилалися ОСОБА_1 повернулася до апеляційного суду з відміткою "адресат відсутній", а відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За таких обставин, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 17 червня 2011 року заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № RML - 008/030/2007 від 24.01.2007 року у розмірі 101 182, 94 доларів США, що еквівалентно на день проведення розрахунку заборгованості за офіційним курсом НБУ - 805 770, 34 грн; суму заборгованості за кредитним договором № CL - 008/026/2008 від 29.01.2008 року у розмірі 32 092, 57 доларів США, що еквівалентно в гривнях на дату проведення розрахунку за офіційним курсом НБУ - 255 569 грн, а всього на загальну суму 133 275, 51 доларів США, що еквівалентно на дату проведення розрахунку заборгованості за офіційним курсом НБУ - 1 061 339, 52 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
Згідно витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) доданого до подання 01 серпня 2012 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника.
20 лютого 2012 року державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31287043.
01 серпня 2012 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника.
22 вересня 2012 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника.
22 вересня 2012 року державний виконавець, керуючись п. 4 ч.І ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
26.09.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір Факторингу № 4-09/18, відповідно до якого ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № СL-008/026/2008. (т.2, а. с. 89-92)
11 березня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про заміну стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» в межах цивільної справи № 2-199/2011 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. (т.2 а.с.114-115 ).
У липні 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого
27 жовтня 2021 року Дніпровським районний судом м.Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал», заінтересована особа ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа.
12 жовтня 2021 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшло подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), заінтересовані особи ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року у задоволенні подання Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа - відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні подання про видачу дубліката виконавчого документа, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили відсутність на виконанні у виконавчої служби виконавчого листа, результатів здійснення виконання виконавчого листа, як і доказів втрати виконавчого листа, крім того, пред'явлення виконавчого листа до виконання є правом, а не обов'язком стягувача, та може бути реалізовано стягувачем в межах строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судове рішення не відповідає
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат».
При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2011 року, яким Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № RML - 008/030/2007 від 24.01.2007 року у розмірі 101 182, 94 доларів США, що еквівалентно на день проведення розрахунку заборгованості за офіційним курсом НБУ - 805 770, 34 грн; суму заборгованості за кредитним договором № CL - 008/026/2008 від 29.01.2008 року у розмірі 32 092, 57 доларів США, що еквівалентно в гривнях на дату проведення розрахунку за офіційним курсом НБУ - 255 569 грн, а всього на загальну суму 133 275, 51 доларів США, що еквівалентно на дату проведення розрахунку заборгованості за офіційним курсом НБУ - 1 061 339, 52 грн., не виконано (доказів протилежного матеріали справи не містять), а виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист ні у стягувача, ні в органі виконавчої служби на виконанні не перебуває.
При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, висновки суду про те, що в результаті перевірки даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за параметрами пошуку за прізвищем, ім'ям та по батькові боржника ОСОБА_1 та за виконавчим провадженням № 31287043 було виявлено відсутність інформації по вище зазначеного виконавчого провадження, є помилковими виходячи з наступного.
Вбачається, що 20 лютого 2012 року на підставі Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31287043 за виконавчим документом №2-199/11 виданий Дніпровським районним судом м. Києва 07 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі - 1 061 339, 52 грн.
На момент відкриття виконавчого провадження діяв Наказ Міністерства юстиції України №43/5 від 20 травня 2003 року «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», відповідно до п.п 1.1 ч. 1 якого, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - це комп'ютерна база даних, яка створена за
допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.
Відповідно до п.п.2.1. Положення дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру.
05 серпня 2016 року Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 було затверджено «Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження». Автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Відповідно до п. 12 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження - Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5 «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року № 614/5 «Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 478/26923;
Відповідно до 5 цього Положення доступ до Системи реєстраторів та користувачів (крім сторін виконавчого провадження) здійснюється з використанням ідентифікаторів доступу, що надаються адміністратором Системи на підставі відповідних договорів, а також з використанням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, що є сумісними з програмним забезпеченням Системи. Отримання кваліфікованого електронного підпису у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг здійснюється самостійно.
Згідно ч.6 Розділу І «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016) під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Аналізуючи змін зазначених норм закону, для перереєстрації виконавчого провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в Автоматизовану системі виконавчого провадження, виконавець повинен вчинити виконавчу дію. При цьому, без наявності оригіналу виконавчого документу, виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії.
Відповідно до витягу з спецрозділу, наданого Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) при зверненні до суду з поданням про видачу дубліката виконавчого листа (т.2 а.с.121), виконавчий лист від 07.10.2011 №2-199/11 надійшов на виконання до Дніпровського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві 13.02.2012 року і 20.02 2012 року відкрито виконавче провадження. У зв'язку з розшуком божника 22.09.2014 року виконавче провадження зупинено.
З урахуванням вказаного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви у зв'язку із недоведеністю заявником втрати виконавчого листа.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.
Дана позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, котрий зокрема в справах "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю б як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Таким чином видача дубліката виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2011 року у справі № 2-199/2011 ТОВ «Вердикт Капітал» забезпечить реалізацію законних прав Товариства на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ..
Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 374, 376, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», подану адвокатом Бурдюг Тетяною Вікторівною- задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» дублікат виконавчого листа, виданого 07 жовтня 2011 року Дніпровським судом міста Києва у справі №2-199/2011 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна