Справа № 359/9891/19 Головуючий у 1 інстанції: Журавський В.В.
Провадження № 22-ц/824/9062/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.
22 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Верланова С.М., Суханової Є.М.,
секретар Шевченко Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Вишнівського Ігоря Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, поновлення на роботі,-
В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомдо Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, поновлення на роботі. Зазначала, що 13 червня 2012 року вона була прийнята на роботу в дирекцію оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на посаду оператора поштового зв'язку першого класу. 03 червня 2019 року згідно наказу АТ «Укрпошта» №1144вк її було звільнено з посади оператора поштового зв'язку першого класу на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довір'я при обслуговуванні матеріальних цінностей. Вважає, що її було звільнено з роботи незаконно, оскільки в наказі про звільнення не зазначено сутність вчиненого нею порушення, яке стало причиною для звільнення з роботи. Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були визнані винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Останні в ніч з 25 на 26 лютого 2019 року, перебуваючи на робочому місці в ДОПП АТ «Укрпошта», із мішків з міжнародними поштовими відправленнями викрали мобільні телефони з аксесуарами та бездротові навушники, які в подальшому виносили через прохідну, але були затримані працівниками поліції. Вона в ніч з 25 на 26 лютого 2019 року перебувала на робочому місці разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але не була обізнана про їх злочинні наміри та не була очевидцем крадіжки. Вказані обставини не давали підстави для втрати довір'я до неї як до працівника, що обслуговував матеріальні цінності. Крім цього, у її трудовій книжці відсутній запис про переведення на посаду оператора поштового зв'язку першого класу дільниці обміну авіапошти «Бориспіль» Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» у зв'язку з припиненням Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», що є порушенням порядку ведення трудових книжок. ОСОБА_1 просила поновити її на роботі на посаді оператора поштового зв'язку першого класу дільниці обміну авіапошти (Бориспіль) Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта», стягнути з дільниці обміну авіапошти «Бориспіль» Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 442,19 грн. та середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 03 червня 2019 по 26 червня 2020 року у розмірі 137468,99 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2022 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позов ОСОБА_1 , поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді оператора поштового зв'язку першого класу дільниці обміну авіапошти (Бориспіль) Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта», та стягнути з АТ «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати на день ухвалення рішення суду апеляційної інстанції. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення судом обставини, що мають значення для справи, невідповідінсть висновків суду фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції не надав оцінки тому, що відповідно до вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2019 року в справі №359/44278/19 ОСОБА_1 не була обізнана із злочинним планом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо викрадення чужого майна з міжнародних поштових відправлень. Вказаним вироком підтверджено відсутність в діях ОСОБА_1 співучасті у вчиненні крадіжки, в тому числі у ролі співвиконавця чи пособника. Вказані обставини також підтверджуються і актом службового розслідування. В ході розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт розголошення ОСОБА_1 свого службового паролю. В суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснила, що про факт зменшення ваги у поштових відправленнях та про роботу ОСОБА_4 під її паролем в автоматизованій системі при реєстрації поштових відправлень вона дізналася лише при проведенні службового розслідування після крадіжки. Отже, у Акціонерного товариства «Укрпошта» були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Суд першої інстанції також не надав належної оцінки даних карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 01 березня 2019 року по 31 серпня 2019 року та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
В апеляційній інстанції ОСОБА_1 та її представник підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.
В судове засідання представник АТ «Укрпошта» не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до наказу №452вк від 13 червня 2012 року та копії трудової книжки ОСОБА_1 працювала в АТ «Укрпошта» на посаді оператора поштового зв'язку 1 класу (т.1 а.с.24-29).
При прийнятті на роботу ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією оператора поштового зв'язку 1 класу дільниці обміну авіапошти (Бориспіль) Дирекції оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта».
Згідно з п.2.1.11 та п.2.2.5 посадової інструкції визначено, що на оператора поштового зв'язку покладений обов'язок з забезпечення схоронності всіх видів міжнародних поштових відправлень, іменних речей та майна дільниці. Крім цього, оператор зобов'язаний не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які було довірено або стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків (т.1 а.с.169-172).
12 червня 2012 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрпошта» в особі Дирекції з оброблення та перевезення пошти УДППЗ «Укрпошта» був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. За умовами даного договору ОСОБА_1 , яка обіймає посаду оператора поштового зв'язку І класу, безпосередньо пов'язану з прийомом та обробкою поштових відправлень, прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження довірених їй підприємством поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей та зобов'язується: а) бережно відноситись до переданих їй в процесі прийому і обробці для доставки (супроводжені) поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей, а також приймати міри для забезпечення їх збереження і запобіганню шкоди; б) своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про обставини, які погрожують забезпеченню збереження довірених їй поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей (т.1 а.с.167-168).
Відповідно до акту службового розслідування за фактом порушень працівниками Дільниці обміну авіапошти (Бориспіль) Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» №110.4.7-116 від 28 березня 2019 року вбачається, що оператором поштового зв'язку ОСОБА_1 , були порушені вимоги п.2.1.11 функціональних обов'язків щодо схоронності поштових відправлень та запропоновано звільнити ОСОБА_1 за ст.41 КЗпП України за втрату довіри (т.3 а.с.136-148).
23 квітня 2019 року директор філії АТ «Укрпошта» звернувся до голови первинної профспілкової організації Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» з поданням про надання згоди про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довіри (т.1 а.с.173).
Рішенням первинної профспілкової Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта», яке оформлене протоколом №144 від 03 червня 2019 року, надана згода адміністрації АТ «Укрпошта» на звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з втратою до неї довір'я (т.1 а.с.182-183).
На підставі наказу АТ «Укрпошта» №1144вк/о від 03 червня 2019 року ОСОБА_1 була звільнена з посади оператора поштового зв'язку на підставі п.2 ст.41 КЗпП України у зв'язку з втратою довір'я при обслуговуванні матеріальних цінностей (т.1 а.с.22).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показала, що вона працює начальником Дільниці обміну авіапошти (Бориспіль) АТ «Укрпошта» та була членом комісії по розслідуванню нестачі ваги в поштовому відправленні. Про обставини внаслідок чого сталась та була виявлена нестача ваги свідок точно не пам'ятає. Проте свідку добре відомо, що працівники не тримають в секреті особисті паролі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що вона працює головним бухгалтером Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта». На день звільнення позивача з роботи їй не були виплачені лікарняні у зв'язку з тим, що ці грошові кошти перераховує фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, а тому після надходження відповідних коштів, вони відразу були перераховані ОСОБА_1 . Позивача було ознайомлено з розрахунковим листом та будь-яких претензій до розрахунку у неї не виникало.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона працює бухгалтером Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта». Свідок провела повний розрахунок з ОСОБА_1 під час її звільнення. Виплата заробітної плати була здійснена у повному обсязі, а лікарняний був оплачений вже після отримання коштів соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона працює начальником відділу організації праці, компенсації та пільг Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» та була членом комісії під час проведення службового розслідування. Під час розслідування було встановлено заниження маси поштового відправлення на 2 кг. При цьому, ОСОБА_1 пояснила, що це саме ОСОБА_4 здійснила проведення даного відправлення, але використовуючи пароль ОСОБА_1 . ОСОБА_1 була порушена посадова інструкція, оскільки вона повідомила свій пароль іншому працівнику. Під час проведення службового розслідування та перегляду відеозаписів будо встановлено, що накладні виписувала ОСОБА_1 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона працює керівником відділу кадрів Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» та готувала документи, необхідні для розірвання трудового договору з ОСОБА_1 . Профспілка надала згоду на розірвання трудового договору з позивачем. За наслідками проведеного службового розслідування ОСОБА_1 було звільнено з роботи. Під час звільнення будь-яких порушень трудового законодавства допущено не було. ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про звільнення та отримала трудову книжку.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що йому відомо про ту обставину, що поліцією були затримані працівники, які привласнювали поштові відправлення. ОСОБА_1 працювала оператором поштового зв'язку і зафіксувала вагу мішка. При цьому, ОСОБА_1 виконувала не ті функціональні обов'язки, які передбачені посадовою інструкцією. Оскільки, вона повинна була сидіти за комп'ютером і контролювати розвантаження, а не особисто розвантажувати мішок. В той час як вона розвантажувала мішок, інші працівники викрали вантаж.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що з 25 лютого 2019 року він працює у відділі поштової безпеки Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта». За фактом крадіжки поштового відправлення було порушено кримінальне провадження та призначено комісію з розслідування та перевірки факту розкрадання. Подавальна вага вантажу була 15,7 кг. В той день працювали ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші працівники. Комісією було зафіксовано меншу вагу вантажу, оскільки були внесені відомості про мешу вагу, а саме 13 кг. Прізвище оператора поштового зв'язку ОСОБА_1 . Саме позивач разом з ОСОБА_4 приймала пошту. За комп'ютером була ОСОБА_1 та саме вона вносила відповідні дані в комп'ютерну програму. Вказані обставини були зафіксовані на відеозаписі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що він був залучений членом службової комісії з приводу крадіжки вантажу. Комісією було вирішено притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки саме вона підписала документи з виправленими даними щодо ваги вантажу. Комісією був встановлений факт того, що ОСОБА_1 давала змогу іншим працівникам працювати під своїм паролем. Зі змістом акту службового розслідування ОСОБА_1 була особисто повідомлена під підпис в присутності свідка.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що вона особисто перевіряла виробничі документи та нею була виявлена розбіжність у базі відправлення. Про вказане вона доповіла керівництву. Прийманням вантажу займалась ОСОБА_1 .
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона особисто була присутньою на засіданні профспілкового комітету, на якому розглядалось питання стосовно того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час прийняття пошти змінили вагу відправлення. При цьому, на вказаному засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вона не додивилась, що змінилась вага відправлення в сторону її зменшення.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що близько двох з половиною років назад відбувалось засідання профспілкового комітету на якому розглядалось питання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з втратою довір'я. Йому відомо, що був складений акт службового розслідування, яким зафіксовано обставини зменшення ваги поштового відправлення. За вказане порушення профспілковим комітетом була надана згода на звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що вона працює заступником голови первинної профспілкової організації Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта». Вона приймала участь у проведенні службового розслідування щодо порушення, вчиненого ОСОБА_1 . На перше засідання профспілки ОСОБА_1 не з'явилась, а на повторному засіданні була присутньою. Було оголошено подання про звільнення її з роботи. Під час службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 диктувала, а ОСОБА_1 вводила дані до комп'ютера. При цьому, через 15 хвилин були внесені нові дані про зменшення ваги відправлення. При цьому їй відомо, що працівники, зокрема ОСОБА_4 та ОСОБА_1 передавали один одному особисті паролі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала, що їй відомо про те, що профспілковою організацією Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» розглядалось питання стосовно звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з втратою довіри. Свідку відомо про те, що ОСОБА_1 підписала документи, в яких була вказана невірна вага відправлень. При цьому, ОСОБА_1 підтвердила, що вона підписала документ не читаючи та не перевіряючи.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та допитавши свідків, суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Укрпошта» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, моральної шкоди, поновлення на роботі.
Відповідно до положень ч. 6 ст.43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті провадиться з додержанням вимог статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» звільнення з підстав втрати довір'я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 24 вересня 2014 року у справі №6-104цс14, від 23 грудня 2015 року у справі №6-1093цс15, від 20 квітня 2016 року у справі №6-100цс16, аналіз положень п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України дозволяє дійти висновку, що розірвання трудового договору на підставі цієї норми права можливе за таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір'я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. Разом з тим, ця норма не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов'язкової умови для звільнення працівника. Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №320/7065/17 (провадження №61-40471св18) звільнення у зв?язку із втратою довір?я до працівника на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України може мати місце за умови вчинення ним винних дій. При цьому не має значення, були протиправні дії вчинені навмисно або внаслідок необережного ставлення до виконання своїх обов?язків, чи передбачав працівник або повинен був передбачити негативні наслідки своїх дій. Провина працівника має бути доведена власником або уповноваженим ним органом за допомогою фактів та об?єктивних обставин, що свідчать про винні дії працівника; це може бути, наприклад: систематична нестача довірених йому цінностей; безвідповідальне, халатне ставлення до своїх трудових обов?язків; порушення правил торгівлі; крадіжки; обмірювання, обважування покупців; завищення цін; привласнення матеріальних цінностей тощо. Втрата довір?я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше залишення працівника на роботі, пов?язаній з обслуговуванням грошових і матеріальних цінностей, може призвести до їх утрати. Водночас, підозра власника або уповноваженого ним органу не може бути підставою для виявлення недовір?я до працівника.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 було допущено порушення посадової інструкції, внаслідок якого не було забезпечено схоронності міжнародного поштового відправлення.
Вказана обставина у повній мірі підтверджується актом службового розслідування за фактом порушень працівниками Дільниці обміну авіапошти (Бориспіль) Дирекції оброблення та перевезення пошти АТ «Укрпошта» №110.4.7-116 від 209 березня 2019 року. Докази на спростування вказаного акту в матеріалах справи відсутні.
ОСОБА_1 не було доведено порушення АТ «Укрпошта» положень норм КЗпП України при її звільненні з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що відповідно до вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 червня 2019 року в справі №359/44278/19 ОСОБА_1 не була обізнана із злочинним планом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо викрадення чужого майна з міжнародних поштових відправлень, під час судового розгляду справи у суді не знайшов свого підтвердження факт розголошення ОСОБА_1 свого службового паролю.
При звільненні працівника на підставі п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України у зв?язку із втратою довір?я не має значення, були протиправні дії вчинені навмисно або внаслідок необережного ставлення до виконання своїх обов?язків, чи передбачав працівник або повинен був передбачити негативні наслідки своїх дій. З матеріалів службового розслідування встановлено, що крадіжка вчинена з коригуванням даних щодо ваги поштових відправлень з робочого місця та з використанням особистого пароля ОСОБА_1 . Відтак, для аналізу дотримання АТ «Укрпошта» положень п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України при звільнення позивачки немає значення, вона сама повідомила її особистий пароль ОСОБА_4 чи ОСОБА_4 підглянула її пароль з метою подальшого його використання. Вказані обставини не були спростовані ОСОБА_1 .
В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1 про непроведення відповідачем повний розрахунку при звільненні.
Судом встановлено, що бухгалтерією АТ «Укрпошта» при звільненні ОСОБА_1 було нараховано та виплачено: компенсацію суми невикористаної відпустки за період з 13 червня 2018 року по 03 червня 2019 року у розмірі 8796,00 грн., заробітну плату за фактично відпрацьовані 22 години по відрядному заробітку в червні 2019 року - 1044,62 грн., а також за 7 годин нічного часу - 104,76 грн., лікарняні за рахунок підприємства по листку тимчасової непрацездатності за період з 08 травня по 17 травня 2019 року у розмірі 1689,75 грн., а також за період з 20 по 27 травня 2019 року у розмірі 1689,75 грн. Вказана обставина підтверджується розрахунковим листом з виплати заробітної плати за червень 2019 року (т.1 а.с. 197). З письмових пояснень головного бухгалтера філії ДОПП АТ «Укрпошта» ОСОБА_6 вбачається, що внаслідок допущеної помилки при формування лікарняних ОСОБА_1 було помилково виплачена сума у розмірі 2720,50 грн., яка вже була їй виплачена під час розрахунку при звільненні (т.1 а.с. 211). Відповідно до прибуткового касового ордера №57 від 07 серпня 2019 року ОСОБА_1 через касу підприємства повернула зайво виплачену суму заробітної плати у розмірі 2890,48 грн. (т.1 а.с.240). 03 липня 2019 року ОСОБА_1 була виплачена сума у розмірі 801,53 грн. за три дні тимчасової непрацездатності за рахунок коштів фонду соціального страхування по листку тимчасової непрацездатності, що був нарахований працівнику в розрахунковому періоді в травні 2019 року. Це обумовлено надходженням лише 03 липня 2019 року коштів на соціально-страховий рахунок відповідача (т.1 а.с. 203). Аналогічним чином виплата коштів за період тимчасової непрацездатності за період з 08 травня по 17 травня 2019 року та за період з 20 по 27 травня 2019 року відбулось лише 05 серпня 2029 року (т.1 а.с.204,209). Також із заробітної плати ОСОБА_1 проводились утримання у розмірі 1% в якості внесків до профспілкового комітету згідно довідки №336 від 12 грудня 2019 року (т.1 а.с.212).
З досліджених судом письмових доказів не вбачається наявність заборгованості з виплати ОСОБА_1 заробітної плати у розмірі 442,19 грн.
Надана ОСОБА_1 роздруківка історії по картковому рахунку за період з 01 березня 2019 року по 31 серпня 2019 року не підтверджує факт наявної перед нею заборгованості по заробітній платі.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 137468,99 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Вишнівського Ігоря Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2022 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Верланов С.М.
Суханова Є.М.