Справа №361/1741/22 Головуючий у І інстанції Василишин В.О.
Провадження №33/824/1722/2022 Доповідач Ковальська В.В.
16 серпня 2022 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2022 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови судді 30 квітня 2022 року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1 на а/д Київ-Чернігів між м. Бровари та с. Калинівка в Броварському району Київської області керував автомобілем марки «Daewoo Nexia», н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки у присутності двох свідків за допомогою газоаналізатору Drager 6820 прилад ARLJ 0455, тест № 320, результат 2,49 ‰.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2022 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що всупереч положенням ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», 30 квітня 2022 року о 21 год. 30 хв. транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений поліцейським безпідставно,на що вказує відсутність у матеріалах справи доказів щодо порушення ним правил дорожнього руху, як і не містять доказів, щодо наявності у поліцейського інших обґрунтованих підстав для зупинки транспортного засобу.
Окрім того, матеріали вказаної справи про адміністративне правопорушення, не містять доказів застосування технічних засобів відеозапису з дотриманням вимоги щодо безперервності його здійснення у порядку, визначеному п. 5 Інструкції № 1026., тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, не може вважатись допустимим доказом у розумінні ст. 266 КУпАП, оскільки він не відповідає вимогам, встановленим п. 5 Інструкції № 1026, так як безперервно та у повній мірі не фіксує події, що відбувались 30 квітня 2022 року при оформленні матеріалів вищезазначеної справи.
Окрім того, прохання ОСОБА_1 про проведення огляду у закладі охорони здоров'я безпосередньо після зупинки транспортного засобу, а потім незгоду зрезультатами огляду на стан сп'яніння та повторну вимогу щодо направлення до закладу охорони здоров'я для можливості проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, були проігноровані працівниками поліції.
Проте суддею районного суду при розгляді справи не було враховано порушення поліцейським порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та порушення порядку складання відповідного протоколу, а також не надано належної оцінки (не встановлено недопустимість) відеозапису, долученого до матеріалів справи.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та захисник Виноградов М.Г. не з'явились, подали клопотання про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя районного суду вважав доведеними обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення 30 квітня 2022 року, за яких було проведено огляд водія на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу
Разом з тим, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 заперечував проти обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що він не був згідний з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального приладу та наполягав на проходженні огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, однак його не було доставлено для огляду у заклад охорони здоров'я.
Пояснення ОСОБА_1 про заявлене працівникам поліції під час оформлення адміністративного матеріалу клопотання про направлення його на огляд на стан алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я були розцінені суддею районного суду як намагання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.
Проте вказаний висновок, викладений у постанові судді, суперечить фактичним обставинам справи та вимогам закону, зокрема, ч. 3 ст. 266 КУпАП.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , стверджуючи про те, що він не вживав спритних напоїв, погодився на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер».
В матеріалами справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду із застосуванням приладу Драгер, оскільки відсутні відповідні відмітки в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та інших документах.
У своїх письмових поясненнях, приєднаних до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 наполягав на тому, що він не вживав алкоголю.
Відеозапис з нагрудної камери поліцейського обривається на з'ясуванні прізвищ свідків, які були присутніми при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння, та не містить запису з клопотанням ОСОБА_1 про проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що він не був згідний з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Драгер» та вимагав проведення огляду у закладі охорони здоров'я матеріалами справи не спростовано.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 був не згоден з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуваннямприладу «Драгер» та виявив бажання пройти такий огляд в закладі охорони здоровця, працівники поліції, керуючись вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП, повинні були доставити його до такого закладу, проте огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я проведений не був.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, в силу вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведений на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного засобу вважається недійсним, оскільки водій не погодився з результатами такого огляду та, в порушення вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП не був доставлений до закладу охорони здоров'я для проведення відповідного огляду.
Враховуючи наведені обставини, суддя апеляційного суду вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не доведена, оскільки працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп'яніння, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова судді - до скасування із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська