1[1]
09 серпня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою судді Тумко О.Г. 31 січня 2022 року о 03 год. 20 хв. по вул. Мостицькій, 6 у м. Києві, керував автомобілем «Hyundai», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: дуже розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість, порушення координації рухів, від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року по справі №758/4363/22 скасувати, а провадження по справі закрити, визначити питання щодо судових витрат.
При цьому апелянт вказує, що він не був згідний з протоколом про адміністративне правопорушення, про що зазначив у самому протоколі, а під час розгляду судового засідання ним були надані пояснення, які до уваги судом взяті не були.
Так, поліцейський, всупереч вимогам ст. 268 КУпАП, не роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки, а також не обґрунтував безпідставні причини підозри щодо перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Під час складання протоколу та постанови, всупереч вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи проводився за відсутності ОСОБА_1 , відеозапис на бодікамери поліцейськими не проводився (хоча така технічна можливість була наявна, оскільки камери були на одязі поліцейських), ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати будь-які пояснення та клопотання по фактичним обставинам справи, його не ознайомлювали з будь-якими доказами, які б свідчили про вчинення правопорушення, до матеріалів справи не долучено будь-яких фото, відео-доказів та свідчень свідків.
Також суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому міститься запис, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, однак, дане направлення йому не вручалося.
Відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння, про що повинно було б свідчити відео з бодікамер поліцейських або показаннями свідків для підтвердження даного факту командир взводу лейтенант поліції ОСОБА_2 , всупереч вимогам закону, не зробив. Відеозапис з бодікамери командира взводу лейтенанта поліції ОСОБА_2 повинен був засвідчити, що розписка про відсторонення від керування транспортним засобом була написано ОСОБА_1 під тиском та погрозою вилучення транспортного засобу.
Проте суддя районного суду не звернув уваги на порушення, допущені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , та виніс постанову також з порушенням прав та гарантій, особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя у постанові, як на докази, послався на дані протоколу про адміністративні правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції, розписку ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом та копію постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Проте вказаними доказами (навіть у їх сукупності) не підтверджуються обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , щодо керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено у ст. 266 КУпАП, положення якої застосовуються також у випадках, коли водій транспортного засобу відмовляється від проходження такого огляду.
Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, за змістом ч. 2 ст. 266 України, відмова від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має бути зафіксована із застосуванням поліцейськими технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків.
Відтак, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, коли водій відмовився від проходження огляду стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, мають бути або відеозапис з нагрудної камери поліцейського, або пояснення двох свідків, які б засвідчили факт відмови водія від проходження такого огляду.
У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відсутні пояснення свідків, які б підтвердили, що водій відмовився від проходження огляду стан наркотичного сп'яніння, і такі пояснення відсутні також в матеріалах справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зазначено, що відмова водія від проходження огляду стан наркотичного сп'яніння зафіксовано на фото, відеофіксацію бодікамери 477757 та до протоколу додається відео з бодікамери 477757, проте в матеріалах справи таке відео відсутнє.
Натомість до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 додана довідка інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про відсутність відео (а.с. 5).
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б могли підтвердити відмову ОСОБА_1 від проходження огляду стан наркотичного сп'яніння.
За відсутності відеозапису з нагрудної камери поліцейського чи відповідних пояснень свідків, суддя апеляційного суду позбавлений можливості перевірити посилання в апеляційній скарзі на те, що розписка ОСОБА_1 із зобов'язанням не керувати транспортним засобом була написана під тиском з боку працівників поліції, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували такі посилання апелянта.
Віідмітка у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції про те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду у закладі охорони здоров'я на місці зупинки транспортного засобу також не підтверджується жодним наявним у справі матеріалом.
Копія постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, на яку послався у постанові судді районного суду, також не свідчить про відмову водія від огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Отже, наявними у справі про адміністративне правопорушення матеріалами не підтверджується те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, відтак у судді районного суду не було підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Частиною першою ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності суддя має встановити подію і склад адміністративного правопорушення, а також відсутність підстав, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки у справі про адміністративне правопорушення відсутні належні і допустимі докази, які б свідчили про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 рокупідлягає до скасування, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська
[1]Справа №758/4363/22
Провадження № 33/824/2151/2022 КУпАП: ч. 1 ст. 130
Головуючий у першій інстанції Скуба А.В.
Доповідач Ковальська В.В.