29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"15" серпня 2022 р. Справа №924/190/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Ключці Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Першого заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс", м. Красилів
про стягнення 666163,85 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Мініх І.М. згідно ордера
від прокуратури: Гончар І.О. згідно службового посвідчення №066032 від 09.11.2021р.
Рішення виноситься 15.08.2022р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору: Перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернулася до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про стягнення з Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс" 666163,85 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що Хмельницькою окружною прокуратурою у ході вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів на території Хмельницького району встановлено, що відповідно до акта Держекоінспекції у Хмельницькій області №945/05 від 29.11.2021р., складеного за результатами планової перевірки щодо дотримання лісокомунальним сільськогосподарським підприємством "Красилівліс" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів на території Красилівської міської ОТГ у кварталі №76 виділах 2, 3, 9, 10, 11 самовільно вирубано 68 дерев різних порід, чим завдано довкіллю шкоди в розмірі 170363,49 грн., у кварталі №81 виділах 5, 7, 9 самовільно вирубано 69 дерев різних порід, чим завдано довкіллю шкоди в розмірі 216166,99 грн., у кварталі №77 виділах 1, 4, 6 самовільно вирубано 16 дерев породи "ясен", чим завдано довкіллю шкоди в розмірі 56824,38 грн., у кварталі №26 виділах 15, 17, 20, 21, 22, 23, 25 самовільно вирубано 68 дерев різних порід, чим завдано довкіллю шкоди в розмірі 161746,88 грн. та території Антонінської селищної ОТГ у кварталі №17 виділах 5, 16, 17, 18, 28 самовільно вирубано 19 дерев різних порід, чим завдано довкіллю шкоди в розмірі 61062,11 грн.
Як зауважив прокурор, самовільними порубками лісу на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні ЛСП "Красилівліс" на територіях Красилівської міської та Антонінської селищної ОТГ Хмельницького району, довкіллю завдано шкоди в розмірі 666163,85 грн. Окрім того, Хмельницькою окружною прокуратурою 13.12.2021 за вищезазначеним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42021242210000043 за ч. 4 ст. 246 КК України.
Прокурор наголосив, що земельні ділянки на території Красилівської міської ОТГ в кварталі №76 виділах 2, 3, 9, 10, 11, у кварталі №81; виділах 5, 7, 9, у кварталі №77 виділах. 1, 4, у кварталі №26 виділах 15, 17, 20, 21, 22, 23, 25 та на території Антонінської селищної, ОТГ у кварталі №17 виділах-5, 16, 17, 18, 28 належить відповідачеві - ЛСП "Красилівліс" на праві постійного користування, а тому він є постійним лісокористувачем, який в порушення норм ст. ст. 49, 63, п. 5 ст. 64, ст. ст. 86, 89, 90 ЛК України та Статуту не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень, тобто допустив протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування 240 дерев різних порід.
Відповідач у відзиві на позов від 16.05.2022р. проти позову заперечив, зазначив, що в його діях відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача не підтверджена жодним належним та допустимим доказом, відповідач, як юридична особа, її службові чи посадові особи не були притягнуті до адміністративної чи іншого виду відповідальності за неналежне виконання обов'язків щодо охорони та захисту лісу як постійного лісокористувача; відсутній безпосередній причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства. Враховуючи вище викладене, вважає, що відсутні підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової (матеріальної) відповідальності за шкоду завдану навколишньому природному середовищу.
Щодо розрахованої позивачем суми шкоди в розмірі 666163,85 грн. відповідач зазначив, що сума шкоди, заподіяної лісу мала би розраховуватись позивачем виходячи з наступних коефіцієнтів індексації: 2009 рік 1,123; 2010 рік 1,091; 2011 рік 1,046; 2013 рік 1,005; 2014 рік 1,249; 2015 рік 1,433; 2016 рік 1,124; 2017 рік 1,137; 2018 рік 1,098; 2019 рік 1,041; 2020 рік 1,05. Натомість, позивачем в порушення Порядку проведено індексацію такс за 2008 рік, що призвело до нарахування збільшеного розміру відшкодування шкоди, тому відповідачем надано контррозрахунки розміру відшкодування шкоди у відповідності до Порядку проведення індексації такс, за яким загальна сума збитків завданих порушенням навколишньому природному середовищу становить 498897,51 грн., а не 666163,85 грн., як розраховано позивачем.
У відповіді на відзив від 18.05.2022р. позивач зазначив, що відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України. Для індексації Такс у 2009 році береться базове значення такс 2008 року множиться на індекс споживчих цін 2008 року та ділиться на 100 для визначення проіндексованого розміру Такс у 2009 році. В подальшому вказана дія проводиться вже з проіндексованим розміром Такс 2009 року для визначення проіндексованого розміру Такс у 2010 році. З моменту виявлення порушення відповідачем заходи щодо оскарження дій (бездіяльності) тих чи інших осіб (органів), пов'язаних з виявленням (встановленням) факту порушення не здійснювались. Наведеними обставинами, на думку позивача, підтверджується і відповідачем не спростовано у відзиві факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.
У відповіді на відзив від 19.05.2022р. прокурор зазначив, що вина відповідача щодо неналежної охорони лісу повністю доведена. Зауважив, що з моменту виявлення порушення відповідачем заходи щодо оскарження дій (бездіяльності) тих чи інших осіб (органів), пов'язаних з виявленням (встановленням) факту порушення не здійснювались.
Відповідач у додаткових поясненнях від 31.05.2022р. зазначив, що розрахунок збитків відповідачем проведено з порушеннями порядку без залучення відповідного спеціаліста у природоохоронній сфері, що суперечить нормам закону. В свою чергу, розрахунок шкоди, зазначений у відповіді на відзив Держекоінспекції у Хмельницькій області, відповідає чинному законодавству на час здійснення розрахунку шкоди.
Відповідачем 18.07.2022р. подано клопотання, у якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи правильний розрахунок, зазначаючи про здійснені позивачем помилки у поданому разом з позовом розрахунку. Зауважив, що при детальному вивченні розрахунку шкоди, проведеною Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області, сума якої була покладена в основу позовних вимог, виявились недоліки в розрахунках, що вплинули на загальну суму стягуваної суми шкоди. По кварталу № 76: а) наявні арифметичні прорахунки при розрахунку шкоди за зрізання ясена сухого в кількості 13 шт. діаметром 14,1-18 см.: 13x821,59x0,5 = 5340,33 грн. ( в позовних розрахунках - 11840,34 грн.), різниця становить 6500,00 грн.; б) наявні арифметичні прорахунки при розрахунку шкоди за зрізання ясена сухого в кількості 1 шт. діаметром 38,1-42 см., зокрема, розрахунок шкоди зроблено щодо 11 дерев, а не 1 дерева, як вказано в польовій переліковій відомості по даному кварталу, тому правильним буде: 1x9798,65x0,5=4899,33 грн., а не 53892,58 грн., як вказано в позовних розрахунках. Різниця становить 48993,26 грн. По кварталу № 26: а) наявні арифметичні прорахунки при розрахунку шкоди за зрізання ясена сухого в кількості 16 шт. діаметром 18,1-22 см., зокрема, згідно польовій переліковій відомості по даному кварталу зрізано ясена сухого діаметром 18,1-22 см. не 17 дерев, а 16 дерев, відповідно розрахунок становив би: 16x1686,44x0,5=13491,52 грн., а не 14334,74 грн., як вказано в позовних розрахунках. Різниця становить 843,22 грн. Загальна різниця в розрахунку збитків становить 56336,49 грн.
11.08.2022р. на адресу суду від прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій зазначив, що просить суд стягнути з відповідача 609827,36 грн. та судовий збір в розмірі 9147,41 грн., а також повернути прокуратурі 845,05 грн.
Суд в судовому засіданні 15.08.2022р., керуючись п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, залишив без розгляду заяву прокуратури про зменшення розміру позовних вимог від 11.08.2022р.
Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Позивач в судове засідання свого представника не направляв.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Листом від 06.10.2021р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області направила ЛСП "Красилівліс" повідомлення про здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. У повідомленні зазначено про те, що у термін з 16.11.2021р. по 01.12.2021р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області буде проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс".
Також у матеріалах справи наявний наказ ДЕІ у Хмельницькій області про проведення планової перевірки ЛСП "Красилівліс" від 09.11.2021р., направлення ДЕІ у Хмельницькій області на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЛСП "Красилівліс", статуту ЛСП "Красилівліс", посадова інструкція директора ЛСП "Красилівліс", посадова інструкція лісника ЛСП "Красилівліс", посадова інструкція майстра лісу ЛСП "Красилівліс" з доповненням, проіндексовані такси, листи Красилівської міської ради Хмельницької області №4826/08-10/21 від 22.12.2021р. та Антонінської селищної ради Хмельницького району №1852/01-04 від 29.12.2021р.
У матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування землею І-ХМ №001404 від 11.03.2001р., за яким лісокомунальному сільськогосподарському підприємству "Красилівліс" надано у постійне користування земельні ділянки, загальною площею 3232 га земель для ведення лісового господарства рішенням XIV сесії Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 28.12.2000р.
Актом ДЕІ у Хмельницькій області від 29.11.2021р. №945/05, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, встановлено:
"Квартал 81 виділ 12 площа 1,8 га. Рубка головного користування 2021 року. Твердолистяне господарство, грабова госпсекція. Ділянка призначена згідно матеріалів базового лісовпорядкування. На проведення рубки Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства видано дозвіл - лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №003240 від 19.03.2021 року, згідно якого вирубці підлягає 435 куб м. в тому числі ділової 21 куб.м. дров'яної 280 куб. м.
Згідно матеріалів базового лісовпорядкування запас деревостану на 1 га становить 190 куб.м., вік 72 років, повнота 0,7. Площа рубки відмежована в натурі діляночними стовпчиками. Рубка завершена. Створені лісові культури дуба червоного схема посадка 4x0,7. Виявлено захаращення 50-ти метрової зони, що примикає до лісосіки порубковими залишками.
Квартал 40 виділ 8 площа 1,9 га. Рубка головного користування 2021 року. Твердолистяне господарство, грабова госпсекція. Ділянка призначена згідно матеріалів базового лісовпорядкування. На проведення рубки Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства видано дозвіл -лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №003241 від 01.04.2021 року згідно якого вирубці підлягає 349 куб м. в тому числі ділової 17 куб.м. дров'яної 267 куб. м. Згідно матеріалів базового лісовпорядкування запас деревостану на 1 га становить 150 куб.м., вік 82 років, повнота 0,5. Площа рубки відмежована в натурі діляночними стовпчиками. Рубка в стадії розробки. Виявлено захаращення 50-ти метрової зони, що примикає до лісосіки порубковими залишками.
Квартал 48 виділ 21 площа 2,5 га. Санітарна вибіркова рубка 2021 року Твердолистяне господарство, грабова госпсекція. Ділянка включена в перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів погоджених Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ДСЛП "Віницялісозахист" на 2011 рік. На проведення рубки ЛСП "Красилівліс" видано дозвіл - лісорубний квиток серії ХМ ЛРК 003243 від 08.07.2021 року, згідно якого вирубці підлягає 132 куб м., в тому числі ділової 25 куб. м., дров'яної 84 куб. м. Згідно переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2021 рік запас деревостану на 1 га становить 200 куб.м., вік 77 років, повнота 0,6. Площа рубки відмежована в натурі діляночними стовпчиками. Рубка в стадії розробки. Виявлено пошкодження дерев породи граб (сухий) до ступеня припинення росту під час лісозаготівельних робіт.
Квартал 76 виділ 11 площа 1,8 га. Рубка головного користування 2021 року. Твердолистяне господарство, грабова госпсекція. Ділянка призначена згідно матеріалів базового лісовпорядкування. На проведення рубки Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства видано дозвіл - лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №003240 від 19.03.2021 року згідно якого вирубці підлягає 425 куб м. в тому числі ділової 30 куб.м. дров'яної 325 куб. м. Згідно матеріалів базового лісовпорядкування запас деревостану на 1 га становить 210 куб.м., вік 72 років, повнота 0,7. Площа рубки відмежована в натурі діляночними стовпчиками. Рубка завершена. Створені лісові культури дуба червоного схема посадка 4x0,7. Виявлено спалювання порубкових залишків на ділянці ближче 25 метрів від стіни лісу.
Квартал 17 виділ 5.2 площа 1,4 га. Рубка головного користування 2021 року. Твердолистяне господарство, ясенева госпсекція. Ділянка призначена згідно матеріалів базового лісовпорядкування. На проведення рубки Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства видано дозвіл - лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №003245 від 02.11.2021 року згідно якого вирубці - підлягає 246 куб м. в тому числі ділової 16 куб.м. дров'яної 188 куб. м. Згідно матеріалів базового лісовпорядкування запас деревостану на 1 га становить 200 куб.м., вік 87 років, повнота 0,6. Площа рубки відмежована в натурі діляночними стовпчиками. Рубка в стадії розробки. Створені лісові культури дуба червоного схема посадка 4x0,7. Виявлено захаращення 50-ти метрової зони, що примикає до лісосіки порубковими залишками.
Квартал 4 виділ 10 площа 1,1 га. Рубка головного користування 2021 року. Твердолистяне господарство, грабова госпсекція. Ділянка призначена згідно матеріалів базового лісовпорядкування. На проведення рубки Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства видано дозвіл -лісорубний квиток серії ХМ ЛРК №003242 від 05.07.2021 року згідно якого вирубці підлягає 223 куб м. в тому числі ділової 3 куб.м. дров'яної 185 куб. м. Згідно матеріалів базового лісовпорядкування запас деревостану на 1 га становить 210 куб.м., вік 75 років, повнота 0,5. Площа рубки відмежована в натурі діляночними стовпчиками. Рубка в стадії розробки. Виявлено захаращення 50-ти метрової зони, що примикає до лісосіки порубковими залишками.
Квартал 26 виділ 15 площа 1,3 га. Лісові культури дуба червоного 2020 року схема посадки (5x1,0). Лісові культури потребують догляду.
Квартал 76 виділ: 11,9,10,2,3. Виявлено 77 пнів незаконно зрізаних дерев різних порід. Польова перелікова відомість від 18.11.2021 року додається.
Квартал 77 виділ: 1,4,6. Виявлено 16 пнів незаконно зрізаних дерев різних порід. Польова перелікова відомість від 18.11.2021 року додається.
Квартал 26 виділ: 15,17,20,21,22,23,25. Виявлено 68 пнів незаконно зрізаних дерев різних порід. Польова перелікова відомість від 23.11.2021 року додається.
Квартал 17 виділ: 5,16,17,18,28. Виявлено 19 пнів незаконно зрізаних дерев різних порід. Польова перелікова відомість від 22.11.2021 року додається.
Квартал 81 виділ: 5,7,9. Виявлено 69 пнів незаконно зрізаних дерев різних порід. Польова перелікова відомість від 18.11.2021 року додається.
Акт підписано директором, лісничим та майстрами лісу ЛСП "Красилівліс".
Згідно довідки наданої ЛСП "Красилівліс" №22 від 29.11.2021 року відповідно до матеріалів лісовпорядкування та картографічних матеріалів, які виготовлені Українським Державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням "Комплексна лісовпорядна експедиція" в 2016 році та погоджені Хмельницькою обласною державною адміністрацією та затверджені Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства в кварталі 29 виділі 7, площа 10,5 га, склад насадження 7Яз2Лпд1Кля, вік 67 років, повнота 0,6, запас на 1 га 240 куб.м. Так всупереч п.3 статті 56 земельного кодексу України на землях лісогосподарського призначення зареєстроване право оренди на земельну ділянку лісового фонду з кадастровим номером 68227877000:11:013:0012, площею 3,8085 га надану у користування ТОВ "СК Промінь", з цільовим призначенням 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельної ділянки надану у власність громадянину ОСОБА_1 з кадастровим номером 68227877000:11:013:0016, площею 1,4449 га з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства, що унеможливлює господарську діяльність підприємства.
Поряд з тим на підприємстві перебуває припис №559/05 від 03.08.2021 року виданий Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області пункти припису не виконано.".
Також в акті від 29.11.2021р. №945/05 міститься опис виявлених порушень вимог законодавства:
1. Квартал 48 виділ 21 площа 2,5 га., СВР-2021 року виявлено пошкодження до ступеня припинення росту дерев породи граб (сухий) діаметрами 17 см., 18 см. та 26 см.
2. Квартал 81 виділ 12 площа 1,8 га. РГК-2021 року. Виявлено захаращення порубковими залишками 50-ти метрової зони, що прилягає до лісосіки.
3. Квартал 40 виділ 8 площа 1,9 га. РГК-2021 року. Виявлено захаращення порубковими залишками 50-ти метрової зони, що прилягає до лісосіки.
4. Квартал 17 виділ 5.2 площа 1,4 га. РГК-2021 року. Виявлено захаращення порубковими залишками 50-ти метрової зони, що прилягає до лісосіки.
5. Квартал 4 виділ 10 площа 1,1 га. РГК-2021 року. Виявлено захаращення порубковими залишками 50-ти метрової зони, що прилягає до лісосіки.
6. Квартал 76 виділ 11 площа 1,8 га. РГК-2021 року. Виявлено спалювання порубкових залишків менше ніж 25 метрів від стіни лісу.
7. Лісові культури потребують догляду: Кв 26 вид 15 площа 1,3 га. Лісові культури-2020р.
8. Матеріали лісовпорядкування не затверджені в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природнього середовища.
9. Не забезпечено виконання припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області за №559/05 від 03.08.2021р.
До акту долучено польові перелікові відомості незаконно зрізаних дерев: квартал №81, виділи 5, 7, 9 - 69 дерев; квартал №81, виділи 11, 9, 10, 2, 3 - 77 дерев; квартал №26, виділи 15, 17, 20, 21, 22, 23, 25 - 68 дерев; квартал №17, виділи 18, 28, 17, 16, 5 - 19 дерев; квартал №77, виділи 1, 4, 6 - 16 дерев.
Також у матеріалах справи наявний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42021242210000043 від 13.12.2021р. щодо незаконних рубок на земельних ділянках, які перебувають в постійному користуванні ЛСП "Красилівліс".
Хмельницькою окружною прокуратурою 15.12.2021р. та 17.02.2022р. на адресу Держекоінспекції у Хмельницькій області спрямовано листи (№50-6374вих-21, 50-104ІВИХ-22) у яких повідомлено про встановлення підстав та намір здійснювати окружною прокуратурою представництво інтересів держави в особі Держекоінспекції у Хмельницькій області щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу з ЛСП "Красилівліс".
31.12.2021р. та 14.03.2022р. позивачем повідомлено окружну прокуратуру листами №6899/0.11 та №902/0.11 про неможливість вжиття заходів, спрямованих на стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев в судовому порядку у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (Правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Судом враховується, що Хмельницькою окружною прокуратурою 15.12.2021р. та 17.02.2022р. на адресу Держекоінспекції у Хмельницькій області направлялись листи щодо встановлення підстав здійснювати окружною прокуратурою представництво інтересів держави в особі Держекоінспекції у Хмельницькій області щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу з ЛСП "Красилівліс".
Однак, 31.12.2021р. та 14.03.2022р. позивачем повідомлено окружну прокуратуру листами про неможливість вжиття заходів, спрямованих на стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев в судовому порядку у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
При цьому, визначеним прокурором позивачем протягом розумного строку не були вжиті жодні заходи для усунення порушення інтересів держави.
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено статтею 1166 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19).
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
За частиною першою статі 5 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до статей 16, 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Згідно із статтею 63 ЛК України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до статті 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
За змістом пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно зі статтею 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Аналогічний висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 № 909/976/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20.
Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача щодо того, що він не повинен відповідати за незаконну рубку дерев, яка здійснена невстановленими особами.
Обставини, з якими прокурор пов'язує заявлені в позові позовні вимоги, встановлені в акті ДЕІ у Хмельницькій області від 29.11.2021р. №945/05, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 за № 181/16034, акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Фіксування вказаних в акті обставин здійснювалося за присутності лісничого та майстрів лісу ЛСП "Красилівліс", а також директора ЛСП "Красилівліс", про що свідчать підписи вказаних осіб в акті.
Більше того, вказаний акт підписаний представниками відповідача (директором, лісником та майстрами лісу) без зауважень.
Відповідно до акту від 29.11.2021р. №945/05 перевіркою в натурі встановлено 69 пнів незаконно зрізаних дерев різних порід в кварталі 81 виділ: 5,7,9.
Суд, здійснивши перевірку правильності здійсненого розрахунку, з врахуванням даних, внесених до польової перелікової відомості, щодо діаметру пнів, стану дерев та їх кількості, встановив, що в кварталі 81 виділ: 5, 7, 9 загальна сума збитків складає 216166,99 грн. за 69 незаконно зрізаних дерев.
В акті також встановлено 77 незаконно зрізаних дерев різних порід в кварталі 76 виділ: 11,9,10,2,3.
У позові в розрахунку вказано про те, що ясен сухий кількістю 13 шт. діаметром 14,1 - 18 см. складає 11840,34 грн., однак, вірним буде розрахунок 13*821,59*0,5 = 5340,33 грн. Також у позові вказано про зрізаний ясен сухий кількістю 1 шт. діаметром 38,1 - 42 см., що складає 53892,58 грн., однак, вірним буде розрахунок 1*9798,65*0,5 = 4899,32 грн.
Таким чином, суд, здійснивши перевірку правильності здійсненого розрахунку, з врахуванням даних, внесених до польової перелікової відомості, щодо діаметру пнів, стану дерев та їх кількості, встановив, що в кварталі 76 виділ: 11,9,10,2,3 загальна сума збитків складає 114870,22 грн. за 77 незаконно зрізаних дерев.
Відповідно, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок по 77 деревам, що зрізані в кварталі 76 виділ: 11,9,10,2,3 на суму 55493,27 грн. є необґрунтованим.
В акті встановлено 68 незаконно зрізаних дерев різних порід в кварталі 26 виділ: 15, 17, 20, 21, 22, 23, 25.
У позові в розрахунку вказано про те, що ясен сухий кількістю 17 шт. діаметром 18,1 - 22 см. складає 14334,74 грн., однак, вірним буде розрахунок 16*1686,44*0,5 = 13491,52 грн.
Суд, здійснивши перевірку правильності здійсненого розрахунку, з врахуванням даних, внесених до польової перелікової відомості, щодо діаметру пнів, стану дерев та їх кількості, встановив, що в кварталі 26 виділ: 15, 17, 20, 21, 22, 23, 25 загальна сума збитків складає 160903,66 грн. за 68 незаконно зрізаних дерев.
Відповідно, суд дійшов висновку, що здійснений позивачем розрахунок по деревам, що зрізані в кварталі 77 виділ 1, 4, 6 на суму 843,22 грн. є необґрунтованим.
В акті також встановлено 16 незаконно зрізаних дерев різних порід в кварталі 77 виділ 1, 4, 6.
Таким чином, суд, здійснивши перевірку правильності здійсненого розрахунку, з врахуванням даних, внесених до польової перелікової відомості, щодо діаметру пнів, стану дерев та їх кількості, встановив, що в кварталі 77 виділ 1, 4, 6 загальна сума збитків складає 56824,38 грн. за 16 незаконно зрізаних дерев.
Також в акті встановлено 19 незаконно зрізаних дерев різних порід в кварталі 17 виділ: 5,16,17,18,28.
Суд, здійснивши перевірку правильності здійсненого розрахунку, з врахуванням даних, внесених до польової перелікової відомості, щодо діаметру пнів, стану дерев та їх кількості, встановив, що в кварталі 17 виділ: 5,16,17,18,28 загальна сума збитків складає 61062,11 грн. за 19 незаконно зрізаних дерев.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Із установлених судом обставин справи вбачається, що відповідач, як постійний користувач лісу, під час проведення вибіркової санітарної рубки лісу не виконав свого обов'язку та не дотримався нормативно визначених правил проведення такої рубки щодо дерев відведених в рубку шляхом проведення їх клеймування біля шийки кореня.
Недотримання відповідачем нормативно визначених правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу є протиправною формою поведінки в результаті якої була проведена рубка дерев у лісовому масиві, які не обліковані матеріалами відведення насаджень та на рубку яких не видавались лісорубні квитки (без їх фактичного відводу).
Наслідком протиправної поведінки відповідача є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку. Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконання ним однієї з обов'язкових умов проведення вибіркової санітарної рубки лісу попереднього визначення дерев, які підлягають вирубці шляхом проведенням їх клеймування біля шийки кореня.
Вина відповідача у здійсненні рубки дерев без дотримання правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу презюмується та ним не спростована, адже відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 19, пункту 5 частини першої статті 64 ЛК України він як постійний користувач лісу не виконав свого обов'язку щодо здійснення охорони лісу від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів (в цьому разі правил проведення вибіркової санітарної рубки лісу).
Відтак відповідач як постійний користувач несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком вирубку невідведених у вибіркову санітарну рубку дерев.
Аналогічний висновок щодо цивільно-правової відповідальності постійних лісокористувачів за недотримання обов'язку з охорони та збереження лісу, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018р. № 909/976/17.
Таким чином, з огляду на положення ст. ст. 74, 79 ГПК України, враховуючи встановлені актом обставини, суд приходить до висновку про наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, необхідного для стягнення шкоди.
Щодо заявленого в позові розміру шкоди, судом враховується, що згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", починаючи з 1 січня 2009 року проводиться індексація затверджених цією постановою такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться відповідно до "Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, в якій зазначено, що індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу проводиться починаючи з 01.01.2009 за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.
Щоб порахувати показник індексації за 2009 рік необхідно використати індекс інфляції за попередній рік, тобто за 2008 рік - 122,3 %, і так далі (за 2015 рік індекс інфляції за 2014 рік - 124,9 %).
Судом проведено розрахунок заподіяної шкоди з урахуванням індексації (за 2008 рік індекс інфляції - 122,3 %, за 2009 рік - 112,3 %, за 2010 рік - 109,1 %, за 2011 рік - 104,6 %, за 2013 рік - 100,5 %, за 2014 рік - 124,9 %, за 2015 рік - 143,3 %, за 2016 рік - 112,4 %, за 2017 рік - 113,7 %, за 2018 рік - 109,8 %, за 2019 рік - 104,1 %).
Індексацію проведено починаючи з 01.01.2009, за 2012 рік індекс інфляції не перевищував 100 %, тому індексація, з урахуванням п. 2 Порядку, за 2012 рік не проводилася. Коефіцієнти індексації застосовано згідно індексу споживчих цін, розрахованих Держстатом України.
Як вже зазначалось, здійснивши власний розрахунок заявленої до стягнення шкоди з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, з огляду на наявну в матеріалах справи копію акту, судом встановлено, що обґрунтованою є сума вимог про стягнення з відповідача -609827,36 грн., а саме: 548765,25 грн. грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності - на розрахунковий рахунок Красилівської міської ради Красилівської міської ОТГ Хмельницької області та 61062,11 грн. грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності - на розрахунковий рахунок Антонінської селищної ради Антонінської селищної ОТГ Хмельницького району.
Таким чином, з огляду на встановлені в акті обставини наявності вищенаведених пнів дерев, саме такий розмір шкоди є підтвердженим належними доказами, а тому позов в частині вимог про стягнення з відповідача 609827,36 грн. грн. грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності підлягає задоволенню.
В позові в частині вимог про стягнення з відповідача 56336,48 грн. належить відмовити.
Судом не приймаються доводи відповідача про неправильне застосування такс, оскільки суд самостійно здійснив перерахунок поданих позивачем розрахунків та прийшов до висновку про наявність шкоди у розмірі 609827,36 грн. грн.
Доказами, які підтверджують порушення суб'єктом господарювання природоохоронного законодавства та наявність вини, судами визнаються в сукупності: підписаний та неоскаржений акт перевірки, неоскарження дій Інспекції при проведенні перевірки та здійсненні розрахунку розміру збитків (постанови Верховного Суду від 09.11.2018 р. № 908/1593/17, від 10.07.2018 р. № 904/12434/16, від 12.10.2018 р. № 925/119/18, від 05.04.2018 р. у справі № 905/2992/16).
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс" (31000, м. Красилів, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 31120296) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області: - на р/р Красилівської міської ради Красилівської міської ОТГ Хмельницької області UA038999980333139331000022717, код ЄДРПОУ отримувача 37971775, банк одержувач - ГУК у Хмел.обл/Красилів.мтг/24062100, Казначейство України (ел.адм.подат.); код класифікації бюджету 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 548765,25 грн. (п'ятсот сорок вісім тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 25 коп.).
Видати наказ.
Стягнути з Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс" (31000, м. Красилів, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 31120296) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області: на р/р Антонінської селищної ради Антонінської селищної ОТГ Хмельницького району UA118999980314000542000022719, код ЄДРПОУ отримувача 04407342, банк одержувач - ГУК у Хмел.обл/Антонінська.стг/21081100, Казначейство України (ел.адм.подат.) код класифікації бюджету 21081100, МФО 37971775, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 61062,11 грн. (шістдесят одна тисяча шістдесят дві гривні 11 коп.).
Видати наказ.
У решті позову відмовити.
Стягнути з Лісокомунального сільськогосподарського підприємства "Красилівліс" (31000, м. Красилів, вул. Центральна, 36, код ЄДРПОУ 31120296) на користь Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок UA188201720343120002000002814, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір в розмірі 9147,41 грн. (дев'ять тисяч сто сорок сім гривень 41 коп.).
Видати наказ.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено 25.08.2022р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 5 прим.:
1- в справу,
2- Хмельницькій окружній прокуратурі (krasyliv@khmel.gp.gov.ua),
3- Хмельницькій обласній прокуратурі (sekretariat@khmel.gp.gov.ua),
4- позивачу (khmeln@dei.gov.ua),
5- відповідачу (31000, м. Красилів, вул. Центральна, 36, krasulivlis@ukr.net) - рек.