29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"26" серпня 2022 р. Справа №924/65/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Потербі О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ
до:
1) Фізичної особи-підприємця Нитичук Олени Ярославівни, м. Нетішин
2) ОСОБА_1 , с. Йосипівка, Старокостянтинівський р-н, Хмельницька обл.
про стягнення 89979,94 грн. заборгованості, 17306,75 грн. відсотків
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: не з'явилися
Рішення виноситься 26.08.2022р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Суть спору: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Нитичук Олени Ярославівни та ОСОБА_1 89979,94 грн. заборгованості, 17306,75 грн. відсотків.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем-1 кредитного договору №011/86872/508284 від 14.02.2019р. та на невиконання відповідачем-2 договору поруки №011/86872/508284/П від 14.02.2019р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у заяві від 22.08.2022р. просив проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі ні в підготовче судове засідання, ні під час розгляду справи по суті, своїх представників не направляли.
Копії ухвал суду направлялись на адресу відповідача-1 (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Набережна 27, кв. 89) та повертались на адресу суд з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній".
Копії ухвал суду направлялись на адресу відповідача-2 (31407, Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с. Йосипівка, вул. Вишнева, 20) та отримувались останнім, про що свідчать повідомлення про вручення від 02.02.2022р., 25.03.2022р., 29.04.2022р., 20.05.2022р., 16.06.2022р.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
14.02.2019р. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - кредитор) та ФОП Нитичук Оленою Ярославівною (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №011/86872/508284 (надалі - кредитний договір) відповідно до п.1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в формі не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 170000,00 грн., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, кінцевий термін надання кредиту - 14.04.2019р. (останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з заявою про отримання траншу кредиту).
Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 14.02.2021р. або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором) - п. 1.3. договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 28 % річних, в т.ч. за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 1.3. договору. Розмір процентної ставки може змінюватись в порядку та випадках, передбачених цим договором.
Згідно п. 2.3 договору, нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.
Відповідно до п.4.1 кредитного договору, виконання зобов'язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечуються порукою відповідно до договору поруки, яки повинен бути укладеним одразу ж після укладення договору між кредитором і ОСОБА_1 (надалі - поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов'язань позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору. Забезпечення, зазначене в цьому пункті оформлюється відповідним договором поруки.
За умовами п. 5.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором. Під поняттям "погашення заборгованості" сторони розуміють повернення позичальником кредитору суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, пені, штрафу та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов договору.
У відповідності до п. 5.3. договору, позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, 14 числа (далі - дата платежу) та при погашенні заборгованості за кредитом в повному обсязі. Якщо дата платежу, зазначена у графіку, не є банківським днем, позичальник зобов'язаний здійснити платіж не пізніше останнього банківського дня, що передує даті платежу, визначеній у графіку.
Згідно п. 8.1. договору, у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, а також інші обставини, які, на думку кредитора, свідчать про те, що зобов'язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договір) вжити один або декілька таких заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за договором (п. 8.1.3 договору).
Відповідно до п.11.1 у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та положеннями договору.
До всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років (п. 11.4 договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до договору (п. 12.1. договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Додатком № 1 до кредитного договору №011/86872/508284 від 14.02.2019р. сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.
23.04.2020р. між банком та відповідачем 1 укладено додаткову угоду №011/86872/508284 до кредитного договору №011/86872/508284 у якій сторони погодили, що тимчасово, на період з Дати застосування змін до 13.08.2020 р. (надалі - Кредитні канікули) Сторони-домовились зменшити розмір щомісячного ануїтетного платежу відповідно до зміненого Графіку погашення заборгованості за Кредитом та сплати процентів, що є додатком до цієї Додаткової угоди та її невід'ємною частиною, та підлягає застосуванню за Договором з Дати застосування змін до повного виконання Позичальником майнових зобов'язань окрім його зміни чи скасування з підстав, встановлених, Договором з врахуванням Додаткової угоди. Протягом Кредитних канікул Позичальник сплачує проценти за користування Кредитом відповідно до умов Договору та Графіку погашення заборгованості за Кредитом та сплати процентів. Якщо протягом Кредитних канікул Позичальник прострочив; виконання своїх грошових зобов'язань, за Договором на більш ніж 30 календарних днів, Кредитні канікули припиняють застосовуватися з 31 календарного дня з дати прострочення. При цьому Позичальник зобов'язаний протягом вищезазначеного тридцятиденного строку з'явитися до Кредитора (його підрозділу) і підписати новий Графік погашення заборгованості за Кредитом та сплати процентів, що відображає припинення Кредитних канікул. У випадку невиконання Позичальником зазначеного обов'язку. Сторони домовились, що розрахований та підписаний Кредитором самостійно новий Графік вважається складеним, належним чином, є невід'ємною частиною Договору та підставою і для визначення розміру зобов'язань Позичальника за Договором. Сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Договором, строк сплати якої настав, у такому порядку: Станом на дату укладення цієї Додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за Договором по сплаті суми Кредиту становить 93156,26 грн. Станом на 'дату укладення Додаткової угоди заборгованість Позичальника за Договором, строк сплати якої настав складає 13294,43 грн., в тому числі: 11015,21 грн. заборгованість з погашення суми Кредиту та 2279,22 грн. заборгованість з погашення процентів.
Додатком № 1 до додаткової угоди до кредитного договору №011/86872/508284 від 14.02.2019р. сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.
19.10.2020р. між банком та відповідачем 1 укладено додаткову угоду №2 №011/86872/508284 до кредитного договору №011/86872/508284 у якій сторони погодили пункт 1.1 договору викласти в наступній редакції: "Кінцевий термін погашення Кредиту - " 14" вересня 2023 p., або інша дата/визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 Договору (останній день, строку користування Кредитом, до, закінчення якого Позичальник зобов'язаний здійснити Погашення заборгованості за Договором в повному обсязі).". Сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за Договором, строк сплати якої настав, у такому порядку: Станом на дату укладення цієї Додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за Договором по сплаті суми Кредиту становить 95435,48 грн. Станом на дату укладення цієї Додаткової угоди заборгованість Позичальника за Договором, строк) сплати якої настав, складає 43441,45 грн. (надалі - Заборгованість), у тому числі: 38978,47 гривень - заборгованість з погашення суми Кредиту та 4462,98 гривень - заборгованість з погашення процентів.
Додатком № 1 до додаткової угоди до кредитного договору №011/86872/508284 від 14.02.2019р. сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.
Додаткові угоди та графіки погашення підписані позивачем та відповідачем-1.
14.02.2019р. між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - поручитель) укладено договір поруки №011/86872/508284/П (надалі - договір поруки) відповідно до п.1.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у т.ч. тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальник зобов'язаний: повернути кредит в розмірі 170000грн., в порядку передбаченому кредитним договором не пізніше 14.02.2021р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору (п. 1.1.1); сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 28% річних або в будь-якому іншому розмірі зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором (п.1.1.2); сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором (п.1.1.3); сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов'язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору (п. 1.1.4).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені кредитним договором, у т.ч. при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань (п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.3 договору у випадку внесення змін до Кредитного договору внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя та/або які не передбачені п.1.4, 1.5 цього договору, сторони встановили наступний порядок отримання згоди поручителя на такі зміни:
1.3.1 кредитор направляє поручителю письмове повідомлення із зазначенням умов, що підлягають зміні у забезпечених зобов'язаннях та збільшують осяг відповідальності поручителя;
1.3.2 поручитель зобов'язаний протягом 10 банківських днів з моменту отримання зазначеного в п.1.3.1 договору письмового повідомлення надіслати кредитору письмову згоду на зміну забезпечених зобов'язань або письмово повідомити кредитора про непогодження змін;
1.3.3 у разі неотримання кредитором письмової відповіді від поручителя у встановлений п.1.3.2 договору строк, зміни до забезпечених зобов'язань, зазначені у повідомленні кредитора, вважаються погодженими поручителем та забезпечуються порукою відповідно до умов цього договору у зміненому розмірі без укладання додаткової угоди до договору.
Згідно п.1.4. договору поруки, без додаткового отримання попередньої згоди поручителя, у т.ч без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору, порукою за цим договором також забезпечуються у повному обсязі забезпечені зобов'язання, які виникнуть (зміняться) внаслідок внесення змін до кредитного договору, зокрема внаслідок: внесення змін до кредитного договору щодо продовження на будь-які строки користування кредитом (його частинами) та/або будь-яку зміну строків виконання всіх або окремих забезпечених зобов'язань, що призводять до збільшення періоду, за який нараховуються проценти, та/або до збільшення суми нарахованих процентів; збільшення заборгованості за кредитом на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів); будь - якого збільшення розміру процентів за кредитним договором, відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором.; зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом; доповнення зобов'язань позичальника зі сплати комісії та/або неустойок, що підлягають сплаті кредитору, та/або збільшення їх видів та розмірів; розширенні змісту забезпеченого зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.
Підписанням договору поручитель погоджується на збільшення обсягу його відповідальності внаслідок внесення вищенаведених змін до кредитного договору та підтверджує, що порука за цим договором забезпечує збільшення внаслідок таких змін забезпечені зобов'язання без отримання його додаткової згоди, у т.ч. без додаткового повідомлення та без укладання додаткових угод до цього договору.
Згідно п. 2.1. договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями.
Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.
За умовами п.7.2 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язаннями становить 5 років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання. Порука відповідного забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред'явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов'язання.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печаткою банку.
Додатковим договором №2 від 19.10.2019р. до договору поруки №011/86872/508284/П від 14.02.2019р. сторони внесли зміни в договір поруки та виклали п.п.1.1.1 п.1.1 статті 1 "Предмет договору" в такій редакції: "1.1.1 повернути кредит у розмірі 170000,00грн., в порядку передбаченому кредитним договором не пізніше 14.09.2023р., або іншої дати, визначеної відповідно до умов кредитного договору".
Згідно банківської виписки від 18.11.2021р. банком за період з 14.02.2019р. по 15.02.2019р. видано ФОП Нитичук Олені Ярославівні кредит у розмірі 170000,00 грн.
Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідач-1 частково повернув суму кредиту та частково сплатив нараховану суму відсотків. Проте, допустив прострочення щомісячного погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, внаслідок чого за відповідачем-1 утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 89979,94 грн. та 17306,75 грн. по відсоткам.
23.11.2021р. відповідачу-2 направлено вимогу №114-43/3-212104 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором у якому банк проінформував про припинення відповідачем-1 належного виконання зобов'язань за кредитним договором та наявну заборгованість станом на 18.11.2021р. та запропонував терміново, але у будь-якому випадку не пізніше 10-ти банківських днів з дати отримання цієї вимоги банку погасити вищезазначену заборгованість шляхом переказу коштів на рахунки банку.
Відповіді на зазначені вимоги відповідачем не надано, заборгованість не сплачено.
З огляду за зазначене, позивач звернувся із позовом до суду та просить солідарно стягнути з відповідачів 89979,94 грн. заборгованості, 17306,75 грн. відсотків.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як убачається із матеріалів справи, господарські правовідносини між позивачем та відповідачем-1 виникли з кредитного договору №011/86872/508284 від 14.02.2019р.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вже зазначалось, відповідно до п.п. 1.2, 1.3 кредитного договору, кінцевий термін надання кредиту - 14.04.2019р., кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 14.02.2021р. або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 договору.
19.10.2020р. між банком та відповідачем 1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №011/86872/508284 у якій сторони погодили пункт 1.1 договору викласти в наступній редакції: "Кінцевий термін погашення Кредиту - 14.09.2023р., або інша дата/визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 Договору (останній день, строку користування Кредитом, до, закінчення якого Позичальник зобов'язаний здійснити Погашення заборгованості за Договором в повному обсязі).". Додатком № 1 до додаткової угоди до кредитного договору №011/86872/508284 від 14.02.2019р. сторони погодили графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів.
Крім того, сторони дійшли згоди, що станом на дату укладення додаткової угоди фактична заборгованість відповідача-1 за Договором по сплаті суми Кредиту становить 95435,48 грн. Станом на дату укладення Додаткової угоди заборгованість відповідача-1 за Договором, строк сплати якої настав, складає 43441,45 грн., у тому числі: 38978,47 грн. - заборгованість з погашення суми Кредиту та 4462,98 грн. - заборгованість з погашення процентів.
Судом враховано, що 15.02.2019р. відповідач-1 отримав кредит у розмірі 170000,00грн., що підтверджується випискою банку по рахунку.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем-1. При цьому, з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема (розрахунку заборгованості) вбачається часткове погашення відповідачем-1 кредиту та сплату відсотків за його користування.
Умовами кредитного договору, зокрема пунктом 2.1., сторони передбачили, що протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 28% річних, в т.ч. за користування кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 1.3. договору. Розмір процентної ставки може змінюватись в порядку та випадках, передбачених цим договором.
Судом взято до уваги, що за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 89979,94 грн. заборгованості, 17306,75 грн. відсотків.
Таким чином відповідач-1 не здійснив щомісячне погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитором, внаслідок чого позивач відповідно до п. 8.1. договору набув право вимагати дострокового повного виконання позичальником зобов'язань за договором.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання позичальника - відповідача-1 за кредитним договором забезпечені договором поруки №011/86872/508284/П від 14.02.2019р. (зі змінами внесеними згідно Додаткового договору від 19.10.2019р. до договору поруки), відповідно до умов якого поручитель - відповідач-2, відповідає перед позивачем в частині основної суми кредиту в розмірі 170000,00грн. та виплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
23.11.2021р. відповідачу-2 направлено вимогу №114-43/3-212104 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором у якому банк проінформував про припинення відповідачем-1 належного виконання зобов'язань за кредитним договором та наявну заборгованість станом на 18.11.2021р. та запропонував терміново, але у будь-якому випадку не пізніше 10-ти банківських днів з дати отримання цієї вимоги банку погасити вищезазначену заборгованість шляхом переказу коштів на рахунки банку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідь на вимогу не надано та коштів не перераховано.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, відповідачі, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснили своєчасне погашення заборгованості за кредитом у передбачені договором строки, тобто не виконали свої зобов'язання належним чином, а тому у позивача виникло право вимагати виконання обов'язку щодо дострокового повернення усіх кредитних коштів за кредитним договором №011/86872/508284 від 14.02.2019р. до відповідача-1, а також, з врахуванням положень договору поруки - право вимагати виконання обов'язку щодо повернення кредитних коштів до відповідача-2.
Тобто, позовні вимоги щодо солідарного стягнення 89979,94 грн. заборгованості, 17306,75 грн. відсотків, нарахованих згідно розрахунку за період з 14.04.2019р. по 18.11.2021р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки вимоги, що випливають з поруки є акцесорними, тому мають розглядатися за правилами тієї юрисдикції, у якій розглядається чи підлягає розгляду спір з боржником за основним договором. Аналогічну позицію щодо підвідомчості спорів, що виникли на підставі солідарних зобов'язань за Кредитним договором викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду № 14-23цс19 від 27.03.2019.
Правові висновки про те, що позовні вимоги мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 14-40цс18, від 21.02.2018 у справі №14-41 цс 18, від 25.04.2018 у справі № 14-74цс18, від 20.06.2018 у справі № 14-224цс18, від 12.09.2018 № 14-269цс18.
Також у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 757/75445/17-ц, від 30.01.2019 у справі № 755/11937/16-ц, від 03.07.2019 у справі № 757/28305/15-ц та від 12.12.2018 у справі № 755/11648/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 61-17385св18 викладено правову позицію про те, що договір поруки є додатковим, акцесорним зобов'язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов'язання та виникає за умови існування основного; сторона такого договору не є споживачем, оскільки вказаний договір не направлений на задоволення потреб поручителя.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість в розмірі 89979,94 грн. та 17306,75 грн. відсотків, нарахованих згідно розрахунку за період з 14.04.2019р. по 18.11.2021р. підлягає солідарному стягненню з Фізичної особи-підприємця Нитичук Олени Ярославівни та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" у повному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нитичук Олени Ярославівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄДРПОУ 14305909) - 89979,94 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 94 коп.) заборгованості та 17306,75 грн. (сімнадцять тисяч триста шість гривень 75 коп.) відсотків.
Солідарний боржник - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄДРПОУ 14305909) - 89979,94 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 94 коп.) заборгованості та 17306,75 грн. (сімнадцять тисяч триста шість гривень 75 коп.) відсотків.
Солідарний боржник - Фізична особа-підприємець Нитичук Олени Ярославівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нитичук Олени Ярославівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄДРПОУ 14305909) - 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄДРПОУ 14305909) - 1240,50 грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повний текст рішення складено 26.08.2022р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 4 примірника:
1 - в матеріали,
2 - позивачу (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; legal.collection@raiffeisen.ua),
3 - відповідачу 1 ( АДРЕСА_1 ),
4 - відповідачу 2 ( АДРЕСА_2 ).